Реферат: Діагностика і профілактика ранньої та пізньої антенатальної патології

Міністерство аграрної політики України

Харківська державна зооветеринарна академія

Кафедра ветеринарного акушерства та гінекології

Реферат на тему:

"Діагностика і профілактика ранньої

та пізньої антенатальної патології"

Виконавець:

студент групи № 9 ІV к. ФВМ

Харків 2009

Зміст

1. Діагностика ранньої антенатальної патології

2. Профілактика ранньої антенатальної патології

3. Діагностика та профілактика пізньої антенатальної патології

3.1 Внутрішньоутробна гіпотрофія

4. Внутрішньоутробне інфікування плода

4.1 Діагностика

4.1.1 Методика транспельвіального аланто - і амніонентезу

4.1.2 Методика отримання амніотичної чи алантоїсної рідини у корів

4.2 Профілактика внутрішньоутробного інфікування плода

Список використаної літератури

1. Діагностика ранньої антенатальної патології

Найбільш поширеною причиною порушень розвитку ембріона чи плода є аліментарно-дефіцитні фактори. Дефіцит каротину чи вітаміну А в організмі корів і жителів у період зимовою утримання с характерним явищем. Тому до цієї проблеми більша увага, інші ж дефіцити легше попередити.

Патогенетичною особливістю ембріо- та фетопатій, викликаних А-вітамінною недостатністю, є їх повільний розвиток від початку не повноцінної па каротин годівлі корів і не гелів. Це пояснюється тим, що тварини влітку можуть накопичувати великі запаси вітаміну А (до 12-20 мг%) в печінці. Тому дефіцит вітаміну А в організмі необхідно визначити задовго до вияву клінічної картини захворювання.

Ураховуються умови заготівлі і зберігання кормів, регулярно проводиться хімічний аналіз, утому числі визначається вміст каротину в силосі, сінажі, сіні.

Забезпеченість корів і неї елів необхідними поживними речовинами, каротином необхідно визначати не за розрахунковим, а за фактичним вмістом них речовин у кормах, установленим па основі результатів аналізу досліджень, проведених агрохімічними чи ветеринарними лабораторіями.

Різниця між фактичною забезпеченістю та теоретичними даними каротину може складати від 2 до 7%.

Більш повне уявлення про забезпеченість організму тварин каротином (вітаміном А) дає визначення біохімічних констант сироватки крові, печінки. Вміст у сироватці крові корів каротину нижче 0,4 мг, вітаміну А - 15 мкг%, в печінці вітаміну А нижче 15 мкг%свідчить про дефіцит цих речовин в організмі.

Необхідно регулярно проводити біохімічне дослідження сироватки крові корів (вибірково беруть кров від 10-15% тварин) з метою визначення показників гомеостазу. При цьому, крім вмісту каротину в сироватці крові, визначають рівень загального білка, кальцію, фосфору, цукру, кислотної ємності. Бажано визначати вміст вітаміну А в сироватці крові і печінці - найбільш об'єктивним показником є "міст вітаміну А в печінці.

Діагностика ембріо- і фетопатій у ранньому антенатальному періоді складна, потребує певних розробок і доопрацювань.

Найпершим діагностичним тестом може бути визначення тривалості періоду між осіменінням. Збільшення тривалості цього періоду може бути непрямим підтвердженням того, що відбулося запліднення, розвивався ембріон, але на певному етапі його розвитку настала смерть і резорбція, то іі привело до збільшення тривалості проміжку часу між осіменінням. ІІроте всі випадки прихованого аборту за цією ознакою врахувати неможливо, бо у разі доімплантаційної загибелі та резорбції ембріона віком до 15 діб наступний статевий цикл почнеться вчасно, оскільки не буде затримки люгеолізу. Якщо вік ембріона перевищував 16 днів, то збільшиться термін функціонування жовтого тіла, а це відповідно викличе подовження тривалості статевого циклу до 26 днів і більше.

Під час вагінального дослідження звертають увагу на стан слизової оболонки присіпка вапни, вапни та каудальної частини шийки матки, наявність слизової пробки в її каналі.

У процесі ректального дослідження враховують ступінь розвитку жовтого тіла в яєчниках, розміри матки, консистенцію її рогів, прощупують частини тіла плода, розміри плацептом.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--