Реферат: Бухоблік та аудит в сучасних умовах господарювання на Черкаському МППЗТ
зменшенню видатків обігу; ефективному використанню тимчасово вільних коштів та ін..
Метою дипломної роботи є обгрунтування теоретичних і дослідження методологічних положень, а також розробка практичних рекомендацій по удосконаленню організації безготівкових розрахунків, їх обліку та аудиту.
У відповідності з метою була поставлена сукупність наступних завдань:
9
-розглянути безготівкові розрахунки в сучасних умовах
господарювання як цілісну систему, яка включає класифікацію, організацію, діючу систему форм розрахунків та взаємовідносини платників з банками;
-визначити економічну необхідність удосконалення системи безготівкових розрахунків для розв"язання проблеми неплатежів в Україні;
-викласти теоретичні та методологічні основи обліку та аудиту безготівкових розрахунків;
-розкрити економічне значення досліджень підприємства;
-виробити конкретні рекомендації з досліджених питань.
Предметом дослідження є система безготівкових розрахунків в сучасних умовах господарювання України.
Об"єктом дослідження є Черкаське міжгалузеве підприємство залізничного транспорту.
Теоретичною й методологічною основою дипломної роботи є діалектичний метод пізнання, який дає змогу вивчати економічні явища у розвитку й взаємозв'язку. Застосований метод теоретико-емпіричного дослідження, який включає у себе аналіз і синтез, історико-логічну аргументацію, порівняння й узагальнення.
1
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ
1.1. Система безготівкових розрахунків в сучасних умовах господарювання
Взаємовідносини між підприємствами, організаціями і установами, а також між ними і населенням, що зумовлені дією ринку, мають характер грошових розрахунків.Ці взаємовідносини грунтуються на використанні грошей в залежності від їх функції як засобів обертання і платежу. Правильна організація і побудова обліку грошових розрахунків між підприємствами мають велике народногосподарське значення, оскільки забезпечують швидке завершення кругообороту оборотних коштів (коштів обігу), перехід їх з товарної форми в грошову, створюють необхідні умови для безперебійної оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей.
Розрахунки ведуться в двох формах:
-шляхом безготівкових перерахувань через систему банків (безготівкові розрахунки);
-у вигляді платежів готівкою (готівкові розрахунки).
Форми та порядок готівкових розрахунків регламентується Інструкцією "По організації роботи по готівковому обігу установами банків України" від 20.06.95 № 4, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 20.06.95 № 149 та інших нормативних документів.
Порядок і форми безготівкових розрахунків, які є основною формою розрахунків на Україні, регламентується Інструкцією "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" від 2.08.96 № 7, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 2.08.96 № 204, з відповідними змінами та доповненнями.
включає:
-класифікацію розрахунків;
-організацію розрахунків;
-форми відповідних документів;
-взаємовідносини платників з бюджетом.
В залежності від економічного змісту розрахункові операції поділяють:
-розрахунки за товарними операціями;
-розрахунки за нетоварними операціями.
Найбільшу частку в розрахунках займають розрахунки по товарним операціям.
Операції називаються розрахунково-товарними, якщо мова йде про оплату: продукції, яка має натурально-речову форму; послуг; робіт.
Передача предмету договору замовнику (партнеру, покупцю) носить назву товарних операцій, котрі оформлюються товарними документами (накладними, актами), а розрахунки за них відбуваються в грошовій формі.
Іноді розрахункові та товарні операції не співпадають по часу .При цьому в діяльності підприємств можуть виникати наступні ситуації:
-гроші перераховані на розрахунковий рахунок постачальнику, а товар не одержаний - виникає дебіторська заборгованість підприємтсва;
-товар одержаний та оприбуткований, а розрахунок по якийсь причині не виконаний — виникає кредиторська заборгованість підприємства.
Дебіторська заборгованість за товари - відволікання засобів підприємства, а кредиторська заборгованість - джерело господарських засобів підприємства.
Крім розрахунків за товари, підприємство може вести розрахунки за надані йому на певний час позичені грошові засоби: кредити, цільові вкладення, тобто воно несе фінансові зобов'язання перед кредиторами (банками, підприємствами-інвесторами, акціонерами).Такі розрахунки можливі лише згідно договорам і передбачають не передачу яких-небудь товарів, а
оформлення цінних паперів або окремих договорів (про інвестиції, про спільну діяльність).
Всі розрахунки, про які зазначалося вище, відносяться до розрахунків за комерційними операціями (угодами), в результаті яких партнери прагнуть отримати прибуток.