Реферат: Дослідження електронної провідності монокристалів дийодиду свинцюв поляризаційній комірці
Враховуючи, що 1/2Pb ↔ 1/2Pb2+ (в PbJ2 ) + e (в PbJ2 ), концентрація ne повинна змінюватися пропорційно (а Pb )1/2 , тому
. (8)
Із рівняння (6) обчислимо:
. (9)
Враховуючи, що , а також співвідношення Нернста–Фінстена для рухливості електронів , визначимо для електронного дифузійного струму :
, (10)
або
(11)
Сумарний стаціонарний дифузійний струм , який проходить через кристал PbJ2 , може бути виражений як сума електронного () і діркового () струмів:
, (12)
де S – площа поперечного перерізу зразка;
L – товщина зразка;
і- електронна і діркова провідності в PbJ2 , який врівноважений свинцем (Pb);
U – прикладена напруга (нижча від напруги розкладу PbJ2 ).
У разі, якщо >>, тоді I = Ip:
. (13)
При значеннях U, коли >1, одиницею в формулі (12) можна знехтувати, і тоді залежність струму від потенціалу в координатах від повинна описуватися прямою лінією, тангенс нахилу якої дорівнює одиниці, а відрізок, який відсікає ця лінія від осі ординат, дорівнює .
Результати експериментів та їх обговорення
Результати дослідження струмопотенціальних залежностей для монокристалів PbJ2 подано на рис. 1.
Рис 1. Струмопотенціальні залежності для поляризаційної комірки (–) Pb | PbJ 2 | C (+)
Графіки залежностей від в інтервалі температур 363-526 К являли собою прямі лінії, що вказувало на дірковий характер ЕДСП в PbJ2 , який перебуває у рівновазі зі свинцем. Проте нахил цих ліній був значно меншим за одиницю (табл. 1), тобто не виконувалося рівняння (13), запропоноване Вагнером [5].
Подібне відхилення від рівняння Вагнера було отримано і в праці Такахасі і Ямамото [13] при дослідженні струмопотенціальних залежностей в чистому і допірованому кадмієм йодиді міді (І). Автори [13] пояснюють це відхилення збільшенням частки електронної (діркової) складової провідності порівняно з йонною і частковим шунтуванням йонного струму в процесі вимірювання в ПК. У цьому випадку для визначення використовувалося рівняння, запропоноване Такахасі:
, (14)
де k – поправочний коефіцієнт.
Можна припустити, що k – це константа, яка характеризує частку прикладеної напруги, яка використовується для створення в зразку градієнта хімічного потенціалу іонних струмонесучих дефектів.
У зв’язку з цим визначення в PbJ2 нами проводилося з використанням рівняння (14). Результати обрахунків графіків рисунка 1 подано в табл. 1.
Таблиця 1
Результати аналізу струмопотенціальних залежностей (рис.1) для деяких температур
Т (K) | k | (ом -1 ×м –1 ) | U перегину (В) |
364 | 0,05 |
1,51×10 - 9 | 0,82 |
388 | 0,09 |
2,76×10 - 9 | 0,70 |
431 | 0,11 |
9,1 ×10 - 9 | 0,58 |
460 | 0,10 |
1,86×10 - 8 | 0,75 |
480 | 0,08 |
6,26×10 - 8 | 0,84 |
526 | 0,10 |
9,93×10 - 8 | 0,76 |
З таблиці видно, що в досліджуваному інтервалі температур значення константи k лежить в межах 0,05 – 0,11. У таблиці подано також значення критичних напруг, при яких графіки (рис.1) зменшують свій нахил (U перегину). Критичні напруги в PbJ2 у вказаному діапазоні температур перебувають у межах 0,58-0,84 В, що близько до потенціалу розкладу PbJ2 , який можна обчислити за формулою:
, (15)
де – стандартна вільна енергія Гіббса утворення PbJ2 (= -173,6 кдж/моль [14]). Можливо також, що значення для монокристалічного і полікристалічного матеріалів будуть відрізнятися.
За результатами визначення із струмопотенціальних залежностей за рівнянням (14) був побудований графік температурної залежності діркової провідності в PbJ2 , представлений на рис. 2.
Цей графік, побудований за методом найменших квадратів, являє собою пряму лінію, нахил якої відповідає енергії активації діркової провідності, яка дорівнює 0,47±0,05 еВ.
Для визначення частки діркової складової в загальній електропровідності була досліджена монокристалів PbJ2 .
З метою уникнення контактних явищ вимірювання загальної електропровідності йонних кристалів більшістю авторів здійснюється за допомогою моста змінного струму при частоті 1000 гц. У цій праці загальна електропровідність нами вимірювалася на постійному струмі.