Реферат: Емоції та почуття
ЕМОЦІЇ Й ІНФОРМАЦІЯ
Емоції тісно зв'язані з інформацією, яку ми одержуємо з навколишнього світу. Звичайно емоція виникає через несподіванність події, до якої ми не встигли підготуватися - не могли зібрати всю інформацію, необхідну для адекватної реакції. Пішохід, що зненацька вискочив прямо перед нашою машиною, несподіваний різкий звук, непередбачена зустріч із близькою серцю людиною... Усе це випадки, здатні викликати активацію організму і мобілізувати всі здібності для швидкого прийому подальших сигналів, що дозволять реагувати щонайкраще.
Отже, емоція не виникає, якщо ми зустрічаємо дану ситуацію з достатнім запасом потрібних знань. Коли повторюється вже знайомий нам різкий звук, коли ми заздалегідь зауважуємо пішохода або коли зустріч з улюбленим стала звичайною справою, організмові вже нема чого приходити в стан активації.
Залежність виникнення або не виникнення емоції від кількості інформації, який розташовує суб'єкт, можна було б виразити в такий спосіб:
Емоція = Необхідна інформація - наявна інформація.
Ця формула дозволяє зрозуміти, що негативні емоції виникають, коли суб'єкт має у своєму розпорядженні недостатню кількість інформації, а позитивні - коли інформація виявляється в надлишку.
Це стає особливо очевидним у випадку емоцій, зв'язаних із задоволенням якої-небудь потреби. Якщо голод штовхає людину до буфета, де вона може знайти шматок пирога, який сама туди поклала, то зрозуміло, що від цієї "знахідки", мабуть, не виникає ніяких емоцій. Усе буде зовсім інакше, якщо раптом, усупереч чеканню, виявиться, що пиріг зник, або ж навпроти, у буфеті виявиться цілий пиріг, кимось туди покладений замість одного шматочка. Точно так само можна пояснити відразу до якогось блюда, смак якого виявився гірше, ніж очікувалося.
Такий процес можна спостерігати у випадку гніву дитини, якій не дали необхідну цукерку. Імовірність такої емоції тим більше, ніж менш переконливим буде пояснення причини, з якої цукерка не була дана.
Острах пацюків у студентів-психологів, які маютьвперше зштовхнутися з цими тваринами при проведенні експерименту, теж можна пояснити за допомогою цієї схеми. Острах буде існувати доти, поки число раціональних сигналів (впевненість у відсутності небезпеки, обережності особи, відповідальної за віварій, і т.д.) не досягне і не перевершить кількість необхідних сигналів після перших експериментів, проведених самими студентами. Точно так само не страшний вуж, переповзаючи через дорогу, у наївного перехожого викликає страх, а в зоолога, що вивчає рептилій, він викликає радість.
Отже, негативні емоції виникають найчастіше через неприємну інформацію й особливо при недостатній інформації; що стосується позитивних емоцій, то вони виникають при одержанні достатньої інформації, особливо тоді, коли вона виявилася краще очікуваної.
КОЛИ ІНФОРМАЦІЯ САМА НЕСЕ ЕМОЦІЙНИЙ ЗАРЯД...
Коли суб'єкт не має достатньої інформації для об'єктивного розуміння події, у нього більш ймовірна негативна емоція. Іноді отримана інформація сама несе емоційний заряд, тому що викликає хворобливий або драматичний спогад про пережите раніше. Це може ще більше підсилити емоцію, що виникає від нової ситуації, з якою людина зіштовхується.
Через постійну невідповідність дійсності поточним потребам живі істоти віддають перевагу тим ситуаціям, у яких, судячи з наявної інформації, задоволення потреби найбільше ймовірно. Крім того, необхідно відзначити, що позитивна емоція частіше виникає від впевненості в тому, що потреба може бути задоволена, чим від самого її задоволення. Дійсно, варто тільки задовільнити потребу, як емоція швидко забувається.
Чому ж ми, зштовхнувшись з несподіванкою або з ситуацією, що виникла в результаті якоїсь потреби, частіше відчуваємо гнів, чим розчарування, частіше відразу, чим страх, частіше любов, аніж задоволення? Очевидно, сили наших емоцій і спрямованість, яку вони здобувають, тісно зв'язані з рівнем активації, на якому ми знаходимося, і з тим, як ми сприймаємо ситуацію в цілому.
Інтенсивність наших емоцій залежить від рівня активності свідомості. Дійсно, нам набагато важче розсердитися, тільки що прокинувшись, ніж наприкінці робочого дня.
Психолог Зіллмен і його колеги проте показали, що якщо рівень активації занадто високий, то її залишок переноситися на наступну емоцію, що у результаті підсилюється. Наприклад, під час перегляду еротичного фільму випробувані, котрі тільки що виконали важку роботу, виявили більше сексуальнихзрушень, ніж ті, котрі до цього відпочивали або ж дивилися фільм не відразу після навантаження, а після тривалої перерви.
Точно так само було показано, що чоловіки виявляли набагато більший "інтерес" до інтерв'юера-жінки, особливо якщо вона їх розпитувала в небезпечному місці, наприклад на дуже високому підвісному мості, чим тоді, коли це відбувалося в звичайних умовах або ж умови залишалися небезпечними, але інтерв'юєром був чоловік.
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ЕМОЦІЙ
Емоційна система рідко функціонує в повній незалежності від інших систем. Деякі емоції або комплекси емоцій фактично завжди з'являються і взаємодіють з перцептивною, когнітивною і руховою системами, і ефективне функціонування особистості залежить від балансу в діяльності різних систем і їхньої інтеграції. Зокрема, тому що емоція будь-якої інтенсивності має тенденцію організувати дію організму як цілого, усі фізіологічні системи й органи до деякої міри включаються в емоцію.
Активація емоцій нервовою системою.
Активація являє собою зміни в нервовій системі, що породжують емоційний процес, що супроводжується у своїй кульмінації суб'єктивним переживанням специфічної емоції. Ці зміни відрізняються від тих внутрішніх і зовнішніх феноменів, що них обумовлюють і які розглядаються звичайно як "причини" або "детермінанти" емоції.
Томкінс довів, що нервова активація всіх емоцій може бути описана за допомогою принципу щільності нервового порушення. Він показав, що деякі емоції постійно виявляються при підвищенні нейронной стимуляції, деякі - при її зменшенні, а деякі - при досягненні нею стійкого рівня.
Крім того, нейронні механізми, що відносяться до специфічних емоцій, можуть бути генетично запрограмовані до виборчого сприйняття визначених впливів. Пе