Реферат: Динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу
Доведено, що теоретичні пошуки науковців суспільства періоду становлення та розвитку капіталізму були спрямовані на визначення сутності, структури, змісту та резервів вільного часу, функціональна спрямованість якого є наслідком соціально-економічного, науково-технічного, культурного розвитку суспільства (К. Маркс). У структурі вільного часу виділено такі елементи: час “задоволень та дозвілля”, час “піднесеної діяльності” та час “вільної праці в домашньому колі для потреб своєї сім’ї”. Функціональним призначенням вільного часу стає відновлення життєвих сил, розвиток інтелектуальних і фізичних здібностей; задоволення комунікативних, сімейно-побутових і соціальних потреб.
Наступним етапом у дослідженні динаміки структури вільного часу став аналіз поглядів, ідей і концепцій вільного часу сучасних західних соціологів вільного часу. Так, у концепції цивілізації дозвілля (Ж. Дюмазедьє) зафіксовано швидке збільшення обсягів вільного часу представників усіх соціальних груп, зростання цінності вільного часу та його автономізація. Трудова та культурно-дозвіллєва діяльність міняються місцями. Праця перестає бути “першою життєвою потребою” і стає лише засобом для самореалізації індивіда, яка здійснюється саме в дозвіллєвій діяльності, надаючи їй соціального значення та самоцінності.
Встановлено, що структура вільного часу представників індустріального суспільства характеризується появою таких нових елементів, як час демонстраційно-споживацької діяльності (Т. Веблен), час суспільних занять, час релігійних занять, час інтелектуальних занять, час артистичних занять, час любовних справ і танців, час різних задоволень (П. Сорокін); час профспілкових і політичних справ, час неорганізованих розваг, час організованого відпочинку, час суспільних турбот, час дозвілля (Е. В’єганд); час напівдозвілля (Ж. Дюмазедьє); час розваг (Ш. де Лоов).
З’ясовано, що дослідження структури вільного часу, здійснені науковцями радянської доби (С. Струміліним, Г. Пруденським, В. Патрушевим, В. Байковою, А. Немцовим, Б. Грушиним, О. Неценко, Г. Орловим та іншими) базувались на поглибленому К. Марксом аристотелівському уявленні про вільний час як єдність двох елементів – часу дозвілля та часу піднесеної діяльності – опосередкованих соціальними факторами (економічним, культурним, психологічним, юридичним, діяльнісним), що визначають змістовне наповнення та функціональну спрямованість вільного часу.
Автор стверджує, що дослідження сучасних українських соціологів вільного часу та дозвілля базуються на концепції єдності суспільства й особистості, що дало можливість визначити наступні структурні елементи вільного часу: час дозвілля, час піднесеної діяльності (Л. Аза, В. Піддубний, І. Бестужев-Лада, В. Дімов, В. Піча), час соціалізації, час інформаційно-просвітницької діяльності, час творчо-розвиваючої діяльності, час неформального спілкування, час рекреаційно-гедоністичної діяльності (О. Семашко, Є. Суїменко, Н. Цимбалюк). Зазначені структурні елементи вільного часу представників сучасного українського суспільства спрямовані на реалізацію інформаційної, просвітницької, творчої, розвиваючої, комунікативної, рекреаційної і гедоністичної функцій. У розділі з’ясовано, що структура вільного часу особистості зазнає соціального регулювання.
У другому розділі “Соціальна детермінованість динаміки структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу” досліджуються особливості соціального досвіду організації вільного часу вихованців військових навчальних закладів Російської імперії, колишнього СРСР та сучасної України. Визначаються соціальні детермінанти динаміки структури вільного часу, змістовне наповнення та функціональна спрямованість елементів структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів.
Встановлено, що структурними елементами вільного часу вихованців кадетських корпусів Російської імперії є час творчої діяльності, час спортивної діяльності та час фізичної трудової діяльності, яка розглядалась як елемент культурно-дозвіллєвої діяльності (Н. Мельницький, М. Лалаєв). Змістовне наповнення культурно-дозвіллєвої діяльності кадетів сприяло реалізації творчої, розвиваючої, оздоровчої, спортивної, рекреаційної та гедоністичної функцій дозвілля.
З’ясовано, що в першій половині ХVІІІ століття вихованці військових навчальних закладів Російської імперії проводили свій вільний час переваж-но поза межами навчальних закладів, а починаючи з сімдесятих років, спостерігається тенденція до певної ізоляції, відокремлення культурно-дозвіллєвої діяльності вихованців від світського дозвілля, зосередження його в межах навчального закладу.
Соціальні перетворення початку ХХ століття та стрімкий розвиток науково-технічного прогресу сприяли створенню на території СРСР якісно нової системи військової освіти, що обумовило зміни у структурі вільного часу курсантів військово-навчальних закладів.
Змістовне наповнення навчального часу курсантів радянських вій-ськово-навчальних закладів, на відміну від змістовного наповнення навчального часу кадетів кадетських корпусів, складали переважно технічні дисципліни, що зумовило особливу увагу з боку керівництва навчальних закладів до гуманітарної складової вільного часу курсантів. Автором з’ясовано, що структура вільного часу курсантів колишнього СРСР містить такі елементи, як час масово-політичної діяльності, час культурно-просвітницької діяльності та час спортивно-масової діяльності, які сприяють реалізації інформаційно-просвітницької, розвиваючої, комунікативної, оздоровчої, рекреаційної функцій дозвілля.
Відповідно до нормативних документів важливим структурним елементом вільного часу курсантів військово-навчальних закладів СРСР вважався час спортивно-масової діяльності (спартакіади, спортивні та фізкультурні свята, змагання тощо), проте провідним елементом структури вільного часу курсантів визначався час масово-політичної діяльності (політичні інформації, суспільно-політичні читання, комсомольські та партійні збори курсантів тощо), тоді як у змістовному наповненні вільного часу вихованців військових навчальних закладів Російської імперії переважала загальногуманітарна складова та естетичне виховання (театральні гуртки, участь у діяльності Спілки любителів російської словесності тощо).
Наступний етап дослідження пов’язаний зі структурацією вільного часу курсантів вітчизняного вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті. З метою вирішення цього завдання автором було визначено структуру соціального часу курсантів та виокремлено в ній вільний час як такий, що має такі складові: час діяльності, що сприяє соціалізації, час інформаційно-просвітницької діяльності, час творчо-розвиваючої діяльності, час спортивно-оздоровчої діяльності, час комунікативної діяльності, час рекреаційної діяльності та час гедоністичної діяльності.
Встановлено, що вільний час курсантів являє собою багатовекторний процес, що характеризується соціалізаційною, інформаційно-просвітницькою, творчо-розвиваючою, спортивно-оздоровчою, комунікативною, рекреаційною та гедоністичною функціональною спрямованістю.
Для визначення тенденцій розвитку структури вільного часу курсантів сучасного вітчизняного вищого військового навчального закладу доцільним було здійснення порівняльного аналізу системи їх культурно-дозвіллєвої діяльності та структури вільного часу з аналогічними характеристиками вільного часу вихованців військових навчальних закладів Заходу.
Порівняння структури вільного часу та системи культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, з аналогічними характеристиками вільного часу вихованців Військово-Морської Академії США та Академії Сухопутних військ США дало можливість з’ясувати спільні та відмінні характеристики. По-перше, структура, функції та зміст вільного часу вихованців таких навчальних закладів визначаються вимогами спеціальних нормативних документів; по-друге, функції їх культурно-дозвіллєвої діяльності відзначаються певною тотожністю і характеризуються інформаційно-просвітницькою, духовною, творчою, спортивно-оздоровчою, рекреаційно-гедоністичною спрямованістю. Головна відмінність організації вільного часу військових навчальних закладів Заходу полягає у наявності розгалуженої культурно-дозвіллєвої інфраструктури, яка покликана максимально забезпечити задоволення відповідних потреб своїх вихованців.
У третьому розділі “Динаміка орієнтацій курсантів вищого військового навчального закладу на культурно-дозвіллєву діяльність” представлено результати емпіричного дослідження змін у змістовному наповненні та функціональній спрямованості культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів, які свідчать про вплив певних соціальних факторів на динаміку орієнтацій курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність. Такі орієнтації курсантів розглядаються автором як готовність до цілеспрямованої культурно-дозвіллєвої діяльності та активного використання її видів і форм з метою задоволення інформаційно-пізнавальних, творчо-розвиваючих, спортивно-оздоровчих, комунікативних рекреаційних та гедоністичних потреб. У процесі роботи визначено вплив культурних, територіальних та освітніх соціальних факторів на культурно-дозвіллєві орієнтації курсантів.
Інтерпретація культурних факторів дозволила виявити суттєвий вплив на орієнтації курсантів культурно-дозвіллєвого середовища сім’ї, а саме: 46% респондентів, батьки яких мають вищу освіту, зорієнтовані на поліфункціональну, 32% респондентів – на монофункціональну культурно-дозвіллєву діяльність, 22% респондентів не визначились з функціональною спрямованістю своєї культурно-дозвіллєвої діяльності (без відповіді). У той же час, 39% респондентів, батьки яких мають повну загальну середню освіту, зорієнтовані на поліфункціональну, а 42% – на монофункціональну культурно-дозвіллєву діяльність (19% – без відповіді).
Аналіз дії територіальних факторів сприяв встановленню значного впливу місця проживання курсантів (гуртожиток, домівка батьків, наймана квартира) на їх культурно-дозвіллєві орієнтації. З’ясовано, що 46% респондентів, які проживають у гуртожитку, зорієнтовані на поліфункціональну культурно-дозвіллєву діяльність, 33% респондентів – на монофункціональну, (21% – без відповіді), тоді як 48% респондентів з числа тих, хто мешкає поза гуртожитком (дома, з батьками, на найманій квартирі), зорієнтовані на поліфункціональну, 29% респондентів – на монофункціональну культурно-дозвіллєву діяльність (23% – без відповіді).
Вивчення впливу освітніх факторів дозволило з’ясувати наявність помітної залежності характеру орієнтацій курсантів від курсу навчання. Так, 36% респондентів першого курсу навчання зорієнтовані на поліфункціональну культурно-дозвіллєву діяльність, 52% респондентів –на моно-функціональну (12% – без відповіді), тоді як 68% респондентів з числа тих, хто навчається на третьому курсі, орієнтуються на поліфункціональну культурно-дозвіллєву діяльність,19% респондентів – на монофункціональну, а 13% респондентів не визначились з функціональною спрямованістю своєї культурно-дозвіллєвої діяльності. Дослідження дозволило з’ясувати, що службові фактори (військове звання, посада) суттєво не впливають на орієнтації курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність.
Зазначимо, що аналогічну залежність орієнтацій на культурно-дозвіллєву діяльність від культурних, територіальних і освітніх соціальних факторів зафіксовано у дослідженнях бюджету часу студентської молоді, проведених А. Якімовою, Ф. Хайруліним та іншими дослідниками.
Дослідницька робота, пов’язана із визначенням динаміки структурних елементів вільного часу курсантів, вимагала застосування бюджетного методу дослідження часу. Виконання даного завдання було здійснено за рахунок адаптації даного методу до умов нашого дослідження та реалізовано порівнянням кількісних обсягів елементів структури вільного часу.
У процесі роботи було встановлено залежність кількісних характеристик структурних елементів вільного часу курсантів, що визначали функціональну спрямованість культурно-дозвіллєвої діяльності від ряду соціальних факторів.
Встановлено, що загальна кількість вільного часу курсантів визначається особливостями культурно-дозвіллєвого середовища сім’ї, рівнем освіти батьків (повна загальна середня, середня спеціальна, вища освіта). Так, у респондентів, батьки яких мають повну загальну середню освіту, кількість вільного часу на добу більша на 49 хв, ніж у респондентів, батьки яких мають вищу освіту (352 хв та 303 хв на добу відповідно). Зафіксовано зворотний зв’язок між рівнем освіти батьків і функціональною спрямованістю культурно-дозвіллєвої діяльності, орієнтованої на спортивно-оздоровчу, інформаційно-просвітницьку та рекреаційну форми роботи, кількісні обсяги яких зменшуються. Так, на діяльність інформаційно-просвітницької спрямованості респонденти з числа тих, чиї батьки мають повну загальну середню освіту, витрачають 112 хв на добу, в той час як респонденти, батьки яких мають вищу освіту – лише 85 хвилин. Зазначається, що зниження рівня освіти батьків обумовлює збільшення обсягів часу рекреаційної діяльності курсантів (відповідно 31 хв, 34 хв, 49 хв) і зменшення обсягів часу комунікативної діяльності курсантів (51 хв, 45 хв, 40 хв).
Структура вільного часу курсантів виявила суттєву залежність від кур-су навчання. Так, з підвищенням курсу спостерігається поступове збільшення середньодобового обсягу вільного часу (від 212 хв на першому до 392 хв на п’ятому курсі). Відповідно зафіксовано тенденцію до збільшення витрат часу курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність інформаційно-просвітницької (64 хв на першому курсі, 145 хв на п’ятому курсі); творчо-розвиваючої (53 хв на першому курсі, 74 хв на п’ятому курсі); комунікативної (33 хв на першому курсі, 66 хв на п’ятому курсі); рекреаційної (11 хв на першому курсі, 58 хв на п’ятому курсі) функціональної спрямованості. Одночасно зафіксовано негативну тенденцію змін у динаміці структури вільного часу курсантів, пов’язану з незначним обсягом часу діяльності, спрямованої на соціалізацію (11 хв на першому курсі, 9 хв на п’ятому курсі).
З’ясовано, що структура вільного часу курсантів залежить від місця проживання (гуртожиток, домівка батьків, наймана квартира). Так, у курсантів, які проживають у гуртожитку вищого військового навчального закладу, обсяг вільного часу на 89 хв менший, ніж у тих, хто мешкає дома, з батьками, або на приватних квартирах (280 хв та 369 хв відповідно).
Головними структурними елементами вільного часу курсантів, що проживають у гуртожитку вищого військового навчального закладу, є час інформаційно-просвітницької (34% від загального обсягу вільного часу), час творчо-розвиваючої (25%); та час спортивно-оздоровчої діяльності (12%). Респонденти, що проживають за межами гуртожитку, надають перевагу таким елементам структури вільного часу, як час інформаційно-просвітницької (28%), час комунікативної (20%) та час рекреаційної (18%) діяльності. Це свідчить про значне змістовно-функціональне насичення вільного часу курсантів, що проживають у гуртожитку. Одночасно у структурі вільного часу курсантів, які мешкають за межами гуртожитку, зафіксовано значне збільшення обсягу часу, що сприяє соціалізації, ?