Реферат: Емоційний розвиток дітей

Ваша дитина:

1. Легко засмучується, багато переживає, все занадто близько бере до серця.

2. Чуть-що – до сліз, плаче навзрид чи ниє, бурчить, не може заспокоїтися.

3. Капризує ні з того ні з цього, роздратовується дурницями, не може чекати, терміти.

4. Часто ображається, дується, не переносить ніяких зауважень.

5. Крайньо нестійкий в настрої, впритул до того, що може сміятися і плакати одночасно.

6. Все більше сумує і тужить без видимих причин.

7. Як в перші роки смокче соску, палець, все крутить в руках.

8. Довго не засинає без світла і присутності рядом близьких, неспокійно спить, просинається, не може зразу прийти до себе вранці.

9. Стає підвищено збудженим, коли необхідно стримувати себе, чи заторможеним і в’ялим при виконанні завдань.

10. З’являється вираження страху, боязливість в любих невідомих чи відповідальних ситуаціях.

11. Наростає неупевненість в собі, посушливість в діях і поступках.

12. Все частіше стомлюється. Відволікається, не може концентрувати увагу тривалий час.

13. Все важче зайти з нею спільну мову, домовитись: стає сам не свій, без кінця змінює рішення і “уходить” в себе.

14. Починає скаржитись на головний більш ввечері чи болі в області живота вранці, нерідко блідне, червоніє, потіє, турбує свербіння без видимої причини, алергія, подразнення шкіри.

15. Понижується апетит, часто і довго хворіє, підвищується без причин температура; часто пропускає дитячий садок чи школу.

Можливі варіанти відповідей:

- даний пункт виражений і збільшується останнім часто – 2 бали;

- даний пункт проявляється періодично – 1 бал;

- даний пункт відсутній – 0 балів.

Підраховується сума балів і робиться висновок про наявність неврозу чи схильності до нього.

- від 20 до 30 балів – невроз;

- від 15 до 20 балів невроз чи буде ближчим часом;

- від 10 до 15 балів – нервовий розлад, але не обов’язково досягає стадії захворювання;

- від 5 до 9 балів – необхідна увага до цієї дитини;

- менше 5 балів – відхилення незначні і є вираженням протікаючи вікових особливостей дитини.

ІІ.2. Корекція емоційної сфери

1. Ігри і вправи для дітей з відхиленнями в спілкуванні.

Звично діти дошкільного та молодшого шкільного віку життєрадісні, оптимістичні, комунікабельні. Вони зовсім можуть обходитись без товариства батьків, знайшовши спільні заняття й ігри. Якщо дитина з задоволенням вступає в ігри з ровесниками, приймає загальні правила, не конфліктує, з цікавістю відгукується на пропозиції познайомитись, то можна сказати, що вона комунікабельна і не відчуває труднощів у стосунках з оточуючими. Але як боляче буває батькам бачити, спостерігаючи за грою дітей, коли їхня дитина стоїть в стороні, знічена, не наважується підійти до дітей, лякається дорослих, недовірлива і сором’язлива. Нічим не краще вислуховувати скарги дітей і дорослих, що ваше дитя весь час б’ється, ображає, сперечається, заважає гратися.

Труднощі у взаємостосунках виникають нерідко, це нормально, але батькам варто звернути увагу на стійкі прояви замкнутості, конфліктності, образливості і емоційної нестійкості у дитини при спілкуванні.

Частіше запитуйте дитину, з ким вона дружить, в які ігри грає х ровесниками, хто їй подобається. З ким вона не хоче дружити і чому. Привернути увагу можуть і постійні скарги на те, що всі навколо погані, б’ються, ображають, не приймають до гри. Переважно діти можуть домовитись між собою, але інколи батькам слід допомогти дитині встановити контакти з іншими дітьми. При цьому, звичайно, не варто наставляти, з ким дитині спілкуватись, а від кого триматись подалі. Завдання батьків – ввести дитину в світ складних людських стосунків і почуттів, показати, як можна побороти труднощі в спілкуванні, не на словах на ділі, на прикладах з реального життя, казках, історіях.