Реферат: Дверезнімальний пристрій коксової печі
Описані рухливі голівки дверезнімальних пристроїв коксовиштовхувача складні у виготовленні й в експлуатації, тому що вони мають велику кількість зубчастих передач і інших тертьових деталей. Нижче приводиться опис дверезнімального пристрою, що забезпечує необхідний підйом дверей за допомогою похилої площини.
Рейковий шлях дверезнімального пристрою виконаний так, що при знятті й установці дверей (переднє положення дверезніма) дверезнімальна штанга працює на прямому від рейкового шляху і, отже, похила площина не працює. Таким чином, умови роботи механізму залишаються такими ж, як і на дверезнімах з рухливими голівками.
Прямий відрізок рейкового шляху штанги також установлений на ділянці, коли штанга знаходиться в крайньому задньому (вихідному) положенні. Це забезпечує необхідну стійкість механізму при пересуванні машини.
Дверезнімальний пристрій з похилою площиною полегшує праця машиніста, тому що підйом дверей виробляється автоматично одночасно з відводом дверезнімальної штанги — і не вимагає особливої уваги і часу.
Для печей з низькими обслуговуючими площадками, де підйом двері не потрібно, похила площина не встановлюється.
У цьому випадку конструкція дверезнімальної штанги ще більш спрощується. Механізми ж цілком залишаються без змін.
Виключення з конструкції дверезнімальних пристроїв рухливих голівок зменшило їхню вагу з 13 до 7,5 т. Досвід роботи дверезнімальних пристроїв з похилою площиною для підйому дверей підтверджує експлуатаційну надійність.
Механізми відгвинчування і загвинчування ригельних гвинтів
На коксовиштовхувачах і дверезнімальних машинах, виготовлених по проектах КБ Коксохіммаша, з метою уніфікації механізми відгвинчування і загвинчування ригельних гвинтів встановлюються однаковими за винятком однієї деталі — склянки голівки, що відгвинчує, що коксовиштовхувачмає велику довжину, чим на голівці, що відгвинчує, дверезнімальної машини. Збільшення довжини склянки на 50—100 мм викликається необхідністю грузнути работу механізму відгвинчування з механізмом відкривання планирного люка коксових дверей.
Як відомо, на коксовій стороні батареї, де працює дверезнімальна машина, на двер немає планирних люків.
Докладний опис конструкції і розрахунок окремих деталей механізму відгвинчування і загвинчування ригельних гвинтів приводиться в розділі «Дверезнімальні машини».
Пристрій для виштовхування коксу
Виштовхування коксового пирога з печі в гасильний вагон виробляється за допомогою спеціального пристрою через коксонаправляючу дверезнімальної машини.
При кожнім виштовхуванні коксу, що повторюється через 8—10 хв., що виштовхує штанга близько 2 хв. працює в коксовій печі при температурі більш 1000°. Після видачі коксу штанга прохолоджується при температурі зовнішнього повітря, що у зимових умовах може бути мінус 30° і нижче.
Такий великий температурний інтервал створює в штанзі, що виштовхує, великі термічні напруги. Ці напруги можуть бути зменшені при правильно обраній конструкції штанги.
Слід зазначити, що правильний вибір зусиль для виштовхування коксового пирога в значній мірі визначає довговічність коксової камери. Це питання повинне всебічно розглядатися не тільки конструкторами коксових машин, але і конструкторами коксових печей, що визначають припустимі тиски на одиницю площі стін коксової камери.
Робота механізму для виштовхування коксового пирога повинна строго погоджуватися з операціями: зняття двер, установки коксонаправляючої по осі видаваної печі й установки гасильного вагона. Для попередження можливих аварій на. сучасних машинах передбачені блокування між пристроєм, що виштовхує, дверезнімальною машиною і гасильним вагоном.
Керування механізмом штанги, що виштовхує, здійснюється з кабіни коксовиштовхувача.
Пристрій для виштовхування коксового пирога (проект КБ Коксохіммаша, рис.9) складається з наступних основних вузлів: штанги, що виштовхує, / із установленими на ній голівкою 2 і опорним що самовстановлюється башмаком 3; стійок 4 і 5 для штанги, що виштовхується, що мають опорні і напрямні ролики; привода механізму, що складає з електродвигуна 6, головного редуктора 7 і ведучої шестірні (на малюнку не показана), з'єднаних між собою проміжним валом 8 і зубцюватими муфтами 9 і 10, установленого на другому кінці вала електродвигуна електромагнітного колодкового гальма 11; аварійного привода для витягу штанги, що виштовхує, з печі, що складає з пневмо-двигуна 12, редуктора 13, ланцюгової передачі 14 і рукоятки 15.
Для обмеження ходу штанги, що виштовхує, установлений шляховий вимикач 16. Дублерами його є два підоймових кінцевих вимикачі — передній 17 і задній 18.
У межах робочої площадки машини штанга, що виштовхує, закрита рознімним кожухом 19.
Опис конструкції штанги, що виштовхує
Штанга, що виштовхує, складається з наступних основних частин: металоконструкції штанги, голівки штанги, зубцюватих рейок, беззубих рейок, опорного башмака, контрольних зубів, пристрою для прийому повітря, що йде на обезграфічування зводу камери.
Металоконструкція штанги являє собою звичайно клепану чи рідше зварену балку прямокутного перетину. Клепана конструкція більш відповідає тяжким умовам роботи. За останні роки на окремих заводах були встановлені штанги звареної конструкції. Досвід роботи деяких заводів показав, що після нетривалої роботи в зварених конструкціях утворяться тріщини на вертикальних аркушах.
Так, на Запорізькому коксохімічному заводі після року роботи звареної штанги, що виштовхує, на відстані 8 м від її голівки утворилися три вертикальні тріщини по усій висоті штанги.
З іншого боку, за даними Магнітогорського металургійного комбінату, зварені штанги, що виштовхують, працюють цілком задовільно. Одна така штанга була встановлена в 1944 р. і проробила близько 10 років, причому були випадки, коли штанга залишалася в печі більш 1 години. Задовільна робота цих штанг порозумівається їхньою правильною конструкцією і добре відпрацьованою технологією зборки і зварювання. На передній частині штанги, що виштовхує, зміцнюється голівка, призначення якої складається в передачі рівномірного тиску, необхідного для виштовхування коксу, на всю площу зіткнення з коксовим пирогом. Голівка штанги виготовлена з литої жаростійкої сталі.
Розміри голівки по висоті і ширині визначаються габаритами коксової камери. У нижній частині голівки встановлюють повзушку, що служить для видалення коксу з полу коксової камери. Наявність подовжнього прорізу в місці кріплення повзушки дозволяє їй самовстановлюватися по висоті на 50—70 мм відповідно нерівностям пола коксової камери. Голівку прикріплюють до металоконструкції штанги, болтами. Цей вузол зміцнюють особливо надійно, з огляду на дуже важкі силові і температурні умови його роботи.
На визначеній відстані від голівки штанги встановлюють опорний, башмак із самоустановлювальною опорою. Опорний башмак під час пересування штанги в печі на велику довжину ходу є другою рухливою опорою штанги, що виштовхує, і всіх встановлених на ній деталей.
Площа підстави самоустановлювальної опори повинна бути такий, щоб питомий тиск на полу печі не перевищувало 5 кг/див2 . Башмак установлюють з таким розрахунком, щоб при крайнім переднім положенні штанги вісь самоустановлювальної опори завжди залишалася в межах коксової камери. Це важлива умова повинна обов'язково враховуватися при проектуванні механізму, при ремонтних і інших роботах.
Унаслідок можливих відхилень від заданого теоретичного росту коксових печей конструкцією башмака передбачене регулювання самоустановлювальної опори по висоті в межах. ±50 мм. Це здійснюють за допомогою прокладок. Нижня частина опори швидко зношується, тому що, у процесі роботи майже неприривно сковзає по поду коксової камери. Тому вона виготовляється з окремого знімного листа, прикріпленого до литого корпуса опори на болтах.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--