Реферат: Економічні наслідки застосування митного тарифу для країни
Модель рівноваги попиту і пропозиції товару за умов автаркії
Включення країни до світової системи господарювання зумовлює появу на національному ринку товарів іноземного виробництва, тобто країна починає імпортувати певний товар, оскільки його ціна на світовому ринку Р нижча, ніж ціна рівноваги на внутрішньому ринку Рв за умов автаркічної моделі господарювання.
Проаналізуємо дану ситуацію за допомогою графіка. Оскільки малій країні світовий ринок може запропонувати будь-яку кількість даного товару за ціною Р, крива пропозиції матиме вигляд горизонтальної прямої Sc , яка визначає обсяги товару, що буде споживатися на даному ринку як за рахунок власного, так і за рахунок іноземного виробництва. При цьому очевидно, що на внутрішньому ринку малої країни національна ціна дорівнюватиме Рв внаслідок конкуренції між національними й іноземними товарами. Оскільки споживач віддаватиме перевагу більш дешевим імпортним товарам, то національні виробники будуть змушені знизити ціни на свої товари, щоб витримати конкуренцію і не втратити потенційного споживача, тобто ціна буде дорівнювати світовій ціні Р.
Виробництво, споживання та імпорт товару при вільній торгівлі
Крива попиту віддзеркалює потребу вітчизняних споживачів 0^, за ціною 80$ за одиницю. При цьому зберігається закономірність: чим більша ціна на даний товар, тим менший попит.
На кривій попиту величина попиту товарів характеризується точкою G. Вітчизняні виробники виробляють за даною ціною тільки Сд. одиниць товару, що позначено точкою F на кривій пропозиції. Чим більша ціна товару на національному ринку, тим вигідніше національним виробникам виробляти і реалізовувати даний товар. Різниця; за даною ціною країна має імпортувати 40 одиниць товару, для того щоб задовольнити попит на національному ринку.
Безперечно, висновки невтішні для національних виробників, і тому їх реакцію на дану ситуацію легко прогнозувати: вони намагатимуться створювати певні перешкоди для імпорту товарів з метою захисту від іноземної конкуренції, застосовуючи певні інструменти, одним з яких є введення імпортного мита на іноземні товари.
На рис. графічно проілюстровано наслідки від введення імпортного тарифу на ввезені товари. Так, за ціною 90 дол. імпортери готові реалізувати на внутрішньому ринку товар. Отже, нова ціна товару, включаючи тариф на внутрішньому ринку, становитиме 90 дол., тобто буде вищою за світову ціну., що сприятиме зростанню вітчизняного виробництва. Імпортний тариф забезпечує захист ринку, надаючи змогу вітчизняним фірмам виробляти продукцію з граничними витратами, які перевищують світову ціну. Таким чином, з точки зору виробництва, імпортний тариф дискримінує іноземців на користь вітчизняних виробників. Він діє подібно до субсидій вітчизняним виробникам товарів.
Вплив імпортного тарифі/ на економіку малої країни
У результаті запровадження імпортного тарифу попит на даний товар на національному ринку знизиться з Сд, до Сд,1 і становитиме 60 одиниць товару. Вітчизняне виробництво збільшиться з Сд до Сд1 , тобто національні виробники будуть виробляти не 30 одиниць товару, як було при вільній торгівлі, а 40 одиниць.
Імпорт відповідно зменшиться. Якщо при вільній торгівлі він становив Сд~Сд = 70 – 30 = 40 одиниць товару, то із впровадженням мита ця величина зменшиться з Сд1 – Сд'= 60 — 40 = 20 одиниць товару.
Щодо попиту дана ціна змушує споживачів скорочувати свої витрати на купівлю імпортних товарів, надаючи перевагу товарам національного виробництва, оскільки вони будуть дешевші. Попит падає з Сд до СД,1 , споживання зміщується вздовж кривої попиту від точки G до точки С. Для споживачів введення імпортного тарифу має, безумовно, негативні наслідки, тому що тариф виконує функції, аналогічні податку на товари. Споживачі сплачують більш високу ціну за товари, які вони продовжують купувати на національному ринку. Приріст ціни дорівнює добутку 10 дол. на кількість Сд,1 , що на графіку відповідає площині прямокутника ZLCH.
До оподаткування імпорту митним тарифом, надлишки споживання складали a+b+c+d+e+f+g, тобто споживачі могли купувати товари в будь-яких кількостях, які обмежувались кривою сукупної внутрішньої і зовнішньої пропозиції і кривою внутрішнього попиту. Крива пропозиції після оподаткування імпорту митним тарифом перемістилась догори на величину тарифу, і надлишки споживання обмежилися сегментами e+f+g. Втрата надлишків споживання склала величину a+b+c+d.
Дохід від запровадження митного тарифу надходить державі і дорівнює добутку імпорту на ставку митного тарифу або величині с. Даний економічний ефект від впровадження імпортного мита можна назвати фіскальним ефектом, відповідно до функції, яку виконує мито в даній ситуації: у зарубіжній економічній літературі він має назву ефекту доходів. Фіскальний ефект не є втратою для економіки країни, але втрачають споживачі, оскільки він надходить до бюджету держави, тобто відбувається перерозподіл доходів з приватного сектора до державного. Трансферт держава використовує на свій розсуд. Ці кошти можуть спрямовуватися як на розв'язання економічних проблем, покриття дефіциту державного бюджету чи платіжного балансу, так і соціальних — підвищення заробітної плати державним службовцям чи виплати малозабезпеченим верствам населення.
Безумовно, збільшені платежі споживачів частково йдуть і на збільшення прибутку національних фірм. Даний трансферт характеризує площина трапеції ZLEF, що на графіку позначено а. Вітчизняні фірми отримують більш високі прибутки від свого початкового випуску продукції, і привласнюють різницю між ціною і граничними витратами при зростанні обсягів виробництва, що виникли внаслідок введення митного тарифу, отже, споживачі куплять 40 одиниць товару за ціною 90 дол., тобто витратять 3600 дол. За відсутності митного тарифу 40 одиниць товару коштували б 3200 дол.
Отже, у результаті оподаткування імпорту митним тарифом національні виробники отримають 3600-3200=400 дол. додаткових доходів. Даний економічний ефект отримав назву ефекту перерозподілу.
Водночас варто зауважити, що не всі додаткові доходи є прибутком національних компаній, тому що в разі збільшення обсягів виробництва збільшаться і витрати виробництва, що на графіку позначено величиною b або х10/2 дол.=50 дол., тобто чистий дохід виробників становитиме 80-50 = ЗО дол. Даний прибуток, або рента, і є предметом зацікавленості національних виробників, конкуруючих з імпортом продукції при введенні митного тарифу.
Однак суспільство від даного доходу немає однозначних переваг, оскільки цей прибуток є лише переходом доходу від споживачів до національних виробників.
Крім того, слід зауважити, що збільшення поставок на внутрішній ринок товарів національного виробництва не компенсує скорочення імпорту. Якщо імпорт зменшився на величину + +, то збільшення надходжень національного виробництва дорівнює лише величині.
Заштрихована ділянка FEI відповідає витратам суспільства, тобто характеризує виробничий ефект, який у зарубіжній економічній літературі отримав назву ефекту захисту. Частина збільшених платежів споживачів підтримує малоефективне національне виробництво. Неефективність виробництва означає, що граничні витрати на виробництво одиниці товару всередині країни значно перевищують ціну покупки даного товару на світовому ринку. Сумарний надлишок вітчизняних граничних витрат над світовою ціною — це соціальні втрати, зумовлені введенням тарифу.
На графіку витрати на збільшення національного виробництва товару з 30 до 40 штук позначаються вздовж кривої Sn з 80 дол. до 90 дол. за одиницю. Водночас таке збільшення пропозиції може бути досягнуто за рахунок поставки з-за кордону додаткових 10 шт. товару за ціною 80 дол. Таким чином, втрати економіки складають 90 - 80дол. = 10 дол. за кожну одиницю товару.
Збиток від введення митного тарифу покривають споживачі і суспільство, що пояснюється тим, що додаткові ресурси, які надходять до галузі, що захищається тарифом, можна було б використати ефективніше в інших секторах економіки.
Водночас у споживачів існують додаткові витрати — ділянка HCG,. Це втрати надлишку споживача, що виникли внаслідок зниження споживання з Сд, до О1 . В економічній літературі даний ефект отримав назву ефекту споживання. У нашому прикладі він дорівнює величині d або 70 — 60 х 10/2 = 50 дол.
Граничну вартість кожного додаткового товару для споживачів характеризує крива попиту. Граничні витрати суспільства задані світовою ціною. Коли гранична вартість товару переходить граничні витрати, скорочення споживання збільшує втрату споживача. Ці втрати аналогічні відходам у виробництві.
Таким чином, у результаті оподаткування імпорту митним тарифом виникають дві групи економічних ефектів:
• ефекти перерозподілу;
• ефекти втрат.