Академія медичних наук України

Національний науковий центр

"Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска"

МАЛАЦКІВСЬКА Олена Валеріївна

УДК: 616.12-036.22- 055.2] "45=25"

ДИНАМІКА ПРОФІЛЮ РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В ЖІНОЧІЙ ПОПУЛЯЦІЇ

14.01.11 – кардіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут кардіології імені академікаМ.Д. Стражеска” АМН України, м. Київ

Науковий керівник доктор медичних наук Горбась Ірина Михайлівна,

Національний науковий центр

“Інститут кардіології імені

академіка М.Д. Стражеска” АМН України,

завідуюча відділом популяційних досліджень

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Єна Лариса Михайлівна,

Державна установа “Інститут геронтології

АМН України”, завідуюча відділом клінічної

та епідеміологічної кардіології, м. Київ

доктор медичних наук Дорогой Анатолій Петрович,

Національний науковий центр

“Інститут кардіології імені академіка

М.Д. Стражеска” АМН України,

завідувач лабораторією наукових проблем

амбулаторної допомоги, м. Київ

Захист відбудеться 21.04.2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Національному науковому центрі “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска АМН України
(03680 МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України (03680 МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5)

Автореферат розісланий 14.03.2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С. І. Деяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серцево-судинні захворювання (ССЗ), посідаючи перше місце за поширеністю, є провідною причиною смерті в більшості розвинутих країн світу, причому на їх долю припадає близько половини від загальної смертності (Коваленко В.М., Дорогой А.П., 2005; Оганов Р.Г., 2007).

З кінця 60-х років смертність від CCЗ в Україні неухильно підвищується: за минуле десятиріччя вона зросла майже на 40 % і складає 72 % в структурі загальної смертності жінок, в той час як у чоловічого населення цей показник становить 54 % (Гайдаєв Ю.О., Коваленко В.М., 2007). На жаль, наша країна посідає одне із перших місць у світі за рівнем смертності від серцево-судинної патології.

До недавнього часу головна увага науковців приділялася вивченню профілю ризику чоловічих популяцій, але результати досліджень, які виявляють статеві відмінності умов формування серцево-судинної патології, свідчать про те, що дані, отримані в чоловічій популяції не можуть бути екстрапольовані на жіночу (Barrett-Connor E., 1997; Куимов А.Д., 2003; Нетяженко В.З., 2003). Отже, галузь медичних знань стосовно ССЗ у жінок залишається недостатньо вивченою через обмежену кількість досліджень та недооцінку проблеми (Schenck-Gustafsson K., 2002). Саме тому у 2005 році розпочала свою роботу нова ініціатива Європейського кардіологічного товариства – “Жінки і Серце “ (Women and Heart), яка акцентує увагу на зростанні ССЗ серед жінок та сприяє кращому розумінню особливостей розвитку, діагностики та лікування цієї патології.

Рівень серцево-судинної захворюваності і смертності значною мірою залежить від епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні, а її неблагополуччя – від наявності та поширеності як хвороби, так і її факторів ризику (ФР). Кількість останніх постійно зростає, але серед понад 200 відомих в світовій літературі чинників основними та практично значущими є ті, що пояснюють міжпопуляційні відмінності у показниках здоров'я населення: артеріальна гіпертензія (АГ), дисліпопротеідемія (ДЛП), куріння, надлишкова маса тіла (НМТ) і недостатня фізична активність (НФА) тощо (Смирнова І.П., Горбась І.М., 2002).

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--