5. Здатність бути позивачем або відповідачем у суді, арбіт­ражному чи третейському суді.

Широка участь юридичних осіб у майнових та особистих немайнових відносинах, можливість покладення на них цивільно-правової відпові­дальності за порушення зобов'язань, заподіяння майнової шкоди іншим особам спричинюють потребу в захисті пору­шених цивільних прав, а у зв'язку з цим і необхідність звер­нення з позовом до суду, арбітражного чи третейського суду. Іншими словами, юридична особа стає стороною-позивачем або відповідачем у цивільному, арбітражному процесі або тре­тейському розгляді цивільного спору.

Всі зазначені ознаки юридичної особи взаємозумовлені і мають розглядатися в єдності, сукупності, бо лише разом вони розкривають суть юридичної особи. До ознак юридичної особи іноді відносять право організації мати раху­нок у банку, круглу печатку тощо. Але ці ознаки не є істотни­ми, вони другорядні, похідні. Адже коли організація створена і вже існує як юридична особа, то вона за законом повинна звернутися до установи банку із заявою про відкриття рахун­ку для зберігання своїх коштів і проведення безготівкових розрахунків з іншими організаціями. Цей обов'язок стає вже елементом цивільної правосуб'єктності організації як юридичної особи.[2]

Порядок виникнення і припинення благодійних організацій

Порядок виникнення благодійних організацій

Благодійна організація набуває права юридичної особи з моменту її державної реєстрації.

Державна реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних організацій, а також відділень (філій, представництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій – відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Для державної реєстрації благодійної організації подаються такі документи: заява засновників (засновника) чи їх уповноважених, статут (положення), протокол установчих зборів (з'їзду, конференції), відомості про засновників (засновника) та органи управління благодійної організації, відомості про місцеві відділення (філії, представництва) благодійної організації, документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.

Орган, який здійснює державну реєстрацію, може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах. За результатами розгляду заяви приймається рішення про державну реєстрацію або відмову в державній реєстрації. Після державної реєстрації благодійної організації засновникам (засновнику) видається свідоцтво про реєстрацію за зразком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Зареєстрована благодійна організація вноситься до реєстру благодійних організацій, що ведеться органом, який здійснює державну реєстрацію, з присвоєнням відповідного номера. Порядок ведення реєстру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дані реєстру щодо благодійних організацій, які зареєстровані Міністерством юстиції України, оприлюднюються в офіційних виданнях.

Благодійна організація зобов'язана після отримання свідоцтва про державну реєстрацію у місячний термін стати на облік у податкових органах за її місцезнаходженням.

Благодійній організації може бути відмовлено у реєстрації. Зокрема, при порушенні встановленого законом України «Про благодійництво та благодійні організації» та іншими нормативно-правовими актами України порядку створення благодійної організації або наявність раніше зареєстрованої благодійноїорганізації під такою ж назвою є підставою для відмови у державній реєстрації.

Не може вважатися підставою для відмови в державній реєстрації благодійної організації надання їй юридичної адреси громадянином за місцем його проживання.

Рішення про відмову в державній реєстрації благодійної організації може бути оскаржене у судовому порядку відповідно до законодавства України.

Засновники благодійних організацій

Засновниками благодійної організації можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли 18 років, а також юридичні особи незалежно від форм власності.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи, організації України, що фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками благодійної організації.

Засновники благодійної організації на загальних зборах (з'їзді, конференції) приймають рішення про заснування благодійної організації, затверджують статут формують орган управління організацією, заслуховують звіти наглядової ради щодо контролю за цільовим використанням коштів і майна благодійної організації, вирішують інші питання, що відносяться до їх компетенції.

Статут (положення) благодійної організації

Благодійна організація діє на підставі статуту (положення).

У статуті (положенні) зазначаються:

- назва, місцезнаходження, статус та організаційно-правова форма благодійної організації;

- предмет, цілі, завдання та основні форми благодійної діяльності;

- порядок утворення і діяльності органів управління благодійної організації;

- джерела фінансування та порядок використання майна і коштів благодійної організації;

- порядок внесення змін до статуту (положення) благодійної організації;

- порядок реорганізації або ліквідації благодійної організації, використання її майна і коштів у разі припинення діяльності;

- умови і порядок прийняття в члени благодійної організації та вибуття з неї;

- права і обов'язки членів благодійної організації.