Реферат: Елементи дозиметрії
· легені - 0.12;
· яєчники і сім’яники - 0.20;
· молочна залоза - 0,05
· шкіра - 0,01
· інші тканини - 0.05;
· стравохід - 0,05
· організм у цілому - 1.00;
Помноживши еквівалентні дози на відповідні коефіцієнти і просумувавши по всіх органах і тканинах, одержимо ефективну еквівалентну дозу, яка відображує сумарний ефект опромінення для організму: вона також виміряється в зівертах і берах.
3.6.3 Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
У результаті впливу іонізуючого випромінювання на організм людини в тканинах можуть відбуватися складні фізичні, хімічні й біологічні процеси.
Первинним фізичним актом взаємодії іонізуючого випромінювання з біологічним об'єктом є іонізація. Саме через іонізацію відбувається передача енергії об'єкта. Відомо, що в біологічній тканині 60-70 % по масі є вода. У результаті іонізації молекули води утворюють вільні радикали Н+ і ОН- за такою схемою:
H2 O →H+ + OH- .
У присутності кисню утвориться також вільний радикал гідроперекису (H2 O- ) і перекис водню (H2 O2 ), що є сильними окислювачами.
Вільні радикали й окислювачі, які є продуктами радіолізу води, мають високу хімічну активність, а тому вступають у хімічні реакції з молекулами білків, ферментів й інших структурних елементів біологічної тканини, що призводить до зміни біологічних процесів в організмі. У результаті порушуються обмінні процеси, придушується активність ферментних систем, сповільнюється і припиняється ріст тканин, виникають нові хімічні сполуки, не властиві організму - токсини. Це приводить до порушень життєдіяльності окремих функцій або систем організму в цілому. У залежності від величини поглиненої дози й індивідуальних особливостей організму, викликані зміни можуть бути зворотними або незворотними.
Деякі радіоактивні речовини накопичуються в окремих внутрішніх органах. Наприклад, джерела альфа - випромінювання (радій, уран, плутоній), бета - випромінювання (стронцій і ітрій) і гамма-випромінювання (цирконій), відкладаються в кісткових тканинах. Усі ці речовини важко виводяться з організму.
Місця накопичування радіонуклідів в організмі людини в таблиці 4.
Таблиця 4
| Щитовидна залоза | 129 I, 131 I, 99 Tc. |
| Легені | 85 Kr, 238 Pt, 239 Pt, 222 Rd, 233 U, 133 Xe, 135 Xe. |
| Печінка | 137 Cs, 58 Co, 60 Co, 239 Ne, 238 Pt, 239 Pt, 241 Pt. |
| Кістки | 140 Ba, 14 C, 154 Er, 155 Er, 32 P, 238 Pt, 239 Pt, 241 Pt, 147 Pr, 226 Ra, 89 Sr, 90 Sr, 234 Th, 233 U, 90 Y, 65 Zn. |
| Підшлункова залоза | 210 Po. |
| Нирки | 134 Cs, 137 Cs, 106 Rt. |
| Яєчники | 140 Ba, 134 Cs, 137 Cs, 58 Ko, 60 Ko, 131 I, 85 Kr, 239 Pt, 40 K, 42 K, 106 Rt, 90 Y, 65 Zn. |
| М’язи | 134 Cs, 137 Cs, 154 Er, 155 Er, 40 K, 42 K. |
| Шкіра | 35 S |
При вивченні дії випромінювання на організм були встановлені такі особливості:
· Висока ефективність поглиненої енергії. Малі кількості поглиненої енергії випромінювання можуть викликати глибокі біологічні зміни в організмі;
· Наявність прихованого, або інкубаційного, прояву дії іонізуючого випромінювання. Цей період часто називають періодом уявного благополуччя. Тривалість його скорочується при опроміненні великими дозами;
· дія від малих доз може додаватися або накопичуватися. Цей ефект називається кумуляцією;
· випромінювання впливає не тільки на даний живий організм, але і на його потомство. Це так називаний генетичний ефект;
· різні органи живого організму мають свою чутливість до опромінення. При щоденному впливі дози 0.02-0.05 Р уже настають зміни в крові;
· не кожен організм у цілому однаково реагує на опромінення;
· опромінення залежить від частоти. Одноразове опромінення у великій дозі викликає більш глибокі наслідки ніж її частини.
У результаті впливу іонізуючого випромінювання на організм людини в тканинах можуть відбуватися складні фізичні, хімічні й біологічні процеси, які в кінцевому результаті зводяться до порушення нормального проходження біохімічних процесів і обміну речовин. Поглинена доза випромінювання, що викликає руйнування окремих частин тіла, а потім смерть, перевищує смертельну поглинену дозу опромінення всього тіла.
Смертельні поглинені дози для окремих частин тіла такі: голова – 20 Гр, нижня частина живота - 5 0 Гр, грудна клітка – 100 Гр, кінцівки – 200 Гр.
Ступінь чутливості різних тканин до опромінення неоднакова. Якщо розглядати тканини органів у порядку зменшення їхньої чутливості до дії випромінювання, то одержимо таку послідовність:
· лімфоїдна тканина;