Реферат: Експериментальне вивчення протизапальної активності поліфенольного екстракту з надземної частини лядвенцю рогатого

Дослідження антиексудативних властивостей екстракту “Локорин” у дозі ЕД₅₀ , 50 мг/кг проводили на моделях запалення задньої кінцівки у щурів з використанням таких флогогенів, як 0,1% розчину гістаміну, 2% суспензії зимозану і на моделі гострого асептичного перитоніту (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001).

Антиексудативну дію екстракту в умовах експериментального перитоніту вивчали через добу після внутрішньоочеревинного введення щурам розчину Люголю і оцінювали за показником приросту окружності черева, а також біохімічними показниками сироватки крові: вмістом глікопротеїнів (ГП) (Штейнберг О.П., Доценко Я.Н., 1984), концентрацією сіалових кислот та середніх молекул (Камышников В.С., 2000). Експерименти проводили у порівнянні з диклофенаком натрію та кверцетином.

Антипроліферативну активність екстракту “Локорин” визначали на моделі „ватної гранулеми” (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001) і порівнювали з диклофенаком натрію та кверцетином.

На наступному етапі вивчали антиальтеративну активність екстракту

“Локорин” у дозі 50 мг/кг на таких модельних патологіях, як “трафаретні рани”, спиртово-преднізолонова виразка шлунка (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001) та індометацинова виразка шлунка (Derelanko M. G., 1980).

Скринінгові дослідження екстракту “Локорин”: – антиексудативна активність (карагеніновий набряк)з визначенням ЕД50 – анальгетична активність (“оцтовокислі корчі”) – жарознижувальна активність (модель “молочної лихоманки”)

? ????

ІІ етап

Поглиблене вивчення протизапальної дії екстракту “Локорин”

Антиальтеративна активність: – “трафаретна рана” (репаративна активність) − планіметричні показники, біохімічні показники сироватки крові (ТБК-реактанти, ГП, АлАТ), гематологічні показники (гемоглобін, еритроцити, лейкоцитарна формула) – спиртово-преднізолонова та індометацинова виразки шлунка (противиразкова активність) − біохімічні показники сироватки крові, гомогенатів шлунка та печінки ( (ТБК-реактанти, ДК, GSH) –

ІІІ етап

Дослідження антиоксидантної дії екстракту “Локорин” на моделях з мембранною патологією: – антиокиснювальна активність: invitro та invivo (гомогенат печінки – спонтанне та аскорбатіндуковане ПОЛ) – мембраностабілізувальна активність (спонтанний гемоліз за Ягером) – капілярозміцнювальна активність (проникливість судин за методом Голікова П.П.) – гепатопротекторна активність (гострий тетрахлорметановий гепатит) − біохімічні показники сироватки крові та гомогенату печінки (АлАТ, ЛФ, г-ГТП, ТБК-реактанти, ДК, АГП, GSH, каталаза), КМП, гістологічне дослідження печінки методом світлової мікроскопії – кардіопротекторна активність (ізадриновий міокардит) − біохімічні показники сироватки крові та гомогенату серця (ЛДГ, КФК, АсАТ, ТБК-реактанти та ДК), КМС, показники ЕКГ

ІVетап

Вивчення токсичних властивостей екстракту “Локорин”: – гостра токсичність (ЕД50 , експрес-метод Пастушенко Т.В.) – розрахунок КВЧ, ТІ – вплив на стан слизової оболонки та секреторну функцію шлунка, рухову активність ШКТ)

Схема. Етапи та основні методи фармакологічних досліджень поліфенольного екстракту “Локорин”.

Інтенсивність альтеративного запалення на моделі стандартних шкіряних ран оцінювали за динамікою планіметричних показників (стан рани, їх площа) з 2-ої доби до повного загоєння ран (19-та доба), вмістом ГП та ТБК-реактантів (Стальная И.Д., Гавришвили Т.Г., 1977) в сироватці крові, а також за динамікою показників периферичної крові у щурів (Камышников В.С., 2000) на 5-ту, 9-ту та 13-ту добу досліду. Референс-препаратом був диклофенак натрію в дозі 8 мг/кг.

При вивченні противиразкової активності екстракту “Локорин” визначали показники, які узагальнено характеризують збалансованість ПОЛ та АОС у сироватці крові (спиртово-преднізолонова виразка шлунка), гомогенаті печінки (індометацинова виразка шлунка) та гомогенатах шлунка в умовах даних патологій у порівнянні з кверцетином у дозі 5 мг/кг.

Для встановлення антиоксидантної дії екстракту “Локорин” проводили вивчення його антиокиснювальних властивостей в системі in vitro на моделі спонтанного та аскорбатіндукованого ПОЛ в гомогенаті печінки (Владимиров Ю.А., Арчаков А.И.,1972). З метою підтвердження ефективності в умовах in vivo визначали антиоксидантну дію екстракту “Локорин” на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту. Мембраностабілізувальну активність екстракту “Локорин” вивчали за методом F.C.Jager (Вороніна Л.М. зі співавт., 1996), капілярозміцнювальну дію досліджували відповідно до методу Голікова П.П., 1964.

Гепатопротекторну активність вивчали на моделі гострого ураження печінки тетрахлорметаном. В умовах даної патології досліджували в гомогенаті печінки деякі показники ПОЛ - ТБК-реактанти, дієнові кон’югати (ДК), ацилгідропероксиди (АГП) (Стальная И.Д., Гавришвили Т.Г., 1977) та систему антиоксидантного захисту за вмістом відновленого глутатіону (GSH) (BeutlerE.D., atal., 1963) та активністю каталази у гомогенаті печінки (Королюк М.А., 1988). У сироватці крові визначали активність аланінамінотрансферази (АлАТ), гамма-глутамілтранспептидази (г-ГТП), лужної фосфатази (ЛФ) у порівнянні з гепатопротектором силібором в дозі ЕД₃₀ , 25 мг/кг (Камышников В.С., 2000).

Морфоструктуру зразків печінки вивчали за допомогою стандартного методу світлової мікроскопії (Меркулов Г.А, 1969, Соколовский В.В., 1971).

Кардіопротекторну активність в умовах ізадринового міокардиту визначали за активністю ферментів аспартатамінотрансферази (АсАТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), креатинфосфокінази (КФК) (Камышников В.С., 2000) в сироватці крові та в гомогенаті серця досліджували вміст ТБК-реактантів та ДК (Стальная И.Д., Гавришвили Т.Г., 1977). Кардіопротекторну дію екстракту “Локорин” характеризували також за показниками ЕКГ і порівнювали з диклофенаком натрію в дозі 8 мг/кг.