Реферат: Бульові функції
Приклади .
1. h1(x, y, z)=S(Ù; xÚy, y®z) задається наступною таблицею:
x y z | x Úy | y ®z | h1(x, y, z) |
0 0 0 | 0 | 1 | 0 |
0 0 1 | 0 | 1 | 0 |
0 1 0 | 1 | 0 | 0 |
0 1 1 | 1 | 1 | 1 |
1 0 0 | 1 | 1 | 1 |
1 0 1 | 1 | 1 | 1 |
1 1 0 | 1 | 0 | 0 |
1 1 1 | 1 | 1 | 1 |
2. h2(x, y)=S(Ù; xÚy, y®x) задається таблицею:
x y | x Úy | y ®x | h2(x, y) |
0 0 | 0 | 1 | 0 |
0 1 | 1 | 0 | 0 |
1 0 | 1 | 1 | 1 |
1 1 | 1 | 1 | 1 |
Нехай є множина бульових функцій F. Утворюючи з них та їх суперпозицій усі можливі суперпозиції, ми одержимо множину функцій, яку позначимо [F]. Отже, маємо алгебру ([F]; S), породжену множиною функцій F. Інша множина функцій F1 буде породжувати, взагалі кажучи, іншу алгебру ([F1 ]; S). Наприклад, алгебри ([{(0111), (0001)}]; S) і ([{(10), (0001)}]; S).
Розглянемо тепер поняття алгебри формул (термів , або виразів ). Нехай є множина функцій F. Кожній n-місній функції з F поставимо у взаємно однозначну відповідність символ, що її позначає (функціональний символ ) f(n) . Нехай X – зліченна множина змінних (точніше, їх імен).
Означення .
1. Ім'я змінної є формулою.
2. Якщо f(n) – функціональний символ, а T1 , T2 , …, Tn є формулами, то f(n) ( T1 , T2 , …, Tn ) є формулою.
3. Інших формул немає.
Це означення задає множину формул із функціональними символами з множини F, які одержуються за допомогою підстановок, тобто суперпозицій. Таким чином, ми маємо алгебру формул, породжену множиною функціональних символів F. Інша множина функціональних символів буде породжувати й іншу алгебру формул.
Зв'язки між алгебрами функцій і алгебрами формул встановлюють наступні два означення.
Означення . Значенням формули T на наборі значень змінних з множини X є:
1) значення змінної x, якщо T є змінною x;
2) f(n) (a1 , a2 , …, an ), якщо T=f(n) (T1 , T2 , …, Tn ), а формули T1 , T2 , …, Tn мають на цьому наборі значення відповідно a1 , a2 , …, an .
Означення . n-місна бульова функція f(n) задається формулою T, якщо всі змінні у формулі T є змінними з множини X, і при будь-якому наборі значень (a1 , a2 , …, an ) цих змінних x1 , x2 , …, xn значення формули дорівнює значенню f(n) (a1 , a2 , …, an ).
Звідси випливає інше означення суперпозиції функцій.
Означення . n-місна бульова функція f(n) є суперпозицією функцій f1 , f2 , …, fn , якщо її можна задати формулою, усі функціональні символи якої є серед символів функцій f1 , f2 , …, fn .
З наведених прикладів 1 і 2 видно, що функція h1(x, y, z) задається формулою Ù(Ú(x, y), ®(y, z)), або в інфіксному записі (xÚy)Ù(y®z). Аналогічно функція h2(x, y) задається формулою Ù(Ú(x, y), ®(y, x)), або (xÚy)Ù(y®x). Як бачимо, обидві функції задаються формулами з тими самими функціональними символами Ù, Ú, ®, тобто є суперпозиціями цих функцій.
Наостанок наведемо узгодження, які склалися в математиці й дозволяють у формулах з функціональними символами Ø, Ù, Ú, ®, Å, «, |, ¯ записувати не всі необхідні дужки. ****
Суттєві та несуттєві змінні
Розглянемо поняття суттєвої залежності функції від її змінних. Почнемо з прикладів: значення функції h2(x, y) з прикладу 2 на кожному з наборів збігаються зі значеннями x. Отже, зміна значення y не впливає на значення функції, тобто вона фактично не залежить від y. В той час як зміна значення x веде до зміни значення h2. Уточнимо ці міркування наступними означеннями.
Означення . Змінна xi функції f(n) (x1 , x2 , …, xi , …, xn ) називається суттєвою , якщо існує хоча б одна пара наборів значень змінних
(a1 , a2 , …, ai-1 , 0, ai+1 , …, an ) і (a1 , a2 , …, ai-1 , 1, ai+1 , …, an ),
така, що
f(n) (a1 , a2 , …, ai-1 , 0, ai+1 , …, an ) ¹ f(n) (a1 , a2 , …, ai-1 , 1, ai+1 , …, an ).
Змінна xi називається несуттєвою у противному разі, тобто коли за всіх можливих пар наборів значень
(a1 , a2 , …, ai-1 , 0, ai+1 , …, an ) і (a1 , a2 , …, ai-1 , 1, ai+1 , …, an )
мають місце рівності:
f(n) (a1 , a2 , …, ai-1 , 0, ai+1 , …, an ) = f(n) (a1 , a2 , …, ai-1 , 1, ai+1 , …, an ).
Наприклад, неважко переконатися, що всі змінні функції h1 з прикладу 1 є суттєвими. Функція h2 має суттєву змінну x і несуттєву y. Функція двох змінних, задана як вектор (1111), не має суттєвих змінних.
Еквівалентні формули та закони