Реферат: Економічні і законодавчі питання охорони праці

3 Громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно із законом нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання стає страховим випадком.

При настанні страхового випадку Фонд зобов'язаний:

1 Відшкодувати збиток, заподіяний працівнику, або у разі його смерті відшкодувати його сім'ї:

- допомогу з тимчасової непрацездатності;

- одноразову допомогу при стійкій втраті працездатності або смерті потерпілого;

- щомісячну суму в разі часткової або повної втрати працездатності, що компенсує втрачену частину заробітку;

- пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

2 Організувати похорони загиблого і сплатити всі витрати.

3 Забезпечити потерпілому повний обсяг необхідної медичної допомоги.

4 Провести навчання і перекваліфікацію потерпілого за неможливості виконувати колишню роботу.

Таких виплат тим менше, чим нижчий виробничий травматизм. Тому для профілактики травматизму Фонд, в особі страхових експертів фонду:

- надає допомогу підприємствам у створенні і реалізації системи управління охороною праці;

- перевіряє стан профілактичної роботи;

- бере участь у розслідуванні нещасних випадків і професійних захворювань.

Фінансування фонду соціального страхування здійснюється за рахунок:

- внесків роботодавців;

- прибутку, отриманого від тимчасово вільних коштів фонду на депозитних рахунках;

- коштів, отриманих від стягнення штрафів з підприємств і працівників, винних у порушенні нормативів охорони праці;

- добровільних внесків.

Закон передбачає диференціацію тарифів внесків роботодавців залежно від класу професійного ризику виробництва та рівня травматизму.

На 2001 рік середній тариф внеску для господарських організацій дорівнював 0,32% від річного фактичного об'єму реалізованої продукції.

Для бюджетних організацій – 0,2% від річної суми фонду оплати праці, що підлягає прибутковому оподаткуванню з громадян.

4 Основні законодавчі акти і документи у галузі охорони праці

Основні положення з охорони праці закріплені в нині діючій Конституції, в Законі України "Про охорону праці", Кодексі законів про працю України.

Стаття 43 Конституції свідчить: „Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці…”

У Законі України "Про охорону праці" у статті 4 викладені основні принципи державної політики у галузі охорони праці, а саме:

1 - пріоритет життя і здоров'я працюючих;

2 - повна відповідальність власника за створення безпечних та здорових умов праці;

3 - комплексне вирішення задач охорони праці на підставі національних програм, із урахуванням напрямів економічної і соціальної політики;