Реферат: Болонський процес і його перспективи для українських студентів

• 22-25 березня 2001 р. Ґетеборг (Швеція). Прийняття Ґетеборзької конвенції конференцією Асоціації національних студентських союзів у Європі;

• 29-30 березня 2001 р. Саламанка (Іспанія). Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій, прийняття спільного документа;

• 9 квітня 2001 р. Стокгольм (Швеція). Зустріч Групи управління з Болонського процесу;

• 21 квітня 2001 р. Брюссель (Бельгія). Зустріч Ради Асоціації європейських університетів;

• 26 квітня 2001 р. Брюссель (Бельгія). Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з проблем Болонського процесу;

• Квітень 2001 р. Хельсінкі (Фінляндія). Публікація звіту "Тенденції у вищій освіті - II" при фінансовій підтримці ЄC і ETF (ETF - European Training Foundation - Європейський фонд (практичної) підготовки);

• 6-8 травня 2001 р. Хальмстад (Швеція). Зустріч генеральних директорів ЄC і керівництва Ради ректорів європейських країн;

• 10-16 травня 2001 р. Братислава (Словаччина). Міжнародний семінар і 40-а зустріч Ради Асоціації національних союзів студентів у Європі;

• 17 травня 2001 р. Прага (Чехія). Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з проблем Болонського процесу;

• 18-19 травня 2001 р. Прага (Чехія). Зустріч європейських міністрів вищої освіти. Прийнято спільне комюніке "До Європейського простору вищої освіти";

• Червень 2001 р. Рига (Латвія). 8-а спільна зустріч у рамках мереж ENIC (European National Information Centre on Academic Recognition and Mobility - Європейський національний інформаційний центр по академічному визнанню і мобільності (мережа центрів, створених у європейських країнах за рекомендацією Ради Європи і ЮНЕСКО) і NARIC (National Academic Recognition Information Centre Національний інформаційний центр по академічному визнанню документів про освітиу (мережа організацій у європейських країнах, створена в рамках програми EC SOCRATES) і прийняття документа "Визнання результатів (навчання) у Болонському процесі";

• 5-8 грудня 2001 р. Тампере (Фінляндія). 13-а щорічна конференція EAIE (European Association for International Education - Європейська асоціація міжнародної освіти), присвячена Болонскому процесу.

• 1-2 березня 2002 р. Брюссель (Бельгія). Конференція "Болонський процес: Європейський простір вищої освіти: перспективи і розвиток для сільськогосподарських і суміжних з ними наук, компетенція випускників".

• 2003 р. Грац (Австрія). Друга конференція представників європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій.

• 17-18 вересня 2003 р. Берлін (Німеччина). Третя зустріч європейських міністрів вищої освіти.

Крім того, декларований учасниками “болонскього процесу” принцип сприяння мобільності, що передбачає мобільність студентів, персоналу та випускників, вiдкриває перед українськими студентами величезні перспективи. Європейські університети бажають розвивати мобільність як по "горизонталі", так і по "вертикалі", і не розглядають віртуальну мобільність як заміну мобільності фізичної. Вони мають намір творчо використати існуючі інструменти визнання і мобільності дипломів (ЕСTS, Лісабонську конвенцію, Додаток до диплома, сіть NARIC/ENIC). З огляду на надзвичайно важливу роль викладацького складу з європейським досвідом, університети бажали б усунути вимоги до національності, а також інші перешкоди й перепони для академічної кар'єри в Європі. Проте необхідний також загальний європейський підхід до віртуальної мобільності і транснаціональної освіти.

Європейські вищі навчальні заклади бажають стати привабливими для талановитих людей усіх континентів. У зв’язку з цим передбачається програма дій на інституційному, національному та європейському рівнях. Специфічні заходи включають адаптацію програм; ступені, які зрозумілі як у Європі, так і поза її межами; необхідні засоби забезпечення якості; програми, що викладаються основними світовими мовами; адекватну інформацію і маркетинг; доброзичливий сервіс для іноземних студентів і науковців, а також стратегічну роботу в рамках вузівських мереж. Керівники європейські вищих навчальних закладів визнають, що їхні студенти бажають отримати кваліфікації, які вони можуть ефективно використовувати для свого навчання і кар'єри в усій Європі.

Вищі навчальні заклади звертаються до урядів з проханням заохочувати і сприяти змінам, забезпечувати механізм координації і керівництва зближенням з урахуванням національних і європейських особливостей. Вони підтверджують свою здатність і готовність ініціювати і підтримувати сумісні зусилля для того, щоб:

реорганізувати й омолодити програми та вищу освіту в цілому;

будувати й розвивати вищу освіту на основі наукових досліджень;

розробляти й запроваджувати взаємоприйнятні механізми для оцінки, гарантії та підтвердження якості освіти;

покладатися на загальні стандарти європейського вимірювання і забезпечувати сумісність різних інститутів, програм та ступенів;

підтримувати зусилля з модернізації університетів у країнах, де існують проблеми входження до зони європейської вищої освіти;

здійснювати зміни, будучи відкритими, привабливими і конкурентноздатними вдома, в Європі і в світі;

На завершення хотілося б зазначити, що європейські вищі навчальні заклади вважають за необхідне, щоб вища освіта була відповідальною перед суспільством.

На жаль, на Україні сьогодні немає жодного вузу, який зможе похвалитися повноцінною участю в “болонському процесі”. В цілому ж використання переваг, що їх обіцяє «болонський процес” українським студентам, – справа найближчого (сподіватимемося) майбутнього.