Реферат: Діагностика і вибір методу лікування при первинному травматичному вивиху плеча (імпресійного перелому суглобової поверхні головки плечової кістки - пошкодження Hill-Sachs)
В післяопераційному періоді у всіх хворих застосовували фіксаційну пов’язку для іммобілізації і модифіковану систему реабілітаційних заходів.
Післяопераційна реабілітація. Невід’ємною складовою частиною лікування пошкодження Hill-Sachs є післяопераційна реабілітаційна програма. На наш погляд, слід віддати перевагу трьом стандартним фазам ЛФК за методикою C.S. Neer – Rockwood - Matsen, які розпочинають після закінчення періоду іммобілізації.
Аналіз літературних даних з цього питання і наш власний клінічний досвід дозволили виділити наступні теоретичні передумови для застосування існуючої системи реабілітації після оперативного відновлення пошкодження Hill-Sachs.
1. Дослідження вказують на те, що пошкодження сухожилка в інсерційній зоні ніколи не призводить до відновлення його нормальної структури. Репарація здійснюється головним чином за рахунок сполучної тканини. Навіть після хірургічного відновлення міцність реінсерції сухожиль РМП значно зменшуються. Тому переважна більшість дослідників вважає, що лікувальна стратегія має бути спрямована на посилення міцності фіксації сухожилків до плечової кістки, а також на розробку методів біологічної модуляції репаративних процесів в сухожилковій тканині після оперативного відновлення, серед яких перш за все заслуговує уваги оптимізація кровопостачання РМП.
2. Клінічний досвід оперативного лікування пошкоджень ротаційної манжети плеча свідчить про те, що абдукція плеча в обсязі 60о під час операції дозволяє практично у всіх випадках провести анатомічно правильну реінсерцію, не вдаючись до травматичних методів додаткової її мобілізації.
3. Досить тривала післяопераційна іммобілізація плечового суглоба у приведеному стані майже завжди призводить до розвитку спайкового процесу в підакроміальному просторі, а інколи навіть визиває адгезію листків синовіальної оболонки підпахвового завороту (т.з. кишені Ріделя). Внаслідок цього виникає постіммобілізаційна аддукційна контрактура плечового суглоба, на подолання якої фактично спрямований весь комплекс заходів першої фази ЛФК за методикою C.S. Neer – Rockwood – Matsen.
Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при пошкоджені Hill-Sachs
На сьогодення в Україні існують концепції щодо діагностики і лікувальної тактики при первинному травматичному вивиху плеча, проте ми вважаємо їх не досить досконалими і пропонуємо свій алгоритм лікування даного пошкодження.
Аналіз ефективності запропонованої методики оперативного лікування пошкодження Hill-Sachs проводився шляхом порівняння загальних результатів лікування в групі хворих, які були оперовані з аналогічними даними групи хворих, що вели консервативно. Використовували систему оцінки результатів лікування за C.S. Neer та UCLA.
Оцінка результатів лікування за системою UCLA
Найбільш близькою за кількісним і якісним складом оцінкою в даному напрямку, на наш погляд, є аналіз лікування за системоюC.S. Neer та UCLA(табл. 1).
Таблиця 1
Порівняння результатів оперативного та консервативного лікування пошкодження Hill-Sachs(оцінка за методиками C.S. Neer та UCLA)
| Групи | Кількість спостережень | відмінно | задовільно |
незадовіль- но |
| Група хворих, що лікували оперативно | 22 | 12 (55,6%) |
9 (40,9%) |
1 (3,5%) |
| Група хворих, що лікували консервативно | 47 | 9 (19,15%) |
22 (46,7%) |
16 (34,15%) |
| р < 0,05 | р > 0,05 | р < 0,05 |
Результати впровадження системи післяопераційної реабілітації. Складовими частинами існуючої системи післяопераційної реабілітації при хірургічному лікуванні повних пошкодження Hill-Sachsє іммобілізаційна програма і комплекс ЛФК, який складається з трьох стандартних фаз. Оцінка результатів впровадження розроблених нами нововведень до існуючої системи післяопераційної реабілітації пацієнтів з повними пошкодженням Hill-Sachsпроводили шляхом визначення середньої тривалості всіх чотирьох означених етапів післяопераційної реабілітації в групі хворих, що досліджувалась, та порівняння одержаних даних з аналогічними показниками провідних дослідників ( табл. 2 ).
Таблиця 2
Порівняльна оцінка середньої тривалості етапів післяопераційної реабілітації (в тижнях)
| Іммобілізація. | Перша фаза ЛФК | Друга фаза ЛФК | Третя фаза ЛФК | |
| За даними L.U. Bigliani | 4,5 | 4 | 12 | 23 |
| Група хворих, що лікували консервативно | 4 | 5 | 13 | 23 |
| Група хворих, що лікували оперативно | 4 | 4 | 10 | 21 |
Дані, які наведені в табл. 2, чітко свідчать про те, що, завдяки розробленому авторському оперативному відновленню сферичності головки плечової кістки та сухожилково-капсульного апарату при пошкоджені Hill-Sachs при первинному травматичному вивиху плеча після усунення іммобілізації середня тривалість інших етапів післяопераційної реабілітації в групі хворих, які були оперовані зменшилась від 1 до 4 тижнів в залежності від фази ЛФК (в середньому на 2,5 тижні).
Таким чином, впровадження даної системи дозволило скоротити загальний термін післяопераційної реабілітації при пошкоджені Hill-Sachsщонайменше на 3 – 4 тижні.
ВИСНОВКИ
1. Пошкодження Hill-Sachs (імпресійний перелом задньозовнішньої частини суглобової поверхні головки плечової кістки) при первинному травматичному вивиху плеча є достатньо частим пошкодженням і виникає внаслідок двокомпонентної травми плечового суглоба. Найбільш суттєві функціональні розлади при пошкодженні Hill-Sachs пов’язані із порушенням сферичності суглобової поверхні головки плечової кістки та пошкодження місця інсерції ротаційної манжети плеча, що в подальшому призводить до повторних вивихів плеча, а згодом і розвитку нестабільності плеча. Отже, пошкодження Hill-Sachs слід розглядати як поєднане пошкодження.