Реферат: Діагностичне значення аналізу хвилі р методом електрокардіографії високого підсилення у хворих на пароксизмальну та персистуючу форми фібриляції передсердь
З метою вивчення стану провідної системи серця 33 з обстежених хворих проводили черезстравохідне електрофізіологічне дослідження.
Був проведений порівняльний аналіз електрофізіологічних властивостей міокарду і показників ЕКГ ВП у хворих з ФП (табл. 6).
Таблиця 6
Порівняльний аналіз електрофізіологічних властивостей міокарду та показників ЕКГ ВП
| Показник (мс) | Група хворих з відсутністю ППП | Група хворих з наявністю ППП |
| n | 8 | 25 |
| Р | 110 ± 5,0 | 116 ± 5,6 |
| PQ | 135 ± 4,3 | 176,3 ± 7,9# |
| QRS | 90 ± 5,0 | 98,8 ± 2,4 |
| QT | 377,5 ± 17,5 | 409,2 ± 6,8 |
| СЦ | 765 ± 32,5 | 941,6 ± 31,1* |
| AV | 106,7 ± 5,4 | 146,3 ± 4,6# |
| ЧВФСВ | 1105 ± 69,3 | 1350,4 ± 45,9* |
| КЧВФСВ | 342,5 ± 22,5 | 396,8 ± 24,8 |
| Т. Венкебаха | 364,4 ± 12,4 | 409,2 ± 2,8* |
| ЕРП передсердь | 205 ± 3,4 | 233,3 ± 9,6** |
| ЕРП АВ вузла | 286 ± 4,6 | 302 ± 13,9 |
| ФРП передсердь | 260 ± 2,1 | 320 ± 9,4 # |
| ФРП АВ вузла | 305 ± 3,5 | 416,7 ± 2,8# |
Примітка: # - p < 0,001; * - p < 0,01; ** - p < 0,02
З 33 обстежених пізні потенціали передсердь реєструвалися у 25 пацієнтів. У групі хворих з фібриляцією передсердь і наявністю ППП величина середнього значення інтервалу PQ на поверхневій ЕКГ, як і інтервалу AV на ЧСЕКГ (176,3 ± 7,9 і 146,3 ± 4,6 мс) були достовірно триваліше, ніж у пацієнтів з ФП і відсутністю ППП (відповідно 135 ± 4,3 і 106,7 ± 5,4 мс).
Електрофізіологічні показники функціонального стану синусового і АВ вузла були в межах норми у всіх обстежуваних хворих. При кількісному аналізі електрофізіологічних показників було встановлено достовірну відмінність спонтанного циклу (СЦ) і ЧВФСВ у хворих з фібриляцією передсердь і наявністю ППП (1350,4 ± 45,9 мс) в порівнянні з пацієнтами без ППП (1105 ± 6,3 мс, р< 0,01).
Оцінюючи функцію АВ вузла, можна відзначити значне уповільнення проведення у хворих з ФП і наявністю ППП – точка Венкебаха (409,2 ± 12,8 мс) була достовірно нижче, ніж у хворих без реєстрації ППП, відповідно (364,4 ± 12,4 мс) (р < 0,01).
Оцінюючи показники ефективного і функціонального рефрактерних періодів передсердь можна відзначити достовірне збільшення їх у хворих з ФП і наявністю ППП. У групі з наявністю ППП показники ЕРП на 13 % (233 ± 9,6 мс проти 205 ± 3,4 мс відповідно), а ФРП на 19 % (320 ± 9,4 мс проти 260 ± 2,1 мс відповідно) були вище, ніж в групі хворих з ФП у яких ППП не реєструвалися. Аналогічні зміни зберігаються при оцінці ЕРП і ФРП АВ вузла. У групі хворих з ФП і наявністю ППП відмічено достовірне збільшення (р< 0,001) ФРП АВ вузла, який на 17 % вище, ніж в групі хворих без реєстрації ППП (416 ± 2,8 мс проти 305 ±3,5 мс відповідно).
Нами проведений порівняльний аналіз даних холтерівськогомоніторування і показників ЕКГ ВП. З 85 обстежених ППП реєструвалися у 66 пацієнтів.
Добова кількість СВЕ, а також кількість СВЕ на 1000 серцевих скорочень значно більше (p< 0,001) в групі хворих у яких реєструвалися ППП, чим у хворих без ППП (530,2 ± 63,6 і 17,5 ± 2,2 проти 66,6 ± 13,06 і 1,2 ± 0,4) відповідно.
Аналогічні зміни спостерігалися при аналізі кількості пароксизмів фібриляції передсердь на протязі доби та їх тривалості. Пароксизми ФП частіше виникали в групі хворих з реєстрацією ППП (13,5 ± 3,9 коротких пробіжок на протязі доби три