Реферат: Догляд за хворими. Асептика і антисептика

Вступ

1. Догляд за важкохворими

2 Асептика і антисептика

Висновки

Використана література

Вступ

Догляд за хворими, гіпургія (hypurgia),—це комплекс заходів, що спрямовані на полегшення стану хворого і забезпечення успіху лікування.

Догляд за хворими передбачає такі заходи: 1) створення гігієнічного оточення довкола хворого; 2) виконання призначень лікаря; 3) проведення різноманітних лікувальних процедур (постановка банок, накладання гірчичників, ін'єкції) ; 4) надання допомоги під час їжі, при різних фізіологічних відправленнях; 5) профілактика ускладнень, що можуть виникнути при незадовільному догляді за важкохворими (пролежнів, гіпостатичної пневмонії тощо); 6) проведення діагностичних маніпуляцій (збирання сечі, калу, дуоденального та шлункового вмісту); 7) спостереження за функціонуванням усіх органів та систем організму; 8) надання першої медичної (долі карської) допомоги (промивання шлунка, допомога при блюванні, запамороченні, штучне дихання, непрямий масаж серця тощо); 9) полегшення страждань хворого, заспокоювання, підбадьорювання, навіювання віри в одужання; 10) ведення медичної документації.

Таким чином, поняття «лікування» та «догляд за хворим» розмежовувати не варто, бо вони доповнюють одне одного і спрямовані до однієї мети.Медичні працівники повинні знати анатомію та фізіологію людини, найпростіші механізми розвитку патологічного процесу в організмі, його перебіг, можливі ускладнення, дію тієї чи іншої лікувальної процедури (банки, п'явки, клізми, ванни тощо), особливості особистої гігієни важкохворого, а також володіти такими вміннями: визначати найпростіші фізіологічні показники, що свідчать про стан хворого (пульс, артеріальний тиск, частоту дихання тощо);виявляти патологічні ознаки тієї чи іншої хвороби вміти виконувати різні гігієнічні заходи; кваліфіковано надати хворому екстренудопомогу; виконати найпростіші медичні маніпуляції: перемінити натільну та постільну білизну, подати судно, поставити банки, прикласти п'явки, зробити ін'єкцію тощо.

1. Догляд за важкохворими

Для забезпечення важкохворим спокою і щоб не турбувати інших хворих, їх поміщають у палати на 1 або 2 місця з сигналізацією. Хворому забезпечують зручне положення в ліжку. Краще використовувати функціональне ліжко. Для запобігання пролежням хворому щодня перестеляють ліжко, перемінюють постільну білизну двічі на день. Простирадла, наволочки, сорочки мають бути без рубців, швів, застібок на поверхні, повернутій до тіла хворого. Під сідниці хворого по всій ширині ліжка підкладають клейонку, зверху її застеляють простирадлом, яке по всій довжині підгортають під матрац, щоб не збиралися складки. Після сечовипускання та дефекації обмивають та висушують промежину, щодня оглядають ділянку лопаток, сідниць, хребта тощо. При нетриманні сечі підкладають гумове судно. Якщо хворий не може мочитися самостійно, йому ставлять катетер.

Дуже важливим є забезпечення особистої гігієни важкохворих. .

Складним питанням є харчування важкохворих. Якщо хворий у змозі їсти самостійно, медична сестра допомагає йому в цьому, якщо такої можливості немає, застосовують штучне годування. Для боротьби з закрепом призначають фруктові соки, свіжий кефір, овочеві та фруктові пюре. їжа має бути легкозасвоюваною, напіврідкою, багатою на вітаміни.

Для забезпечення догляду за важкохворими організовують індивідуальний пост. Медична сестра весь час повинна знаходитися біля хворого, стежити за його станом, кольором шкіри, частотою пульсу та дихання, артеріальним тиском, характером виділень. Індивідуальний пост забезпечують необхідними засобами для догляду за важкохворими (поїльник, підкладне судно, грілка, сечоприймач, газовідвідна трубка тощо) та надання їм невідкладної допомоги. Догляд за шкірою у важкохворих

Знесилені важкохворі протягом тривалого часу позбавлені можливості приймати гігієнічні водні процедури. У той же час чистота шкіри є обов'язковою умовою видужання хворого, тому що шкіра виконує дихальну, захисну функції, бере участь у терморегуляції, обміні речовин.

Збереження пружності, м'якості шкіри сприяє нормальному функціонуванню сальних та потових залоз.

Значне виділення шкірного сала та поту призводить до забруднення .шкіри, до закупорювання її пор, що порушує дихальну функцію шкіри, її терморегуляцію. Крім цього, разом з салом та потом у шкірі скупчуються мікроорганізми, виникає свербіння шкіри, що веде до-утворення розчухів. Останні є вхідними воротами для проникнення інфекції в шкіру.

Таким чином, догляд за шкірою має деонтологічний аспект, покращує загальний стан хворого, запобігає гноячковим та грибковим ураженням, пролежням.

Хворі, які перебувають на-загальному режимі, при відсутності протипоказань можуть приймати ванну або душ щоденно, через день, але не рідше одного разу на тиждень.

Важкохворим туалет шкіри повинна проводити медична сестра (мал. 25). Протирають шкіру рушником або ватним тампоном чи м'якою губкою, змоченими теплою водою або теплим розчином камфорного спирту чи оцту (1 столова ложка 9 % розчину на 1 склянку води). Особливу увагу приділяють закритим місцям, фізіологічним складкам. Після цього шкіру витирають сухим рушником.

Для покращання кровообігу шкіру добре розтирають до утворення гіперемії. Обов'язково досуха витирають фізіологічні складки, щоб запобігти утворенню мацерацій (під молочними залозами, пахвові, стегнові складки).

Умивання важкохворих.

Вмивання важкохворого проводять не рідше Двох разів на добу, а при потребі й частіше. Обличчя протирають м'якою губкою або ватним тампоном чи м'яким рушником, змоченим теплою водою. Потім обличчя витирають сухим рушником.

Миття рук у важкохворих.

Руки у важкохворого миють не рідше трьох разів на добу, а при потребі й частіше. Для цього біля хворого ставлять миску, набирають у глечик теплої води і ллють її на руки хворого. Якщо хворий у змозі милити руки, то він це робить і змиває мило самостійно. Нерухомому хворому милить руки, та змиває мило правою рукою, а лівою рукою поливає руки хворого з глечика сама медична сестра.

Миття ніг у важкохворих

Хворі, які самостійно ходять, щовечора миють ноги з милом, у важкохворих це робить медична сестра Вона відгортає нижній кінець матраца, на сітку ліжка ставлять миску з теплою водою і занурює в неї ноги хворого. Намиленою губкою ретельно протирає І між фалангові проміжки, миє з милом інші ділянки ніг (до середини гомілки), сухим рушником витирає спочатку між фалангові проміжки, а потім усю поверхню ніг. При наявності грибкових уражень шкіри ніг ці місця протирають будь-якою протигрибковою маззю або розчином.

Догляд за волоссям у важкохворих.

При поганому догляді за волоссям, особливо у важкохворих, воно жирніє, з'являється лупа, можуть утворюватися ковтуни.

Розчісування хворого. Якщо хворий не в змозі самостійно розчісуватися, це повинна робити медична сестра двічі на день. У кожного хворого має бути свій гребінець. Коротке волосся розчісують від голови до його кінців, довге волосся розчісують поступово від його кінців до початку.

Миття волосся. Якщо волосся жирне, його миють один раз на тиждень, якщо волосся нормальне та сухе — один раз на 10—14 днів. Якщо хворий блював і забруднив волосся, його миють негайно або одразу ж після покращання .

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--