Реферат: Державне право України
27) здійснює помилування;
28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;
29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.
Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.
Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24 цієї статп, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, вщповідального за актта йоговиконання.
Стаття 107. Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.
Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.
Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.
До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутршпйх справ України, Міністр закордонних справ України.
У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.
Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.
Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.
Стаття 112. У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 Конститупії виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 22, 25, 27 статуті 106 Конституції України.
IV
Порядок обрання та зміщення Президента України
а) Порядок обрання Президента України
Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строкомнап'жьроків. До кандидата у Президенти Конституція України висуває певні вимоги.
Він повинен бути громадянином України. Адже неприпустимо, п~об державу очолювала особа, яка не має з нею сталях правових зв'язків, що встановлюються саме через інститут громадянсли. Ири цьому не визначаються иеобхідні для канди ат обов язкові підстави набуття громадянства України, як це робиться у конституціях ряду країн (наприклад, у США канд~щаг у Президенти повинен бути громадянином цієї країни за народженням). Такий підидєвтіленням закріпленого у ст. 24 Конституції принципу рівності громадян України незалежно від будь-яких ознак.
Кандидат у Президенти повинен досягти 35 років. Встановяюючи це правило, Конституція виходить із того, щоутакомувіцілюдинавже маєпевнийжиттєвий досвід, достатньо здоров'я та енергії для виконання президентськихповноважень. Такий же вік передбачено для кащiидатів у президенти в Росії та США. В деяких державах для них встановлено вищий віковий ценз, наприклад, у ФРН – 40, в Італії – 50 років.
Кандидат у Президенти повинен прогягом десяти останніх перед днем виборів років проживати в Україні. Цей строк визнається необхідним для того, щоб він міг орієнтуватися в особливостях суспільного життя країни, а отже, й правильно визначати шляхи його вдосконалення тощо. Аналогічнінорми містяться й у констигуціях інших держав. Так, у Росії цей строк також становить 10 років, у США- 14 років.
Кандидат повинен мати право голосу, володіти активним виборчим правом і не може бути обмеженим у виборчих правах. У таких державах, як Росія і США, ця вимога прямо не фіксується, а в інших формулюєтьсявтихабо іншихредакціях. Так, у ст. 84 Конституції Італії зазначено, що "Президентом республіки може бути обрана будь-яка особа..., яка користується громадянськими і політичними правами".
Кандидат у Президенти має володіти державною мовою, якою відповідно до ч. 1 ст. 10 Консгитуції є українська.
Одна й та сама особа не може бути Президентом України більш, ніж два строки підряд. Ця норма покликаназапобіггитриваломуперебуванню при владі однієї особи, оскільки це, як свідчить історичний досвід, часто призводить до встановлення антидемократичних державно-правових режимів. Водночас Конституція України не забороняє переобрання особи Президентом на третій строкшсля того, коли цей пост займала інша особа. Конституціїдержав світупідходять до встановлення можливих строків перебування особи на посту президентй по-різному. Так само, як і в Україні, ця проблема вирішується в Росії та ФРН. Конституція США обмежує президентство однієї особи виключно двома строками підряд. А в Італії та Франції можливості переобрання на пост президента конституційно не обмежуються.
Президенту України забороняється мати інший представницький мандат, тобто бути членом якихось виборних органів, а також обіймати посаду в державних або громадських органах та організаціях, займатися підприємницькою діяльністю. Ця заборона має на меті забезпечити незалежність Президента від будьяких державних і недержавних структур. Водночас йому не забороняється займатися науковою та викладацькою діяльністю. У тих чи інших формулюваннях аналогічні норми містяться у конституціях практично всіх країн, де передбачено пост президента.
Конституція України встановлює строки проведення чергових виборів Президента та виборів, які повинні призначатися у разі дострокового припинення його повноважень. Чітке конституційне визначення чергових і позачергових виборів Президента покликане забезпечити відповідну організованість і максимально, з урахуванням потреб виборчого процесу, скоротити періоди, коли посада Президента може бути вакантною.
Новообраний Президент України приступає до виконання обов'язків не пізніше як через 30 днів, а у разі, коли Президента обрано на позачергових виборах, – у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів. Повноваження новообраного Президента почииаються від моменту складення ним присяги народові, до якої його приводить на урочистому засіданні Верховної Ради Голова Конституційного С~дуУкраїни. У присязі, текстякої закріилеио у ст. 1ОФ Конституцй, Президент України офіційно та урочисто зобов'язується боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу, обстоювати права і свободи громадян, підносити авторитет України у світі. юридичне значення присяги полягає у тому, що саме з моменту а складення новообраний Президент приступає до виконання своїх повноважень як глава держави, а повноваження попереднього Президента припиняються. Конституції більшості держав, де є постпрезидента, передбачаюгьнеобхідн сть складення ним присяги і містять и текст.
Конституція України встановлює недоторканність Президента, якою вік користуклься підчас виконання своїх повноважень. Її треба розглядати як особливу гарантію сжорення безперешкодних умов для здійснення ним повноважень глави держави. У Конституції не розкривається зміст недоторканності Президента. Вона має дістати тлумачення уновій редакцй закону "Про резидента України". Водночас ч. 1 ст. 111 Конституції встановлює відповідальність Президента за вчинення державної зради або іншого злочину.
Честь і гідність Президента України як трави держави підлягають особливому захисту. Особи, винні у посяганні на них, мають нритягатися до відповідальності на підставі спеціального закону.