Реферат: До проблеми профвідбору абітурієнтів (на прикладі педагогічних спеціальностей)
Знання: соціального призначення праці вчителя; головних вимог до педагогічної діяльності та протипоказань до її вибору; найважливіших ознак педагогічної діяльності (об’єкт, мета, засоби, умови праці та ін.); про свої нахили до роботи з дітьми; про складнощі і труднощі в праці вчителя; можливостей для творчого зростання педагога та ін.
Вміння: логічно обрати і обґрунтувати свою поведінку у заданих умовах спілкування з дітьми, а також у нестандартних ситуаціях; розв’язати доступне педагогічне завдання; зробити обґрунтований аналіз педагогічної ситуації, яка близька до досвіду абітурієнта; граматично вірно, логічно, чітко і зрозуміло викласти свої думки, вести діалогічне мовне спілкування та ін.
Досвід суспільно-педагогічної діяльності: участь у доступній професійно спрямованій роботі з дітьми, особливо у тривалих за часом її формах і проявлені при цьому ерудиція, інтерес, спостережливість, ініціативність; аргументована самооцінка відповідності індивідуально- психологічних особливостей вимогам педагогічної спеціальності; усвідомлення можливостей і головних напрямів професійного самовдосконалення в період навчання у педагогічному вузі.
Всебічне усвідомлення професійного вибору означає, що абітурієнт досить повно і всебічно поінформований про обрану педагогічну професію, розуміє її суспільне значення, знає особливості і вимоги її до людини, прогнозує хоча б у загальному свої перспективи і очікувані труднощі при оволодінні даною педагогічною спеціальністю. Він дещо читав, чув про працю вчителя, про визначних педагогів, співставляв свої можливості з вимогами даної педагогічної спеціальності до людини, радився з дорослими, обговорюючи це питання. Нарешті, він щось уже робив на шляху професійного самовизначення: вів роботу з дітьми, допомагав вчителеві, брав участь у органах учнівського самоуправління та ін.
Наприклад:
а) у навчальному процесі: допомога товаришам у навчанні, допомога вчителеві, участь у олімпіадах, конкурсах, змаганнях, конференціях, поглиблене вивчення предмету, правом викладання якого хоче оволодіти та ін.;
б) у позакласній роботі: проведення оглядів новин, бесід, конкурсів, робота екскурсоводом у шкільних та інших музеях; шефство над молодшими школярами; участь у організації вечорів відпочинку; участь у гуртковій роботі, робота у органах учнівського самоуправління та ін.
в) у спеціальній профорієнтаційній роботі: відвідування вечорів-зустрічей з ветеранами педагогічної праці, уроків та позакласних заходів досвідчених вчителів; проведення уроків або їх фрагментів під керівництвом вчителя; заняття у школі “Юного педагога”, у педагогічних класах та ін.
Якщо абітурієнт не має достатнього “активу” по цих основних лініях профорієнтаційного екзамену, то його професійний вибір у даний момент не можна рахувати достатньо усвідомленим.
Сам екзамен проводиться по білету, у який включено три питання, що зорієнтовані, природньо, на структуру готовності абітурієнта до свідомого вибору педагогічної діяльності (с.2,3) та на спеціальність, якою він прагне оволодіти.
Отже, дані білети на кожному факультеті складаються екзаменаційними комісіями факультетів і є, як відомо, документами для службового користування. Тому, нижче наводиться лише один з можливих варіантів такого білета, з яким можна познайомити абітурієнта:
Білет № (для профорієнтаційного екзамену на географічному факультеті)
1. Обґрунтуйте значення праці вчителя для становлення і розвитку України.
2. Наведіть головні якості, якими повинен володіти вчитель географії. Чому саме такими?
3. Уявіть, що Вам доручили у одному з старших класів провести бесіду про книгу як джерело знань з географії. Про які книги вчених-географів і мандрівників Ви розповіли б? Чому саме про них?
Важливим моментом є визначення критеріїв оцінки при проведенні такого екзамену. Аналіз уже наявного у цьому напрямку досвіду дозволяє виділити такі з них:
Оцінка “5” ставиться тоді абітурієнту, коли він відмінно розуміє суспільну значимість педагогічної праці, знає її найважливіші ознаки, протипоказання до вибору, вміє вірно обґрунтувати головні її вимоги до людини, має вірні уявлення про свої нахили до роботи з дітьми, критично їх оцінює, без особливих помилок аналізує доступні йому педагогічні ситуації, вибирає альтернативи поведінки у заданих умовах спілкування з дітьми, невимушено почуває себе у діалогічному спілкуванні, досить вільно аргументує свої висловлювання про життя сучасної школи, його мова грамотна, чітка, логічно завершена. Він однозначно зробив свій вибір, який перевірений досвідом цілеспрямованої громадсько-педагогічної діяльності, в т.ч. з урахуванням профілю факультету. Прослідковується єдність провідних суспільно значимих прагнень абітурієнта: любов до дітей, прагнення навчати і виховувати їх інтерес до профілюючих на факультеті предметів.
Таким чином, вибір ним педагогічної спеціальності можна рахувати усвідомленим і обґрунтованим.
0ц1нка “4” ставиться тоді, коли абітурієнту добре зрозуміла суспільна значимість праці вчителя, коли він знає її найбільш важливі ознаки, протипоказання до вибору та головні вимоги до людини даної праці.
Він в цілому добре уявляє собі зміст і особливості праці вчителя, про свої нахили до даної діяльності, аргументовано оцінює відповідність своїх психологічних особливостей вимогам педагогічної праці.
Абітурієнт має досвід суспільно-педагогічної діяльності, може застосовувати уже наявні у нього знання в оцінці педагогічних ситуацій, у розв’язанні доступних для нього педагогічних завдань, показує схильність до аналізу ситуацій навчально-виховного процесу. Він володіє досить добре розвиненою мовою, може вести невимушену бесіду, чітко викладає свої думки.
Провідними мотивами вибору педагогічної діяльності виступають: любов до дітей, інтерес до профілюючих предметів.
Разом з тим, абітурієнт не може аргументувати свій професійний вибір або не впевнений у ньому. Причини можуть бути різні: деяка обмеженість знань про обрану спеціальність, не зовсім впевнена самооцінка своїх можливостей до праці вчителя, наявність альтернативних варіантів у професійному самовизначенні (можливість вступу на другий факультет педвузу, у педучилище та ін.).
Отже, вибір педагогічної спеціальності добре забезпечений інформативно, позитивною самооцінкою професійно важливих якостей, досвідом суспільно-педагогічної діяльності, але характеризується нестійкістю, відсутністю впевненості у вірності прийнятого рішення.
Оцінка “3” ставиться тоді, коли фіксується задовільне усвідомлення значимості педагогічних спеціальностей, знання окремих їх особливостей та вимог до людини.
Абітурієнт має певний досвід суспільно-педагогічної діяльності, але ця діяльність ним не розглядалась як цілеспрямована підготовка себе до майбутньої педагогічної діяльності. Тому, в нього недостатньо попереднього досвіду роботи з дітьми, він не може критично оцінити свої можливості і перспективи професійного самовизначення.
Професійний вибір обумовлений різними мотивами, серед яких суспільно-значимі (любов до дітей, прагнення їх навчати і виховувати, інтерес до профілюючих предметів) відсутні або не усвідомлюються як провідні.
Знання його про обрану професію фрагментарні, тому він не може розв’язувати аналітичні і практичні завдання, його мова не завжди логічна, допускаються мовні неточності.
Таким чином, обрання педагогічної спеціальності не має логічного завершення, його не можна рахувати цілком усвідомленим і суспільно значимим.