Первинною організацією в масонстві є ложа. Кожен масон має належати до певної ложі. Окремі Ложі об’єднуються у Велику Ложу (в деяких країнах Велика Ложа називаєтьсяг „Великий Схід”). Першою Великою Ложею була Об’єднана Велика Ложа Англії , яка створена шляхом об’єднання чотирьох лож у 1717 р.

За правилами регулярного масонства на території однієї країни може діяти тільки одна Велика Ложа. У державах, які мають федеративний чи конфедеративний устрій, або якщо держава складається з окремих „держав” (штатів, королівств), можуть існувати Великі Ложі для кожного суб’єкта федерації тощо. Так, наприклад, у США у кожному штаті діє окрема Велика Ложа, окремі великі ложі мають Англія та Шотландія . Але, наприклад, у Швейцарії, яка хоч і є конфедерацією, діє одна Велика Ложа для всіх кантонів. Кожною ложею керує Достойний Майстер, який обирається ложею, а Великою Ложею керує відповідно Великий Майстер.

Особливим різновидом лож є дослідницькі ложі (lodge of research), як наприклад, відома ложа Lodge Quatuor Coronati, No. 2076 (Лондон) [10]. Діяльність таких лож спрямована на дослідження масонської історії, філософії, символізму тощо.

Масоном може стати віруючий повнолітній (зазвичай від 21 року) чоловік. Жінки не приймаються. Давня масонска традиція встановлює, що кандидат має бути людиною „вільною і доброї слави”. У давнину, у середньовіччі „бути вільним” розуміли буквально. Тепер це розуміють дещо ширше: масон повинен бути людиною самостійною і незалежною не тільки у матеріальному, але й духовному, інтелектуальному значенні, здатний самостійно мислити і приймати самостійні рішення. Кандидат має пройти численні перевірки, і довести щирість свого бажання стати вільним муляром, готовність виконувати обов’язки, які покладаються на масона, прагнення до духовного та інтелектуального розвитку. За масонськими правилами, не може бути прийнятий кандидат, який хоче вступити до братства керуючись мотивами матеріальної вигоди, кар’єри, а також простою цікавістю.

Зустрічаються також вирази "нерегулярне" масонство, або "нерегулярні" ложі; ці вирази застосовуються до організацій, що, хоча й іменують себе масонськими, не належать до загальносвітової мережі масонских лож і не дотримуються ладмарок (тобто засадничих незмінних принципів масонства).

До основних масонських символів належать Всевидяче Око, циркуль і косинець, камінь, молоток, кельма.

1 Виникнення масонського ордена

Виникнення масона деякі дослідники відносять до часу споруди Єрусалимського храму при царі Соломоні. Інші бачать у масоні одну з гілок стародавнього містичного Ордена Розенкрейцерів, нібито відродженого німецьким імператором Карлом Великим в IХ ст. Також є ті, хто пов'язує походження масона з тамплієрами.

У 1118 р. на горі Сион поблизу Єрусалиму дев'ятьма хрестоносцями був організований таємний союз - "Пріорат Богоматері Сиона", пізніше перейменований в Орден лицарів-тамплієрів (ченців-храмовників). Тут, на Святій Землі, тамплієри вступають в контакти з таємними сектами арабів-мусульман і євреїв. Секретне правління Ордена володіє таємницею великого джерела влади, що бере початок у міфічному підземному місті Агхарта (у серці Гімалаїв), і планує встановлення Hового Світового Порядку в двохтисячному році. У 1314 р. могутній Орден тамплієрів знищений французьким королем Пилипом Красивим і Папою Римським Климентом V. Храмовники, що розсіялися по Європі, стали Лицарями Христа в Португалії і лицарями Тевтонського ордена в Німеччині.

1.1 Поява ордена масонів, або вільних каменярів

У Франції та Англії уцілілі тамплієри заснували корпорації Вільних Каменярів, або масонів. Поява ордена масонів, або вільних каменярів, відноситься до середніх століть, коли в Західній Європі процвітала готика.

Будівництво величезних храмів, палаців і інших державних будівель, які до сих пір вражають нас неперевершеною красою, технікою і витриманістю стилю, при всій своїй масивності - легкістю і ажурністю, спрямованістю догори, до Неба, що вимагало особливих знань, які передавалися лише присвяченим у це будівельне мистецтво. Каменярі утворили міцну організацію, в яку приймалися ті лише, що пройшли відомий будівельний стаж і осягнули таємниці цього будівельного мистецтва.

З перших же днів свого існування ця організація вважалася таємною, куди необізнані не приймалися. Вони встановили ритуал прийому в свою організацію і деякі обряди. Молоток, косинець, циркуль і інші інструменти каменярів стали для них символами, кожен із яких служив або нагадуванням для масона про його обов'язок, або символізував яку-небудь позитивну якість, якої потрібно було досягти. Більшістю були глибоко віруючі люди, які на свою будівельну діяльність дивилися, як на наслідування Великому Архітекторові, Будівельникові Світів, звідки Бог отримав у них назву Великого Архітектора і Великого Будівельника.

Спочатку ця організація мала на увазі допомогу своїм побратимам по будівництву, без відмінності віри і національності. Але пізніше до них почали примикати люди різних станів і різного звання, які йшли від жахів, що творяться в офіційній церкві, від її лютої нетерпимості і відсталого догматизму туди, де була свобода думки і віри, де була терпимість до всіх і де всі були один одному брати. Хоча новоприбулі не належали до стану каменярів, будівельників будівель, але вони були продовжувачами Божої справи на землі, були будівельниками дійсних форм життя. Тому ні первинна програма, ні ритуали, обряди і символи засновників ордена каменярів не були скасовані, але лише розширені і доповнені.

Віра у Вищу, керуючу розвитком життя у Всесвіті Силу, братерство всіх людей і народів, спільність і єдність релігій і служіння загальному благу стали основними принципами учення масонів. Точно відомо, що орден масонів,так як і споріднений йому по духу і ученню орден Розенкрейцерів, знаходилися у зв'язку з Джерелом Світла, Керівниками нашої планети, Старшими Братами людства. Сказано: "Деякі Махатми брали участь у цих організаціях". Тому вища езотерична мудрість, якої людство було позбавлене завдяки втраті її офіційною релігією, викладалася серед масонів і розенкрейцерів.

Таким чином, ордени масонів і розенкрейцерів були засновані з відома Старших Братів людства, які підтримували ці світлі організації на благо всього людства. Тільки завдяки тому, що існували ці організації, які мережею своїх лож, швидко покрили всю Європу, західний світ порівняно благополучно вийшов із похмурої епохи середньовіччя, не загинув і не розклався остаточно. Багато правителів і впливові люди в усіх державах були масонами. Вони не дали тьмі погасити світло, вони підтримували серед тих, що шукають віру в краще майбутнє людства, за допомогою своїх таємних організацій поширювали великі ідеї братерства народів, єдність релігій і служіння загальному благу і у такий спосіб боролися з забобонами, неуцтвом і відсталістю, які панували в світі.

Отже, поява ордена масонів і розенкрейцерів була продиктована необхідністю врятувати людство від жахів середньовіччя, дати шукаючим душам те світло і знання, якого вони не могли отримати в офіційній релігіїю. При тій лютій нетерпимості, яка панувала в ті похмурі часи, ці світлі організації могли бути тільки таємними. Виходячи з цього, ще раз бачимо, що будь-який захід, направлений на благо людства Старшими Братами його, завжди доцільний, завжди доречний, завжди відповідає потребам епохи і положенню людства, в якому воно зараз знаходиться. Ці таємні організації врятували людство від загибелі, і в цьому їх найбільша заслуга.

1.2 Основоположники масонства та відомі діячі

Основоположниками масонства на Заході і на Сході були люди видатного розуму і високої моральності, дійсно були патріотами. А власне масонство на зорі свого виникнення було почином, пронизаним величчю і світлом.

До служіння масонам широко притягувалися видатні культурні і політичні діячі. У списку Великих Магістрів і Гросмейстерів, що керували пріоратом Сіона, числилися Сандро Ботічеллі, Леонардо да Вінчі, Ісаак Ньютон, Віктор Гюго, Клод Дебюссі, Жан Кокто. До масонських лож належали такі видатні особистості, без яких немислимі ні культура, ні історія цивілізації. Hазвемо лише деяких з них: великі письменники Данте і Шекспір; композитори Йозеф Гайдн, Ф. Ліст, В. Моцарт, Ян Сибеліус і ін.; енциклопедисти – Дідро, Даламбер, Вольтер; Симон Болівар, вождь латиноамериканської боротьби за незалежність; Джузеппе Гарібальдіа, керівник італійських карбонаріїв; Ататюрк, засновник нинішньої Турецької Республіки; Генрі Форд, "автомобільний король Америки"; Уїнстон Черчилль, колишній прем'єр-міністр Великобританії; Едуард Бенеш, колишній президент Чехословаччини; Франклін Д. Рузвельт, Гаррі Трумен, Річард Ніксон, Білл Клінтон, Джозеф Ретінгер – колишні американські президенти; Аллен Даллес, засновник ЦРУ; американський астронавт Е. Олдрін і радянський – А. Леонов; політичні діячі – Франсуа Міттеран, Гельмут Коль і Віллі Брандт, Збігнев Бжезінськи; Альберт Гор, генеральний секретар Більдербергського Клубу; Девід Рокфеллер, керівник Трьохсторонньої комісії і багато ін.

Приналежність багатьох із цих людей до масонства стала відомою лише відносно недавно, в середині минулого століття, коли пелена його таємничості дещо прояснилася. Ученим вдалося виявити в архівах документи, які підтверджують ці зв'язки, і навіть опублікувати їх. Як показують дослідження конспірологів, усі озброєні конфлікти останніх сторіч, починаючи з військових походів Наполеона, і всі революції, починаючи з Французької, фактично інспірувалися керівниками масонських орденів і фінансувалися пов'язаними з масонськими ложами банкірськими будинками Рокфеллерів, Ротшильдів, Морганів, Вартбургів і так далі.

2 Обряд посвячення

Кандидата в масони на початку обряду заводять у Кімнату Роздумів, пофарбовану в чорний колір, обстановка якої відповідає назві, в ній можуть бути предмети, що нагадують кандидату про тлінність буття. У ній кандидат напише на папері морально-філософський заповіт, свої побажання та обітниці щодо себе та інших людей, своєї країни, родини і людства в цілому. Потім його попросять ще раз підтвердити свою віру в Бога.

Перед введенням в храм, де відбувається посвята, кандидату зав'язують очі. На знак смирення кандидат «ні одягнений, ні роздягнений» (частково роздягають на знак відкритості серця), у нього відбираються всі цінності («метали»), йому засучують праву штанину і знімають лівий черевик. Йому на шию надягають мотузку, що символізує узи людської недосконалості. Кандидата проводять у приміщення храму (зал засідання ложі), де він проходить через ритуальні випробування, слухає настанови морально-філософського характеру, бере участь у невеликих сценах та діалогах, мета яких наочно піднести моральні настанови ритуалу. Наприкінці церемонії він приносить урочисте зобов'язання перед Священною Книгою тієї релігії, яку він сповідує (зазвичай це Біблія, на неї також кладеться циркуль і косинець). Далі кандидату знімають пов'язку, говорячи при цьому, що він тепер «пройшов випробування і гідний Світу», на нього надягають масонський фартух, а після головуючий на церемонії (Високоповажний Майстер) оголошує присутнім про те, що тепер вони набули нового брата і закликає допомагати йому в труднощах, будучи впевненими в тому, що і він у важку хвилину допоможе їм. Часто церемонія посвячення проводиться з музичним супроводом, що ще більше посилює враження кандидата.

3 Теорія змови проти людства

Разом із масонами, розенкрейцерами, ілюмінантами виникали і виникають зараз десятки інших таємних общин: Церква сайєнтистів, Герметичне братерство Луксора, "Зелений Орден" (до нього входила дружина останнього російського імператора Миколи II) Тибету, Міжнародне братерство Ізіди, "Орден Вріл" (неонацистське масонство, засноване в 1919 р. Карлом Хаусхофером, майбутнім посвяченим учителем Гітлера) і ін., об'єднуючі десятки мільйонів своїх послідовників у всьому світі. Їх діяльність напрямлена на розповсюдження світогляду, що протистоїть ортодоксальному і що спирається або на, як правило, зашифровані осколки стародавніх знань що дивом збереглися, або на нелюдські знання, нібито передавані адептам цих орденів їх законспірованими Управителями – Вчителями, Старшими Братами, Посвяченими і так далі.

3.1 Невидимки правлять світом

Однією зі сторін діяльності цих суспільств є також створення легальних і іноді цілком легітимних організацій найширшого спектру: "Комітет 300" (заснований у 1729 р.), який об'єднує вищих за рангом Вільних Каменярів зі сфер політики, економіки і церкви; "Рада 33", що представляє еліту "Комітету 300"; Клуб-ротарі; Спілка Більдербергерів, заснована в "Готелі де Більдербергер" (Голландія) в 1954 р. фінансистами США, Західної Європи і Канади і яку часто називають "невидимим світовим урядом"; "Трьохстороння Комісія", заснована в 1973 р. Девідом Рокфеллером і Збігневом Бжезінськи; Римський Клуб і навіть ООН. Печатки, емблеми, герби і прапори всіх цих організацій носять виразний відбиток масонської символіки: на них зображаються і усевидюще око Люцифера, і складені з 33 (або з 13) каменів піраміди, і девізи типу "Hовий Світовий Порядок" і "Hаше справа переможе" (обидва девізи присутні на гербі ООН). Уся ця символіка набула настільки широкого поширення, що ми можемо бачити її усюди – від доларових купюр до емблем фірм.

Усі таємні братерства, ложі, ордени і створені ними організації ріднять між собою три риси: герметичність, тобто закритість їх для непосвячених; ієрархія структури управління; прихована, навіть для їх членів, остаточна Кінцева Мета, або Задум, План. Британська енциклопедія, визначаючи масонство як "учення і практику секретного братського ордена, найбільшу всесвітню організацію", підкреслює, що свою професійну майстерність масони використовують для впливу на владні структури і для проникнення в них.

3.2 Змова проти людства

Конспірологія – наука про незримі сили, керівників історією людства – відзначає, що спрямованість дії цих сил протилежна ідеалам, гуманним цілям суспільної еволюції, і тому визначає ці дії як змову проти людства, як окультну війну, що таємно ведеться проти людства. Ця змова проти людства проявляє свою активність через таємні спілки (союзи, ложі, ордени), які створюються при необхідності і які розділені на різні групи (так звані "конспірологічні змови"), зовні часто протистоячі один одному і іноді проголошуючі протилежні думки для того, щоб із найменшим ступенем ризику можна було управляти політичними, культурологічними, світоглядними, релігійними, економічними партіями, напрямами. При цьому групи "зв'язані, щоб підтримувати єдиний напрям, з нікому не відомим центром, де прихована могутня пружина, яка таким невидимим способом прагне володіти всіма скіпетрами цього світу". Деякі з конспірологів схильні говорити навіть про "космічну змову".

Ще в 1910 р. перший у світі уфолог Чарлз Форт писав, що прихована від людства мета цієї змови "відома впродовж багатьох століть деяким із нас, баранам-ватажкам таємного культу, або таємного ордена, члени якого, як раби першого класу, управляють нами через отримані інструкції і переводять стрілки, направляючи нас до наших таємничих обов'язків".

Вивчаючи різні моделі "конспірологічрних змов", сучасний російський дослідник А. Дугін відзначає, що серед них виділяються такі, як "змова масонів", "єврейська змова", "змова більшовиків (неімущих)", "змова банкірів" (або "економічна змова"), "змова сект" (окультистів, сатаністів, "тарілочників", сайєнтистів, мессіан різного толку і ін.). При цьому для конспірології не має значення, чи існує насправді та або інша "змова", якщо існує історично і віра, що соціологічно фіксується, в нього. Тут доречна паралель з релігією, існуючої тисячі років не за рахунок факту Бога, а за рахунок факту віри в Hього.