Реферат: Біржі і біржова діяльність
За характером асортименту реалізованих на біржі товарів вони діляться на такі види:
а) вузькоспеціалізовані . На таких ТБ предметом біржової торгівлі є один вид товару;
б) спеціалізован і. Предметом біржових операцій на таких біржах є, як правило, однотипні групи товарів;
в) універсальні . На біржах даного виду операції купівлі-продажу здійснюються по широкому асортименту різноманітних товарів.
За характером здійснення біржових угод виділяють такі види ТБ:
а) реального товару. Предметом купівлі-продажу на таких ТБ є реальний товар, який вже вироблений або передбачений до випуску в майбутньому періоді;
б) ф'ючерсні . На таких біржах торгівля здійснюється не реальним товаром, а лише контрактами на них;
в) опціонні. Предметом торгів на даних ТБ є лише права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них в майбутньому періоді;
г) комплексні. На таких ТБ відбувається укладання угод на реальний товар, ф'ючерсні і опціонні контракти.
За ступенем відкритості (можливості участі в торгах) відрізняються біржі:
а) відкриті (публічні). На таких біржах крім її членів в біржових операціях можуть приймати участь і відвідувачі торгів (одноразові і постійні);
б) закриті . Право участі в біржових торгах і укладанні угод мають лише члени даної біржі.
За організаційно-правовими формами діяльності розрізняють товарні біржі, створені у вигляді:
а) АТ відкритого типу. Ними є біржі, які мають статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, які можуть розміщуватись шляхом відкритої підписки і купівлі-продажу на фондовій біржі;
б) АТ закритого типу. Акції таких бірж розповсюджуються лише між засновниками і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки і вільно продаватись-купуватись на фондовій біржі;
в) товариств з обмеженою відповідальністю . Ними є біржі, які мають статутний фонд, поділений на частини серед їх засновників;
г) інших організаційно-правових фірм. Ці фірми визначаються відповідним законодавством окремих держав.
Вказана класифікація дає змогу більш цілеспрямовано формувати систему ТБ, проводити поглиблений аналіз їх діяльності з врахуванням ознак, які визначають тенденції їх розвитку.
3. Огляд розвитку міжнародної біржової торгівлі
В прагненні створити розвинутий цивілізований біржовий ринок, ми орієнтуємося на досвід інших країн, які успішно пройшли етап становлення біржової торгівлі і мають розвинуту і ефективну систему ТБ.
Міжнародна біржова торгівля має багату історію. Існує декілька трактувань терміну 'біржа'. Згідно перекладу з німецького "біржа" - це "гаманець", за іншою версією походження цього терміну пов'язується з ім'ям багатого торговця Ван дер Вурже, який жив у 13 ст. в бельгійському місті Врюгге. На своєму будинку у центрі міста він прибив родовий герб сім'ї із зображенням трьох гаманців і надпису:
'Допоможу усім, хто повідомить, що він бажав купити чи продати'. Незабаром господар був вже не в змозі приймати у себе вдома усіх бажаючих, тому призначив певний час для збору купців перед будинком і ввів фінансовий внесок за передачу торгової інформації. Це зібрання і отримало назву 'біржа'.
Вже в першій половині 16 ст. біржі у розумінні, близькому до сучасного, виникають у Нідерландах, Італії, Франції. В 1531 р. відкриваються біржі в Врюгге і Антверпені, в 1549 р. - в Ліоні та Тулузі, в 1558р. - в Гамбурзі, в 1560 р. - Франкфурті-на-майні і Лейпцігу. Виникають вони по однаковій схемі. Звичайно, це зібрання купців, маклерів, мінял в певний час в одному, як правило, місці: пивних, міських ярмарках, просто на вулицях біля готелю. Лише в 1983 р. в Парижі під біржу вперше відводиться спеціальна будівля.
Чим же біржа відрізняється від інших складових ринкової економіки - звичайних базарів, ринків, ярмарок, виставок? На звичайному ринку, ярмарку товар обов'язково мав бути в наявності, за нього зразу ж потрібно внести плату або обміняти його на інший товар. На біржу ж товар не доставляється, під час укладання угоди він може знаходиться у будь-якому місці, навіть поза межами країни. Крім того на біржі торгують не індивідуальними цінностями, а спорідненими, з яких одна по рівню якості може замінити іншу. Нарешті біржа - це організований ринок, тут існують певні правила торгівлі, відповідні органи управління і контролю.
За свою майже п'ятисотрічну історію біржова торгівля пройшла ряд етапів свого розвитку (схема 4).
На першому етапі біржова торгівля здійснювалась в обмеженому числі країн, носила локальний характер. На ТБ в цей період здійснювались угоди лише на реальний товар в негайною поставкою, як правило, за готівку. Асортимент реалізованих товарів на біржах був досить обширним - він включав практично всі види сільськогосподарської продукції, вироби домашнього виготовлення, шкіри і хутро, текстиль, лісоматеріали тощо.
На другому етапі розвитку біржової торгівлі почали укладатись угоди на реальний товар з поставкою в майбутньому періоді.
5 етап
|
4 етап
|
3 етап
|
|
1 етап
Схема 4. Основні етапи розвитку світової біржової торгівлі.
В найбільшій мірі потреба в таких угодах виникла при торгівлі сільськогосподарською продукцією, виробництвоякої носить сезонний характер. В процесі таких угод продавці і покупці заздалегідь узгоджували кількість, ціну і строки майбутніх поставок певних видів товарів. Перша угода з реальним товаром з поставкою в майбутньому періоді була зареєстрована в 1730р. на японській рисовій біржі “Дояма”. Приблизно в цей же час аналогічні угоди починають здійснюватись на європейських ТБ.
Третій_етап_ розвитку біржової торгівлі зв'язаний з впровадженням в біржову практику угод на строк (ф'ючерсних). Ріст виробництва і розширення світової торгівлі привели до появи на біржі великої кількості стандартизованих товарів. Вдосконалення методів визначення їх кількості дозволило типізувати важливіші якості параметрів окремих товарів найбільш масового виробництва. В 1865р. Чікагська ТБ розробила стандартний, типовий контракт на майбутню поставку зерна, назвавши його 'ф'ючерсним'. В цьому контракті були стандартизовані якість, кількість, строк і місце поставки товару, по якому здійснюється угода. Для багатьох біржових торговців покупка-продаж таких контрактів стала більш приємливішою угодою з реальним товаром в майбутньому періоді (відпала необхідність в транспортуванні і зберіганні товару, перевірці його якості; зник ризик недопоставок товару тощо).
Одночасно з появою ф'ючерсних контрактів була введена в дію система гарантованих внесків біржі на випадок невиконання учасниками угод своїх зобов'язань. Ці основоположні принципи ф'ючерсних угод не змінились і понині. Товарна оболонка залишилась лише зовнішнім атрибутом таких угод; по суті вони не пов'язані з реальним товаром, хоч і відіграють важливу роль в біржовій торгівлі.