Реферат: Етика і етикет у спілкуванні

План

1.Введення....................................2

2.Історія виникнення і розвитку етикету.......3

3.Ділова етика................................4

3.1.Роль професійної етики у діловому

спілкуванні.............................6

3.2.Особливості службового етикету..........7

4.Роль іміджу.................................9

5.Висновок....................................10

6.Література..................................11

Введення

_Ніщо не обходиться нам так

дешево і не цінується так дорого

як ввічливість».

Сервантес .

Етикет – слово французького походження, що означає манеру поведінки. До нього відносяться правила чемності і ввічливості, прийняті в суспільстві.

Етикет – це зведення норм і правил поведінки, прийнятих у відповідній спільності людей.

В кожному суспільстві склалися свої правила поведінки. Наприклад, в селі прийнято по здороватися з тим, з ким зустрівся, у тому числі і з незнайомою людиною, в місті ж вітаються тільки із знайомими. Є і інші відмінності в міському і сільському етикеті. Також розрізняються побутовий і службовий (діловий) етикет.

Історія виникнення і розвитку етикету.

Етикет завжди виконував і виконує певні функції. Наприклад, розділення по чинах, станах, знатності роду, званнях, майновому положенні. Особливо строго дотримувалися і дотримуються правила етикету в країнах Дальнього і Ближнього Сходу.

В Росії на початку XVIII в. став посилено упроваджуватися західний етикет. На російський грунт переносилися одяг, манера і зовнішні форми поведінки. За дотриманням цих правил боярами і дворянським станом (особливо в столичних містах) постійно і настирливо, деколи жорстоко, стежив сам цар Петро І. За їх порушення строго карали. Надалі, в царювання Єлизавети і Катерини II, відбиралися ті правила етикету, які відповідали вимогам і особливостям національної культури Росії. Росія як євразійська країна багато в чому сполучала протилежності Європи і Азії. А цих протилежностей було багато не тільки в XVIII в., але їх багато і зараз. Р. Киплінг говорив, що Захід є Захід, Схід є Схід, і не зустрітися їм ніколи. Так, в Європі траурний колір — чорний, а в Китаї — білий. Навіть у межах Російської імперії правила поведінки різних народів значно відрізнялися.

Звичайно, суспільний прогрес сприяв взаємопроникненню правил поведінки, збагаченню культур. Мир ставав тіснішим. Процес взаємного збагачення правилами поведінки дозволив виробити взаємоприйнятний, визнається в головних рисах етикет, закріплюваний в звичаях і традиціях.

Англію і Францію називають звичайно : "класичними країнами етикету". Однак, батьківщиною етикету назвати їх ніяк не можна .Брутальність удач, неуцтво, поклоніння грубій силі і т.п. у XV сторіччі присутні в обох країнах .Про Німеччину й інші країни тодішньої Європи можна взагалі не говорити ,одна лише Італія того часу є винятком. Облагороджування вдач італійського суспільства яке починається вже в XІ столітті. Людина переходила від феодальних удач до духу нового часу і цей перехід почався в Італії раніш ніж в інших країнах. Якщо порівнювати Італію XV століття з іншими народами Європи , то відразу ж упадає в око більш високий ступінь освіченості , багатства, здатності прикрашати своє життя . А в цей же час ,Англія, закінчивши одну війну потрапляє в іншу, залишаючись до середини XVІ століття країною варварів. У Німеччині лютувала жорстока і непримиренна війна Гуситів, дворянство неосвічене,панує кулачне право, вирішення усіх суперечок силою .Франція була поневолена і спустошена англійцями, французи не визнавали ніяких заслуг , крім військових, вони не тільки не поважали науки, але навіть гребували ними і вважали усіх вчених найнікчемнішимиз людей.
Коротше кажучи , у той час як вся інша Європа потопала у міжусобицях , а феодальні порядки трималися ще в повній силі , Італія була країною нової культури .Ця країна і заслуговує по справедливості бути названою батьківщиною етикету.

Ділов а етика .

Спілкування – складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, породжуваний потребами спільної діяльності і включаючи обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини.

По характеру і змісту спілкування буває формальне (ділове) і неформальне (світське, буденне, побутове).

Ділове спілкування – це процес взаємозв'язку і взаємодії, в якій відбувається обмін діяльністю, інформацією і досвідом, що припускає досягнення певного результату, рішення конкретної проблеми або реалізацію певної мети.

В цілому ділове спілкування відрізняється від буденного (неформального) тим, що в його процесі ставляться ціль і конкретні задачі, які вимагають свого рішення. В діловому спілкуванні ми не можемо припинити взаємодію з партнером (принаймні, без втрат для обох сторін). В звичайному дружньому спілкуванні частіше всього не ставляться конкретні задачі, не переслідується певна мета. Таке спілкування можна припинити (за бажанням учасників) у будь-який момент.

Ділове спілкування можна умовно розділити на пряме (безпосередній контакт) і непряме (коли між партнерами існує просторово-часова дистанція).

Пряме ділове спілкування володіє більшою результативністю, силою емоційної дії і навіювання, чим непряме, в ньому безпосередньо діють соціально-психологічні механізми.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--