Реферат: Енергозбереження на об’єктах гірничо-металургійного комплексу
2. Газ природний,
млн. т у. п.
3. Газ доменний,
млн. т у. п.
4. Газ коксовий,
млн. т у. п.
7. Електроенергія,
млрд. кВт·год.
2. Порівняльна характеристика енергоємності продукції з світовими стандартами
Споживання енергоресурсів на виробництво продукції українськими металургійними підприємствами суттєво перевищує енерговитрати закордонних. Так, енергоємність виробництва чавуну на українських металургійних підприємствах майже на 33% вища, ніж на провідних підприємствах світу (табл.2.1). [1]
Таблиця 2.1. Питомі витрати енергоресурсів на виробництво чавуну
| Показники | ЄС | Китай | Україна |
| 1. Витрати енергоресурсів, кг у. п. /т | 483,4 | 477,4 | 637,8 |
| 2. Витрати коксу, кг/т | 383 | 398 | 503,8 |
| 3. Витрати природного газу, м3 /т | - | - | 82,2 |
| 4. Витрати кисню, м3 /т | 62,3 | 63,9 | 81,5 |
Таке становище склалося завдяки тому, що в Україні недостатньо застосовується поширена у світі технологія використання пиловугільного палива ПВП у доменних печах. Як замінник коксу та природного газу, ПВП використовувалося лише кількома металургійними підприємства, а саме: ВАТ "Макіївський МЗ", ВАТ "Алчевський МК", ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", ВАТ "ДМК ім. Дзержинського", ВАТ "Запоріжсталь" та ЗАТ "Донецьксталь-МЗ", - причому у значному обсязі тільки на останньому підприємстві.
В середньому в Україні витрати ПВП складають 16,9 кг/т, в ЄС - 104 кг/т, у Китаї - 120 кг/т, у Японії - майже 130 кг/т.
На рис.2.1 наведено витрати відновників у виробництві чавуна за країнами.
Рисунок 2.1 - Витрата відновників у виробництві чавуну, кг у. п. /т
Рядки: 1 - кокс; 2 - ПВП; 3 - природний газ; 4 - мазут
Також Україна відстає у використанні сучасних технологій у сталеплавильному виробництві. Майже 45,2% сталі виплавляється у мартенівських печах, у конвертерах - 51%, в електросталеплавильних печах - тільки 3,8%. У світі мартенівське виробництво залишилося тільки у Росії (23%). У Німеччині у конвертерах виплавляється більше ніж 70% сталі, а решта - у електросталеплавильних печах. Використання безперервного лиття заготовок в Україні складає близько 33%, у той час, як у Росії - майже дві третини, у Німеччині - 98%.
Споживання ПЕР у мартенівському виробництві сталі в Україні майже у 5 разів більше, ніж при конвертерному виробництві. При цьому споживання природного газу більше майже в 15 разів (табл.2.2).
Таблиця 2.2. Витрата енергоресурсів на виробництво сталі
|
Країна - виробник |
Споживання ПЕР, кг у. п. /т |
Ефективність, % | |
|
Україна | Мартенівське виробництво | 104,5 | 152,8 |
| Конвертерне виробництво | 22,4 | 32,7 | |
| Середнє по країні | 68,4 | 100,0 | |
| Країни ЄС | 17,4 | 25,4 | |
| Китай | 17,7 | 25,9 | |
Приведені дані свідчать, що середня енергоємність виробництва сталі в Україні майже в 4 рази більше, ніж провідних країнах світу. При цьому навіть конвертерне виробництво в Україні на 28% більш енергоємне у порівнянні з конкурентами.
Разом з тим необхідно відзначити, що в конвертерному виробництві провідних українських металургійних підприємствах (ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", ВАТ "Єнакіївській МЗ") досягнута енергоємність більш низька в порівнянні з країнами ЄС.
Використовування безперервного литва заготівок в Україні складає тільки 33% об'єму виробництва прокату, в той же час в Росії - майже дві третини, у ФРН - 98%. Це означає, що і у виробництві прокату українські металургійні підприємства по показниках енергоємності значно поступаються конкурентам (табл.2.3).
Таблиця 2.3. Витрата енергоресурсів на виробництво прокату
|
К-во Просмотров: 258
Бесплатно скачать Реферат: Енергозбереження на об’єктах гірничо-металургійного комплексу
|