Реферат: Економічні наслідки застосування митного тарифу для країни

Використання будь-якого інструменту економічної політики країни передбачає детальне прогнозування наслідків від його застосування. Відповідно до основних законів діалектики наслідки можуть мати як позитивний, так і негативний характер. Зіставлення позитивних та негативних моментів і визначає ефективність впровадження даного заходу в системі державного регулювання економіки.

Вибір методики застосування конкретного заходу, форми його використання, часу впровадження і под. може залежати як від суб'єкта, що використовує даний захід, так і об'єкта, на який обраний захід спрямовується. Не є винятком і процес використання митного тарифу в системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Спектр поглядів на його застосування завжди поляризується від доцільності його використання лише в конкретній економічній ситуації до недоцільності впровадження митного тарифу стосовно певних товарних груп.

Тому головна мета нашого дослідження — визначити роль і місце даного економічного інструменту у системі державного регулювання міжнародних економічних відносин. Економічні відносини як в макроекономічній, так і в мікроекономічній теорії розглядаються за допомогою моделі кривих попиту і пропозиції. Враховуючи те, що митний тариф є складником ринкової економіки, дослідження його застосування доцільно розглянути через модель кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції.

Попит — це залежність між кількістю виробленої продукції та послуг, які користуються попитом, за кожного даного рівня цін, який формується під впливом двох факторів: загального рівня цін та кількості товарів та послуг, на які існує попит. Проаналізуємо викладене за допомогою графіка, де загальний рівень цін позначимо Р, кількість товару та послуг Q.

Отже, сукупний попит — це реальний обсяг продукції національного виробництва, який споживачі готові придбати за певного рівня цін. Тобто існує прямо пропорційна залежність між обсягом продукції та її ціною відповідно до закону попиту: зростання ціни неодмінно приводить до спаду обсягів попиту. Варто наголосити, що при розгляді закону попиту припускається, що ціна впливає на обсяг попиту «за інших однакових умов». Зміна попиту означає, що за кожної ціни споживачі купуватимуть порівняно більший або менший обсяг товару чи послуг. Графічно це відповідає зміні положення кривої попиту D₀ b положення кривої D, або D₂ при зміні інших факторів, які впливають на попит. Зміною обсягу попиту прийнято називати зміну величини попиту при зміні ціни на товари чи послуги за решти однакових умов. Графічно це відповідає пересуванню ціни по кривій попиту з однієї точки в іншу, при цьому крива попиту залишається у тому самому положенні.

Рівень цін — одна з детермінант кількості грошей, на які існує попит. Чим нижчий рівень цін, тим менша кількість грошей необхідна для придбання товарів та послуг.

Відповідно до основних положень теорії грошей, кількість грошових одиниць, що необхідна в даний період для забезпечення товарно-грошового обігу, прямо пропорційна до кількості вироблених товарів та послуг, їхній ціні та обернено пропорційна швидкості обігу грошей, тобто:

Дане рівняння кількісної теорії грошей свідчить, що зміна обсягу грошової маси зумовлює зміщення кривої сукупного попиту.

Відомо, що попит залежить від таких факторів, як ціни на подібні товари та послуги, дохід споживачів, їхні смаки.

Основні поняття щодо пропозиції товарів та послуг значною мірою аналогічні поняттям щодо попиту. Пропозиція окремої фірми визначається її виробничими можливостями, згідно з якими для кожної конкретної ціни фірма може запропонувати до продажу певні товари чи послуги. Під сукупною пропозицією розуміють певний рівень наявного реального обсягу виробництва за умови певного рівня цін.

Високі ціни стимулюють додаткове виробництво товарів, а низькі — створюють умови для згортання виробництва.

Крива сукупної пропозиції дає можливість простежити за обсягами виробництва і продажу фірмами товарів та послуг за кожного даного рівня цін. Зміна нецінових параметрів зумовлює зміщення кривої пропозиції. Відповідно до закону пропозиції зростання обсягу виробництва зумовлює зростання ціни, і навпаки. Таким чином, залежність між рівнем цін та обсягом реального виробництва можна зобразити у вигляді прямої, яка називається кривою сукупної пропозиції.

На сукупну*пропозицію, впливають такі фактори, як ціни на ресурси; технології виробництва; кількість продавців на ринку; податки та дотації; очікувані зміни цін.

Вплив цих факторів зумовлює зміщення кривої S - S = W.

На рис. їй відповідає точка перетину кривих пропозиції і попиту, яка називається точкою рівноваги.

Ця модель сукупного попиту та пропозиції необхідна для аналізу ефектів, які виникають у результаті взаємодії економічних процесів. Тому її найкраще використовувати і при аналізі впливу митного тарифу як на економіку країни, так і на її окремі суб'єкти.

Як і при розгляді теорії торгівлі застосування митного тарифу доцільно розглядати в рамках концепції загальної рівноваги, яка передбачає, що будь-які події в економічній системі мають певний взаємозв'язок. Це виявляється в тому, що використання митного тарифу стосовно товарів конкретної галузі впливатиме не тільки на стан даної галузі, а й на економічну ситуацію в цілому. Слід зауважити, що торговельну політику в певній галузі можна аналізувати і без взаємозв'язку з іншими галузями, тобто в рамках концепції часткової рівноваги. Але, якщо, наприклад, використання митного тарифу суттєво впливає на економічну ситуацію в країні, то необхідно звертатися до аналізу загальної рівноваги.

Дослідження наслідків використання митного тарифу як інструменту торговельної політики доцільно почати із впливу імпортного мита на економіку країни в цілому. При цьому слід зауважити, що на даний взаємозв'язок впливає як рівень розвитку економіки країни, так і її залежність від світової системи господарювання. Існує специфіка впливу митного тарифу на економіку великої країни. При цьому під малою або великою державою розуміють не масштаби країни, а її вплив на міжнародну торгівлю через вартісні важелі.

Малою вважається країна, якщо в результаті зміни її попиту на імпортні товари світові ціни не змінилися. І навпаки, країна визнається великою, якщо зміна попиту з її боку на імпортні товари зумовлює зміни світових цін.

В економічній літературі трапляються твердження, за яких великою вважається країна, яка може реально впливати на умови торгівлі, відповідно до яких вона здійснює торговельний облік зі своїми партнерами.

Аналіз впливу митного тарифу на економіку як малої, так і великої країни доцільно з методологічної точки зору здійснювати в три етапи:

• автаркічна система господарювання;

• політика «вільної торгівлі»;

• обмеження торгівлі через застосування митного тарифу.

Автаркічна система господарювання передбачає вироблення і споживання товару в межах країни в повній ізоляції від світового господарства, тобто, йдеться тільки про національні товари, оскільки імпорт відсутній. Митний тариф запроваджується з єдиною метою захисту національного ринку від ввезення іноземних товарів і відповідно виконує виключно протекціоністську функцію, тобто в своїй основі він є заборонним.

Наведений графік характеризує загальну рівновагу в малій країні з виробництва і споживання конкретного товару, тобто точка W характеризує загальну рівновагу виробництва і споживання товару в малій країні за умов автаркії точкою суспільної кривої байдужості, яка визначає максимально можливий рівень споживання при наявних виробничих можливостях. Саме вона визначає максимально сприятливий економічний стан як для споживачів, так і для виробників. Іншими словами, за умов автаркії виробляється О0, товару за ціною ОР, і споживається стільки ж товару, за такою ж ціною.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--