Реферат: Економічний зміст і форми інвестицій
Пкв = 60дн.; Пкт = 7дн.
Тоді Опл = 60-7 = 53 дні;
Клі = 7 / 60 = 0,12.
За підсумками оцінки проводиться ранжирування проектів по критерію їх ліквідності. Для реалізації відбираються ті з них, які мають максимальний рівень ліквідності.
При розробці інвестиційної політики враховуються наступні чинники:
- фінансове положення підприємства;
- технічний рівень виробництва, наявність незавершеного будівництва і не встановленого устаткування;
- можливість отримання устаткування по лізингу;
- наявність біля підприємства як власних, так і можливості залучення позикових засобів у формі кредитів і позик;
- фінансові умови інвестування на ринку капіталу;
- пільги, що отримуються інвесторами від держави;
- комерційна і бюджетна ефективність намічаних до реалізації проектів;
- умови страхування і отримання відповідних гарантій від некомерційних рисок.
Потреба в ресурсах для реалізації інвестиційної політики підприємства визначається його виробничим і науково-технічним потенціалом, необхідним для забезпечення випуску продукції відповідно до запитів ранка. При оцінці ринку продукції враховуються наступні чинники:
- географічні кордони реалізації ринку даної продукції;
- спільний об'єм продажів і його динаміка за останні три роки;
- динаміка споживчого попиту, що прогнозується на період реалізації інвестиційного проекту;
- технічний рівень продукції і можливості його підвищення за рахунок реалізації конкретних проектів.
Потреба підприємства в інвестиційних ресурсах відповідає витратам, які предстоят з початку періоду реалізації інвестиційної політики. Вартість об'єктів незавершеного будівництва, сплаченого не встановленого устаткування, інші витрати минулих років не включаються в спільний об'єм капітальних вкладень майбутнього періоду.
При розробці інвестиційної політики рекомендується визначити спільний об'єм інвестицій, способи раціонального використання власних засобів і можливості залучення додаткових грошових ресурсів з кредитного і фондового ринків.
Інвестиційні проекти в рамках довгострокової стратегії підприємства доцільно погоджувати між собою по об'ємах ресурсів, що виділяються, і термінах реалізації виходячи з досягнення максимального економічного ефекту (доходу або прибутку), отриманого в ході реалізації інвестиційної політики.
Дана політика розробляється фахівцями підприємства на 1-2 роки, а довгострокова — на період понад два роки. Ключові аспекти даної політики рекомендується враховувати при ухваленні рішень по розробці техніко-економічних обгрунтувань (ТЕО) проектів, залученню різних джерел фінансування, участі в реалізації проектів сторонніх організацій в порядку пайового вкладу в будівництво.
Ефективність інвестиційної політики оцінюється за показниками прибутковості і терміну окупності інвестицій.
Вказані показники визначаються на основі бізнес-плану і попередніх розрахунків по обгрунтуванню проектів в рамках інвестиційної стратегії підприємства. Для конкретизації термінів здійснення різних заходів в рамках інвестиційної політики і забезпечення їх фінансовими ресурсами підприємства розробляють бізнес-план інвестиційних проектів.
Бізнес-план включає наступні розділи:
а) вступ;
б) огляд стану галузі, до якої відноситься підприємство;
в) виробничий план реалізації проектів;
г) план маркетингу і збуту продукції;