Реферат: Elektronic Workbench 5 0 Опис
Малюнок 3.6 Вікно параметрів резистора
Крім аналізу прямого спостереження за терміналами інструментів Electronics Workbench дозволяє виконати додаткові види аналізу. Як приклад для даної схеми можна привести отримання АЧХ і ФЧХ схеми як чотириполюсника. Тобто при розрахунку на вхід схеми буде подаватися сигнал різної частоти і буде зроблений аналіз залежності виду вихідного сигналу від вхідного. При цьому потрібно буде задати початкову і кінцеву частоти, на яких буде зроблений аналіз. Для проведення цього аналізу потрібно припинити роботу ланцюга, тобто скористатися перемикачем живлення або кнопкою Pause і виконати команду меню Analysis / AC Frequency . Перед розрахунком буде виведене вікно параметрів аналізу. Вид цього вікна приведений на малюнку 3.7. При необхідності можна змінити деякі з параметрів: Start frequency (початкова частота), End frequency (кінцева частота), Sweep type (тип горизонтальної осі на кінцевому графіку), Number of points (кількість точок аналізу). У даному випадку зручно встановити кількість досліджуваних точок рівним 1000 для одержання більш гладкого графіка, тип горизонтальної осі – логарифмічним і діапазон частот від 1Гц до 100 Кгц.
Малюнок 3.7 – Параметри аналізу AC Frequency
Для одержання графіків АЧХ і ФЧХ потрібно натиснути кнопку Simulate у вікні параметрів аналізу, після чого буде виведене вікно результатів представлене на малюнку 3.8.
Малюнок 3.8 – АЧХ і ФЧХ інтегруючого RC - ланцюга
3.3 Моделювання дифиренціюючого RC – ланцюга
Для моделювання диференціюючого RC – ланцюга можна скористатися вже готовим файлом схеми інтегруючого ланцюга, описаної в пункті 3.2. Для цього необхідно завантажити в середовище Electronics Workbench цей файл, скориставшись командою меню File/Open і вибравши відповідний каталог і файл, і поміняти розташування в схемі резистора і конденсатора. При цьому буде зручно користуватися командою Rotate , що доступна при натисканні правою кнопкою миші на відповідному елементі і пересуванням елементів і проводів шляхом вибору і переносу контактів при натиснутій лівій клавіші миші. Якщо ж файл схеми, описаної в пункті 3.2 відсутній на нагромаджувачах, то можна повторити операції підготовки схеми до роботи, описані в пункті 3.2. Вид створеної схеми приведений на малюнку 3.8.
Малюнок 3.9 – Диференціюючий RC – ланцюг.
З диференціюючим RC – ланцюгом можна проробити ті ж види аналізу, що були описані в пункті 3.2. На малюнку 3.10 показаний сигнал на виході ланцюга, а на малюнку 3.11. АЧХ і ФЧХ схеми.
Малюнок 3.10 – Сигнал на виході диференціюючого RC - ланцюга
Після внесення змін або закінчення робіт схему можна зберегти, скориставшись командою меню File/Save , якщо потрібно зберегти в тім же файлі, або File/Save As якщо потрібно зберегти схему під іншим ім'ям або в іншому каталозі.
Малюнок 3.11 – АЧХ і ФЧХ що диференціює RC - ланцюга
3.4 Моделювання транзисторного автогенератора
Для моделювання транзисторного автогенератора необхідно зібрати схему, представлену на малюнку 3.12. Для цього потрібно нанести усі компоненти схеми на робочу область Electronics Workbench і з'єднати всі контакти провідниками. Модель транзистора знаходиться в наборі деталей Transistors , а джерело живлення в наборі Sources . Після з'єднання моделей деталей у схему необхідно настроїти параметри кожного компонента шляхом подвійного натискання на ньому лівою клавішею миші і заповненням вікон параметрів. Більш детально дана схема описана в розділі 1. Після настроювання параметрів можна спробувати включити джерело живлення шляхом натискання клавіші переключення живлення і перевірити спостереженням за панеллю осцилографа, чи виходить генератор у режим генерації. Якщо ж на виході не з'являється сигнал змінної напруги, то потрібно повторити розрахунок параметрів схеми і змінити їх відповідним чином.
Малюнок 3.12 – Модель транзисторного автогенератора
За сигналом на виході генератора зручно спостерігати, використовуючи розширене вікно термінала осцилографа. На малюнку 3.13 показаний момент початку генерації сигналу і момент встановлення стабільного режиму транзисторного автогенератора. Для більш детального вивчення можна користуватись смугами прокручування і змінами параметрів термінала.
Для одержання більш точної моделі можна замінити компоненти реальними моделями існуючих, тобто наприклад замінити ідеальний транзистор моделлю реально існуючого транзистора. Electronics Workbench містить у собі досить велику кількість реальних моделей деталей широко відомих виробників.
Малюнок 3.13 – Сигнал на виході транзисторного автогенератора
Після завершення роботи з програмним комплексом потрібно закрити програму, попередньо зберігши схему, якщо це необхідно.
Анотація
У дипломній роботі розглядається аналіз радіоелектронних схем, а також можливість їхнього моделювання сучасними комп'ютерними методами, а саме за допомогою програмного комплексу Electronics Workbench. 5.0С.
Electronics Workbench. 5.0З являє собою програмний продукт, що дозволяє робити моделювання, тестування, розробку і налагодження електричних ланцюгів.
Для роботи програмного комплексу необхідний IBM – сумісний комп'ютер із процесором I486 і вище.
Electronics Workbench має досить простий інтерфейс користувача і простий у використанні.
Еlесtrоnісs Workbench містить у собі досить велику кількість моделей радіоелектронних пристроїв, а також дозволяє створювати користувачу свої моделі.
У програмному комплексі передбачена робота не тільки з «ідеальними» елементами, але і з «реальними». Є можливість імітації різного виду шумів і перешкод, що дозволяє розроблювачу максимально наблизити модель до реального.
Також Еlесtrоnісs Workbench дозволяє проводити аналізи електричних ланцюгів, виконання яких при стандартному підході є досить трудомістким процесом.
Обґрунтування
Еlесtrоnісs Workbench може застосовуватися як на підприємствах, що займаються розробкою електричних ланцюгів так і у вищих навчальних закладах, що займаються вивченням і розробкою радіоелектронних пристроїв.
Еlесtrоnісs Workbench може застосовуватися як заміна дорогого уcтаткування.
Список літератури
1. Файл довідка Electronics workbench 5.0C;
2. Internet : http://www.intsyseurop e.fr/ElectronicsWorkbench/ facts.html;
3. Баскаків С.І. Радіотехнічні кола і сигнали. – M. Вища школа, 1988р.;
4. Петров Б.Є., Романюк В.А. Радіопередавальні пристрої на напівпровідникових приладах. - M.: Вища школа, 1989р.;
5. Павловець В.І. Економічна ефективність нової техніки в електронному приладобудуванні. – М.: Радянське радіо, 1974р.;