Реферат: Демографічна ситуація в Україні і проблеми медико-генетичної служби

Рівень народжуваності в Україні слід оцінити як вкрай недостатній, оскільки він забезпечує заміщен­ня попереднього покоління насгупним лише на 79".:! (в місі ах 70%).

Підвищується питома вага дітей, народжених поза шлюбом (12,1%і), що погіршує умови їх утри­мання і виховання У важкому сгановищі перебува-юіь багатодітні сім'ї

Негативно впливають на народжуваність змен­шення числа шлюбів і збільшення числа розлучень. Внаслідок розлучень щороку понад 150 тисяч дітей залишаються без одного з батьків.

За останні роки значно погіршилась ситуація в с4іері здоров'я народу України. Ріст смертності на­селення значною мірою зумовлений процесом по­старіння населення — збільшенням частки осіб пен­сійного віку, яка у 1997 p. становила 26%. Суттєво зростає смертність населення в працездатному віці, особливо чоловіків. Порівняно з 1989 p. смертність чоловіків в працездатному віці збільшилась від 663 до 823 померлих на 100 тис. жителів.

Як наслідок постаріння населення погіршився показник "демографічного навантаження" у бік підвищення частки осіб пенсійного віку і зниження частки дітей.

Кількісна т а якісна оцінки здоров'я дітей свідчать про стійке погіршення їх фізичного та психічного розвитку, що ставить під загрозу існування нації. Сьогодні в Україні близько 70% новонароджених з перших днів життя мають ті чи інші відхилення у стані здоров'я.

Здоров'я матерів є одним із вирішальних фак­торів, які визначають рівень здоров'я народжених ними дітей.

У свою чергу, здоров'я жінок дітородного віку формується упродовж всього попереднього періоду життя і особливо в підлітковому віці. Аналіз рівня здоров'я дівчат-підлітків показав, що серед цієї гру­пи населення зростає частота серцево-судинних зах­ворювань, анемій, захворювань нирок і статевих органів. Щороку в репродуктивний вік (15 років) вступає 13-14 тисяч дівчат з тяжкою соматичною патологією, які потім під час вагітності та пологів формують групи високого ризику материнської і пе-ринатальної смертності.

Кризовий стан демографічної ситуації в Україні вимагає перегляду конкретних напрямів демографі­чної політики. Сформувалась об'єктивна необхід­ність переорієнтації демографічної політики. Пере­несення центру її ваги з стимулювання народжува­ності, яке не під силу суспільству в сучасних умовах, на збереження здоров'я. Здоров'я має розглядатись як найважливіший пріоритет нації. Висока дитяча смертність, підвищення повікової смертності, більш висока смертність сільського населення порівняно з міським — це ті найважливіші орієнтири, довкола яких повинна сьогодні формуватися система заходів, спрямованих на оздоровлення умов відтворення на­селення України.

Орієнтація України на побудову ринкової еко­номіки вимагає дотримання таких засад у матеріаль­ному забезпеченні відтворення населення:

посилення ролі доходів сім'ї в системі джерел і засобів матеріального забезпечення відтворення на­селення;

— підхід до соціального захисту населення, як важливого засобу демографічної політики, посилен­ня демографічної спрямованості заходів соціально­го захисту, підвищення їх адресності та ефективності;

— створення принципово нової системи креди­тування населення взагалі та молодих сімей;

— створення нової ефективної системи охорони материнства і дитинства, яка забезпечує реалізацію пріоритетів сім'ї, дитини.

Відомо, що генетичний компонент у формуванні здоров'я людини складає близько 30%, таку ж пито­му вагу мають фактори навколишнього середовища. Взаємно вони зумовлюють ураження близько 60% популяції.

У структурі захворюваності та смертності дітей відбуваються зміни в бік підвищення питомої ваги та природжених спадкових захворювань.

В Україні серед дітей віком від 0 до 14 років що­року реєструється близько 130 тисяч хворих з вада­ми розвитку.

Рівень розповсюдженості на 10 тис. дитячого населення природжених вад:

1992р.—11,2

1993р.—12,4

1994р.—14,7

1997р.—15,6

Природжена та спадкова патологія є однією з провідних причин (другою в структурі) захворюва­ності та смертності дітей першого року життя, а та­кож перинатального періоду. Так, частота природ­жених аномалій серед новонароджених у пологових відділеннях складала на 1000 народжених:

1992р.—13022 дітей (21,9)

1993р.—12331 дітей (22,9)

1994р. 13420 дітей (25,8)

1997р.— 12717 дітей (28,6)

Серед причин смертності новонароджених у по­логових стаціонарах природжена та спадкова пато­логія на 1000 народжених живими складала 1,05. У структурі смерті дітей першого року життя упродовж останніх п'яти років природжена та спадкова пато­логія займає друге місце.

Нині основними формами профілактики природ­женої та спадкової патології в Україні є: