Реферат: Державні вимоги до системи фізичного виховання учнівської молоді

Управління системою фізичного виховання дітей, учнів і студентів здійснюється державними органами управління освітою та фізичною культурою і спортом, спортивними товариствами.

Вони:

- впроваджують у практику державну політику щодо здійснення фізичного виховання підростаючого покоління, розробляють нові концепції подальшого розвитку системи фізичного виховання в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих закладах освіти;

- відповідають за нормативне, матеріально-технічне, кадрове, медичне та фінансове забезпечення фізичного виховання дітей та молоді;

- керують розробкою державних навчальних програм, підручників, навчально-методичних посібників для всіх типів навчальних закладів;

- координують діяльність різних організацій і закладів, що відповідають за розвиток фізичної культури і спорту серед дітей та молоді;

- контролюють та інспектують функціонування системи фізичного виховання дітей і молоді;

- організовують і координують міжнародні зв’язки дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих закладів освіти;

- матеріально підтримують і стимулюють проведення наукових досліджень з проблем фізичного виховання дітей і молоді, організовують впровадження у практику одержаних результатів наукових досліджень.

При обласних органах управління всіляко підтримується створення і функціонування шкіл-інтернатів спортивного профілю, ДЮСШ, спортивних клубів тощо.

Міжнародні зв’язки

Розвиток фізичного виховання дітей і молоді здійснюється у контексті широкої інтеграції в міжнародну систему та використання передового зарубіжного досвіду і передбачає:

- сприяння інтеграції навчальних закладів України в світову культуру, олімпійський рух, співробітництво націй і культур;

- обмін передовими технологіями у сфері фізичного виховання та спортивного вдосконалення;

- широку участь у світовому фізкультурному русі, міжнародних змаганнях та спортивних зустрічах; розвиток безпосередніх зв’язків спортсменів, учителів фізкультури, викладачів фізичного виховання, вчених і тренерів із зарубіжними колегами;

- участь школярів і студентів у міжнародних змаганнях, проведенні спільних зборів, матчевих зустрічей з командами зарубіжних навчальних закладів;

- організація стажувань учителів, викладачів, тренерів за кордоном;

- обмін спортивними делегаціями, учителями, викладачами, тренерами на контрактній основі;

- створення з іншими країнами спільних оздоровчо-спортивних центрів.

- укладання угод про співробітництво у сфері фізичного виховання і спорту з навчальними закладами інших країн;

- обмін з іншими державами навчально-методичною літературою, періодичною пресою, спортивною інформацією;

- участь учителів, викладачів, тренерів, аспірантів і студентів у міжнародних науково-практичних конференціях, симпозіумах з проблем фізичного виховання і спорту;

- спільне проведення наукових досліджень з проблем фізичного виховання і спортивного вдосконалення учнівської і студентської молоді;

- участь у реалізації міжнародних фізкультурно-оздоровчих програм;

- організація підготовки і перепідготовки вчителів, викладачів і тренерів з інших країн, проведення на комерційній основі курсів і семінарів для іноземних викладачів і тренерів;

- створення спільних банків даних фізичної підготовленості дітей, учнівської і студентської молоді;

- створення із зарубіжними партнерами спільних підприємств з розробки комп’ютерних технологій, тренажерів, спортивної діагностичної апаратури, фізкультурно-оздоровчих програм тощо.

Закон України “про фізичну культуру і спорт”

Введено в дію Постановою Верховної Ради України від 24 грудня 1993 року N 3809-XII