Реферат: Ефективність використання фінансових ресурсів підприємств та шляхи її підвищення
. (1.3)
Чим вище рівень першого показника і нижче рівні другого і третього, тим стійкіший фінансовий стан підприємства [ ].
Учені-економісти по-різному оцінюють оптимальність співвідношення власного та позикового капіталу (наприклад, 70 : 30; 60 : 40; 50 : 50). На нашу думку, це залежить від конкретних умов господарювання, фінансової політики держави, від обертання капіталу.
На тих підприємствах, де коефіцієнт обертання низький, плече фінансового важеля не повинно бути більше 0,5, а на підприємствах, де обертання капіталу високе, цей показник може бути більше 1.
Аналіз джерел власних коштів. Під час подальшого аналізу необхідно вивчити динаміку і структуру власного та позикового капіталу, з’ясувати причини змін окремих їхніх складових і дати оцінку цим змінам за аналізований період [ ].
Аналіз джерел позикових коштів. Окремо розглядаються динаміка і структура позикових коштів, для чого доцільно складати окрему аналітичну таблицю. Перелік показників позикових коштів у подібних таблицях залежить від видів залучених коштів, які застосовує господарюючий суб’єкт у своїй діяльності.
Аналіз кредиторської заборгованості. Доцільно окремо вивчати наявність, склад і структуру кредиторської заборгованості, частоту і причини створення простроченої кредиторської заборгованості.
Особлива увага має приділятися даті виникнення кредиторської заборгованості, термінам її погашення, часу прострочення повернення боргу, причинам її виникнення .
Окремо вивчається середня тривалість використання кредиторської заборгованості в обороті підприємства. Вона розраховується за формулою:
, (1.4)
де Ткз — середня тривалість кредиторської заборгованості;
СЗКЗ — середні залишки кредиторської заборгованості;
Дн — дні періоду;
СКО — сума кредитових оборотів за розрахунками з кредиторами.
Для вивчення складу і структури кредиторської заборгованості, її динаміки доцільно також складати спеціальну аналогічну таблицю [ ].
Зростання кредиторської заборгованості заслуговує негативної оцінки. Позитивним є повне погашення на кінець року поточних зобов’язань із позабюджетних платежів.
Аналіз дебіторської заборгованості підприємства. Негативно впливає на фінансовий стан підприємства збільшення дебіторської заборгованості, крім випадків розширення діяльності і збільшення кількості покупців, що веде до підвищення сум дебіторів. Але кожне підприємство зацікавлене у скороченні термінів погашення платежів.
Досліджується тривалість надходження коштів у дебіторській заборгованості. Вона розраховується за формулою:
, (1.5)
де Тдз — тривалість надходження коштів у дебіторській заборгованості, дні;
СЗ — середні залишки заборгованості за розрахунками дебіторів;
Дн — дні аналізованого періоду;
ДО — сума дебетового обороту за розрахунками дебіторів.
Показники оборотності дебіторської заборгованості можна порівнювати в динаміці, із середніми по галузі тощо [ ].
У фінансово-аналітичній роботі набув поширення термін «активи підприємства». Активи підприємства — це все те, що має вартість, належить підприємству і відображується в активі бухгалтерського балансу. В активі балансу наводиться інформація про розміщення капіталу, про вкладення його в конкретне майно, матеріальні цінності, про витрати підприємства, готову продукцію, про залишки вільної готівки.
Кожному виду розміщеного капіталу відповідає певна стаття.
В активі балансу статті розміщено залежно від ступеня їх ліквідності (швидкості перетворення на готівку). За цією ознакою розрізняють активи іммобілізовані (статті розділу І активу балансу) та мобільні (статті розділів ІІ і ІІІ активу балансу).
Іммобілізовані активи — це основний капітал, мобільні активи — це поточні активи, або оборотний капітал.
Оборотний капітал може знаходитись у сфері виробництва (запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) та у сфері обігу (готова продукція на складах і товари, засоби у розрахунках, короткострокові фінансові вкладення, готівка в касі, на рахунках у банку тощо), тобто може функціонувати у грошовій та матеріальній формах [ ].
Розміщення засобів підприємства має велике значення у фінансовій діяльності і підвищенні її ефективності. Від того, які асигнування вкладено в основні та оборотні засоби, скільки їх знаходиться у сфері виробництва та у сфері обігу, в грошовій та матеріальній формі, значною мірою залежать результати виробничо-фінансової діяльності і відповідно фінансовий стан підприємства.