Реферат: Чорна металургія 2

І. Вступ

ІІ. Основна частина

1. Основні завдання чорної металургії України.

2. Фактори, принципи та закономірності розміщення досліджуваної галузі.

3. Структура чорної металургії і її роль у функціонуванні народногосподарського комплексу держави.

4. Основні райони і центри розміщення і функціонування галузі.

5. Проблеми і перспективи розвитку чорної металургії в країні.

ІІІ. Висновки.

ВСТУП

Чорна металургія є найбільшою базовою галуззю індустріального виробництва України, яка поряд з іншими визначила загальносоюзну спеціалізацію господарства. Металургійний комплекс включає: видобуток, збагачення й агломерування залізних, марганцевих і хромітових руд, виробництво чавуну, сталі й прокату, феросплавів, повторне використання металевої сировини, коксування вугілля, виробництво вогнетривів та допоміжних матеріалі для них (флюгових вапняків тощо).

Провідна роль у цьому комплексі належить металургійній переробці (чавун-сталь-прокат). Решти виробництв забезпечують основний технологічний процес, проте деякі з них набувають тепер самостійного значення.

Чорна металургія – складна галузь. До неї належать виробництва, різні за організацією і технологією. Це ніби велетенське дерево, могутня коренева система яка перебуває в землі, а гігантська крона спрямована в небо. Це коріння та стовбур дерева, виробництво феросплавів, виплавка електросталі, прокату та порошкова металургія – це крона, коксохімія, виробництво вогнетривких металів тощо – листочки цього дерева.

Чорна металургія України за сучасної технології і відсталого, спрацюваного обладнання – дуже матеріалостійка галузь яка споживає близько 30% палива, майже 20% електроенергії та води, які використовуються в господарстві країн. У родовищах, що розробляються, багаті залізні руди вже вироблено. Води ж, особливо в районах виробництва металу, не вистачає.

Крім економічних витрат видобування залізної руди породжує значні екологічні проблеми. Під час шах тарного способу видобування просідає земля, під час кар’єрного знижується рівень ґрунтових вод; у навколишні місцевості зникає вода з криниць. Із сільськогосподарського обігу вилучається тисячі гектарів родючих земель. Їх відновлення дороге і недостатньо ефективне. З кар’єрів під час підривання тисячі тонн пилу залізної руди піднімається в повітря й розноситься на десятки кілометрів, вкриваючи поверхню Землі.

Однією з основних проблем чорної металургії є вичерпаність багатьох родовищ залізних руд. Кількість заліза в руді зменшується. А, отже, навіть із зростанням видобутку залізної руди виплавка металу також зменшується.

1. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ.

Це одна з провідних, базових галузей народногосподарського комплексу. Для її розвитку в Україні є всі умови: величезна, компактно розміщена сировинна база (залізні, марганцеві руди, вогнетриви, флюсові вапняки тощо); метало містке машинобудування (споживач); густа транспортна мережа; значні водні, паливні (коксівне вугілля), трудові ресурси. Проте перспективи подальшого розвитку вбачаються у вдосконаленні виробництва, впровадження сучасних технологій, підвищенні якості продукції і т .д.

Чорна металургія – складна галузь промисловості, до якої належать виробництва, різні за організацією і технологією: видобування і збагачення залізної руди, стікання її в агломерат або окатиші, виплавка чавуну, сталі, виробництво прокату.

Сировина для чорної металургії є залізні, марганцеві руди, вапняки (флюси), у технологічному процесі використовуються кокс, вода та вогнетривкі глини, природний газ та електроенергія.

Територіальна організація чорної металургії залежить від багатьох економічних і природних факторів. У розташуванні підприємств чорної металургії особливо велику роль відіграють сировинна й паливо, на які припадає приблизно 85-90% витрат. У середині ХVІІ – на початку ХІХ ст. чорна металургія орієнтувалась на територіальне поєднання кам’яного вугілля й залізної руди, наприклад у Великобританії. Згодом, протягом тривалого часу більшість центрів чорної металургії формувалась у межах вугільних басейнів, наприклад Рур, Донбас, Кузбас, Аппалацький басейн, Польща, Чехія, Словаччина, Бельгія. Орієнтація на залізні руди склалась на Уралі, у Франції (Лотарингія), у Люксембурзі.

Протягом останніх десятиріч посилилась орієнтація на сировину, причому на великі родовища, бо завод потужністю 5-6 млн. т. чавуну на рік, розрахований на 40 років роботи, повинен мати рудну базу не менше за 0,5 млрд. т. Найбільшими у світі залізорудними басейнами є Юочкарівське та КМА в Росії (20 і 16,5 млрд. т.) Хаммерслі у Австрії (11,7 млрд. т.) Карамас і залізорудний трикутник у Бразилії (6,0 і 5,0 млрд. т.), Месабі-Реймдж у США, Керол-Лейк у Канаді, Симен у ПАР, Курська магнітна аномалія у Росії, Криворізький басейн в Україні.

Чорній металургії властива велика матеріаломісткість, що у низці країн протягом останніх років знижується. Наприклад, у Франції питомі витрати залізної руди на тонну виплавленого чавуну скоротилась з 1992 до 1721 кг, а коксу – збільшився з 500 до 600 кг.

Галузь: Притаманна висока концентрація виробництва. Україна, Росія та Японія за рівнем концентрації виробництва чорних металів випередили низку інших країн. Понад 75% чавуну й 60% сталі у цих країнах випускається підприємствами зі щорічною продуктивністю понад 3 млн. т кожне. Для галузі характерне виробниче комбінування. Сучасні великі підприємства за своїми технологічними зв’язками з іншими галузями є комбінатами металоенергохімічного профілю.

Істотне значення має районотвірна функція чорної металургії. До типових супутників належить теплова енергетика, метало містке машинобудування, хімічна промисловість.

Головне завдання чорної металургії – виробництво металу високої якості, використання відходів виробництва, максимальне зниження негативного впливу на природу. А для цього необхідна реконструкція підприємства галузі, перехід на маловідходні технології, створення ефективних очисних споруд та газоуловлювачів.

2.ФАКТОРИ, ПРИНЦИПИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ГАЛУЗІ.

Для розвитку чорної металургії в Україні є сприятливі умови:

1. Значні родовища коксівного вугілля, залізної й марганцевої руд, високоякісних вапняків і формувальних пісків та вогнетривів. Причому розміщенні ці ресурси близько один від одного.

2. Розвинута густа мережа залізних і шосейних доріг.

3. Висококваліфіковані кадри.

Територіальна організація чорної металургії залежить від багатьох економічних і природних факторів. У розташуванні підприємств чорної металургії особливо велику роль відіграють сировина й паливо, на які припадає приблизно 85-90% витрат. У середник ХVІІ – на початку ХІХ ст. чорна металургія орієнтувалась на територіальне поєднання калійного вугілля й залізної руди, наприклад у Великобританії. Згодом, протягом тривалого часу більшість центрів чорної металургії формувалась у межах вугільних басейнів, наприклад Рух, Донбас, Кузбас, Аппалацький басейн, Польща Чехія, Словаччина, Бельгія. Орієнтація на залізні руди склалась на Уралі, у Франції (Лотарингія), у Люксембурзі.

Протягом останніх десятиріч поширилась орієнтація на сировину, причому на великі родовища, бо завод потужністю 5-6 млн. т. чавуну на рік, розрахований на 40 років роботи, повинен мати рудну базу не менше за 0,5 млрд. т. Найбільшими у світі залізорудними басейнами є Бочкарівське та КМА в Росії (20 і 16,5 млрд. т.), Криворізьке в Україні (15,9 млрд. т.). Хаммерелі у Австралії (11,7 млрд. т.), Каракас і Залізорудний трикутник у Бразилії (6,0 і 5,0 млрд. т.). Семаб-Рейдж у США, Керол-Лейк у Канаді, Симен у ПАР, Курська магнітна аномалія у Росії, Криворізький басейн в Україні.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--