Реферат: Епідемічні захворювання
Щорічні збитки, які наносять державі інфекційні хвороби складають: грип і ГРЗ - 1.5 млрд. грн., вірусний гепатит - 120 млн. грн., кишкові інфекції36 млн. грн., дифтерія - 50 мли. гри. Лікування хворого СНІДом в Україні коштує 2.5-2 тисячі доларів в рік.
? Фінансовий стан України склався так, що нині коштів не хватає ні на що, але поки ситуацію з ВІЧ в державі можна взяти під контроль, треба їх віднайти. Допомогти тут можуть неурядові і позавідомчі організації, які займаються просвітницькою та добродійною діяльністю.
Щоб призупинити зростання інфекційних захворювань, навали СНІДу, зусиль одних медичних працівників та вчених не досить, необхідно змінній поведінку людей, що є дуже складним завданням. Нині з вірусоносіїв СНІДу беруть лише підписку про кримінальну відповідальність, на випадок зараження інших людей, однак не виключено, що ця заборона не скрізь виконується.
Єдине, що може вплинути на людину в такій ситуації - це її свідомість та моральні переконання. Але,надіятись на них-марна справа. Поки не буде хворим сплачуватися щомісячна допомога, поки не буде надійних терапевтичних заходів, які гарантували б хворому шанси на життя, його поведінка і моральні переконання будуть поведінкою та моралью приреченого.
3. Заходи забезпечення епідемічної безпеки
Основним напрямком діяльності по забезпеченню епідемічної безпеки був і залишається - профілактичний. Весь комплекс запобіжних заходів підвищення безпеки життєдіяльності, по відношенню до інфекційних захворювань, повинен бути спрямованим на три чинники епідемічного процесу: джерело інфекції, шляхи передачі та розповсюдження інфекції і на, сприйнятливу до епідемічних захворювань, людину. Якщо виключити з цього ланцюга хоч один, із чинників, епідемічний процес буде припинятися.
Тому метою запобіжних заходів повинно бути діяння, перш за все, на джерело інфекції, для зменшення зараження навколишнього середовища, та сфери проживання, локалізацію розповсюдження збудників, а також заходи підвищення стійкості населення до захворювання.
Джерелом інфекційних захворювань можуть бути : хвора людина або бактеріоносії, хворі хатні або дикі тварини та птахи, а також кровосисні комахи. До заходів, щодо джерела епідемічної інфекції, відноситься ранні активне та повне виявлення носіїв, їх своєчасна ізоляція, госпіталізація та лікування, проведення дезінфекційних заходів в вогнищах спалаху зараження.
Надзвичайно важливим є своєчасне і повне перекриття шляхів передачі епідемічних збудників. З метою запобігання розповсюдження епідемічних інфекційних захворювань та ліквідації вогнищ зараження що виникли проводиться комплекс ізоляційних обмежувальних заходів,які називаються карантином. Карантин, карантинізація(італ. quarantena, від quaranta giorini сорок днів), - система заходів, що проводяться для попередженні розповсюдження інфекційних захворювань з епідемічного вогнища і ліквідації самого вогнища.
Карантин передбачає : обмеження або заборону переміщення населення та вантажів за межі і через карантинізаційну зону; повну або часткову ізоляцію карантинізованих осіб або колективів від оточуючого населення Виявлення та ізоляцію хворих, бацилоносіїв і всіх тих, хто спілкувався і хворими, у взятому під спостереження колективі. Сюди належить ряд інших заходів: санітарна обробка, імунізація, фагування, дезінфекція, дезінсекція дератизація і ін.
Карантинізації можуть підлягати: окремі особи, групи людей квартира, дім, гуртожиток, цілий район і місцевість.
Карантини вперше були введені в 14 ст. в Італії, у вигляді сорокаденної (звідки пішла і назва) затримки на рейді кораблів, що прибували і неблагополучних, щодо чуми, місць. Карантинні заходи міжнародною масштабу передбачені Міжнародною Паризькою конвенцією 1926 р.
Обсервація карантинних місць передбачає дотримання та виконання відповідних правил. Ці правила полягають в тому, що не дозволяється беї спеціального дозволу залишати місця проживання в вогнищах ураження Виходячи на вулицю, необхідно захистити органи дихання та уникати ділянок великого скупчення людей. При щоденному вологому прибиранні приміщень необхідно використовувати дезінфікуючі засоби та заходи по знищенню перенощиків інфекційних захворювань (мишей, пацюків, блох, кліщів тарганів, блощиці і т.ін.).Перед вживанням їжі, необхідно ретельно мити руки теплою водою і милом та дотримуватися правил особистої і загальної гігієни при харчуванні Воду, використовувати тільки з перевірених джерел і пити тільки після кип'ятіння. Сирі овочі та фрукти після миття обробляти кип'яченою водою, а хліб прожарювати на вогні або в духовці. При утриманні в помешканні домашніх тварин, спостерігати за будь-якими ознаками захворювання, та своєчасно, при підозрі, звергатися до ветеринарних працівників.Профілактичні заходи в епідеміологічному процесі повинні бути направлені на підвищення стійкості населення до збудників інфекцій. Це досягається на державному рівні шляхом масової імунізації запобіжною вакцинацією, введенням спеціальних сивороток.
Сприйнятливість до інфекційних хвороб, як окремої людини, так колективу, визначається: станом імунітету, віком, соціально-побутовими умовами, медико-санітарним забезпеченням, рівнем загальної культури, раціональний харчуванням, благоустроєм місць, знаннями та дотриманням основ гігієни та санітарії.
Важко виділити з всього сказаного найбільш значимі чинники, що| визначають сприйнятливість населення до окремих інфекційних захворювань, але з впевненістю можна сказати, що імунітет - це одне з самих важливих та цінних властивостей організму людини.
4. Вплив нікотинної залежності на здатність до учбової і предметної діяльності
В останні роки паління цигарок перетворилося з явища в проблему. Її ' обговорюють на самих різноманітних рівнях, в самих широких колах. Вже відомо біля 4000 хімічних речовин, які входять в склад тютюнового диму. Більше 50 з них сприяє виникненню раку.
На газову фазу тютюнового диму приходиться майже 90 відсотків всіх речовин, самою токсичною з яких є чадний газ. Курці щорічно викурюють в атмосферу 720т. синильної кислоти, 384000т. аміаку, 108000т. нікотину, 600000т. дьогтю і понад 550000т. чадного газу та інших складових тютюнового диму. В тютюновому димі знаходяться подразнюючі та канцерогенні речовини, ароматичні вуглеводні (бензпірен, бензатрацен), які спричиняють рак, радіоактивні речовини (полоній-210, свинець-210, вісмут- 210), отруйні речовини (оксид вуглецю (чадний газ), аміак, синильна кислота) і одна з найбільш сильних рослинних отрут - нікотин, який діє на центральну та вегетативну нервові системи.
В тютюні, крім нікотину, є ще кілька отруйних алкалоїдів. Найважливіші з них - норнікотин, нікотирин, тікотеїн, нікотимін. Нікотин, на відміну від інших алкалоїдів, не має жодних лікарських властивостей, він, як і інші алкалоїди, породжує пристрасть до нього.
Курці ідуть на ризик добровільно, не курці страждають поневолі. Тютюновий дим подразнює у них очі, порушує дихання, прискорює ритм серця, підвищує артеріальний тиск, викликає головний біль, кашель, першіння в горлі, нудоту, запаморочення, втрату апетиту, провокує виникнення алергії, загострює існуючі захворювання і т. ін. Такий набір, цілком або частково, можна отримати, коли людина перебуває в одному приміщенні з курцями і не здогадується, навіть, про причину свого поганого самопочуття.
Переконати в цьому допоможуть деякі кількісні показники вмісту нікотину і його токсичних похідних у курців, пасивних курців і людей, що не палять.
Основний метаболіт нікотину - це котинін,за токсичними властивостями дуже близький до свого родича. У тих, хто викурює в день 10 цигарок, в сиворотці крові знаходиться 137,7 мкг/л. котиніну, у курців , що викурюють в день 20 цигарок - вже 302 мкг/л. котиніну (у пасивних курців - 2,6 мкг/л.).
Оксид вуглецю, потрапляючи через легені в кров, витісняє кисень з гемоглобіну, встає на його місце і утворює карбоксигемоглобін, що веде до ' перебоїв в кисневому постачанні тканин організму. Середній вміст карбоксигемоглобіну в крові у курців - 4,3%, у не курців - 0,93%.
Ефект пасивного куріння проявляється в збільшенні концентрації нікотину в сечі - в 3рази, в крові - в 3,5 рази, в слині - в 40 разів.
Таким чином, тютюновий дим не просто забруднює атмосферне повітря. Його необхідно розглядати як отруйну речовину уповільненої дії, яку добровільно споживають мільйони курців.
Тютюн діє насамперед, на вегетативну нервову систему, яка регулює найважливіші функції організму, наприклад, діяльність серця, функціонування шлунково-кишкового тракту. Вегетативна нервова система складається з симпатичного і парасимпатичних відділів. Збудження симпатичного відділу призводить до прискорення серцевих скорочень (тахікардії), подразнення парасимпатичних нервів - до їх сповільнення (брадикардії).
Вегетативна нервова система регулює найважливіші функції організму, діючи через ендокринні залози на внутрішні. По ходу Нервових стволів симпатичні й парасимпатичні гілки мають вузли - нервові ганглії. Саме туї відбувається передавання нервових імпульсів за участю медіаторів. У різних частинах вегетативної нервової системи медіатори різні за хімічним складом (ацетил-холін і адреналін). Токсична дія нікотину виявляється, як раз, у нервових вузлах. Вона полягає в тому, що нікотин гальмує передачу нервових імпульсів майже до блокування ганглія, нервова клітина позбавляється здатності сприймати нервові імпульси і передавати їх м'язам.
Тютюновий дим негативно впливає на функції центральної нервової системи і її вищого відділукори великих півкуль головного мозку. Цей відділ найбільш чутливий до надлишку вуглекислого газу та дії інших тютюнових отрут. Під впливом нікотину виникають зміни кровоносних судин головного мозку. Втрачається їх еластичність, стінки насичуються холестерином і різними солями (вапнування), внаслідок чого погіршується кровопостачання головного мозку, що також негативно впливає на розумову діяльність.
Мозок людини, при напруженій м'язовій роботі, і м'язи постійно вимагають припливу насиченої киснем артеріальної крові. Ця потреба у робітників-курців задовольняється не повністю; тому у м'язах швидше розвивається втома. М'язова сила зменшується на 1,5%, координація рухів знижується на 25%, настає швидка втома.