З виникненням суспільства відбувається не тільки значне ускладнення системи емоцій і почуттів, але і їхній підйом на якісно новий рівень розвитку. У людини природні емоції, успадковані від тварини, здобувають олюднений характер. Якісна зміна емоцій і почуттів у людини зв'язано з виникненням соціальних умов життя і нового, діяльностно - преобразовчого ставлення людини до дійсності.

Висновки .

Духовна культура – найважливіший вид культури, що включає інтелектуальну і естетичну діяльність людства, - безсумнівно, має пріоритетну значимість, тому що задоволення високих духовних запитів людства – місія набагато більш піднесена й істотна.

Духовну культуру в цілому справедливо вважати домінантою структури культури. На доказ перелічимо деякі з найбільш істотних форм духовної культури: релігія, мистецтво, філософія, наука.

Використана література .

1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. Учебник. – М.: Проспект, 1999.

2. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії. – К., 2001

3. Большая Советская Энциклопедия. 2–ое издание, том 18,стр 507–510.

4. Вольтер. Философский словарь. – М., 2003.

5. Культурология. История мировой культуры: учебник для вузов, под ред. проф. А.Н. Марковой, – М.: ЮНИТИ, 2000 – 600 стр.

6. Симичев Д.А. Культурология: учебное пособие для вузов, – М.: «Приор», 1998 – 352 стр.