Реферат: Етика та наука, філософія. Етика в різних галузях, як прояв мистецтва

Професійна етика різноманітна. Найбільш значимі професійні етики – це етика лікаря (деонтологічна етика), етика юриста, етика бізнесу, етика вченого, педагогічна етика й ін.[15]

Висновок:

Роблячи висновок про етику та науку, етику та філософісофію, дані структурні елементи взаємодоповнюють, взаєморозвивають одна одне і створюють єдиний потік, який дає можливість зрозуміти суть і „фундамент” етики, як токої.

Кожна з вищенаведених наук додає до етики свою частину знань, понять і теоретичних відомостей.

Знаємо що філософія наука абстрактна загальна, але в той же час вона дає першопоштовх для роздумів для створення нового та удосконалення ранішествореного. Так і з такою наукою, як етика вона дає ті основи на яких може бути побудоване все інше для практичного, конкретного та потрібного людству і конкретно індивіду.

Творчість, мистецтво дадає перли в житті людини, дає людині інтегрально розвиватися, самостверджуватися і самореалізовуватися. Тобто проходити 2гу частини піраміди Маслоу,а ми знаємо що дана піраміда відображає бажання людини,індивіда. Дану теорію можна порівнювати до мистецтва, як складової етики, так,як вона розвиває етику як науку не як просто черсву, суху академічну науку, а як щось живе і потрібне в житті. Повязуючи етику з релігією, наукою і професіями можна найкраще зрозуміти суть даної категорії.

Отже, етика - багатогранно-інтегроване явище, що взаємодоповнює цілісний потік науки, як цілісного інститута.

Використана література.

1. Курс лекція з етики. – М., 2000.cт.

2. Етика і естетика. Підручник. – М., 1999.

3. Кант И. Критика чистого разума // Соч.: В 6 т. – М., 1964. – Т. 3. - С. 661.

4. Кант И . Критика практического разума // Соч.: В 6 т. – М., 1964. – Т. 4. Ч. 1 - С. 454.

5. Толстой Л.Н . Так что же нам делать? // Собр. соч.: В 22 т. – М., 1983. – Т. 16. – С. 209.

6. Аристотель. Большая етика // Собр. соч.: В 4 т. – М., 1983. - Т. 4; Аристотел ь. Никомахова етика. Ст.304-308

7. Юркевич П.Д. Сердце и его значение в духовной жизни человека, по учению слова Божия // Философские произведения. – М., 1990.ст.208-210

8. Толстой Л.Н. Так что же нам делать? // Собр. соч.: В 22 т. – М., 1983. – Т. 16. – С. 209.

9. Кропоткин П.А . Етика. - М., 1991. – С. 34.

10. Лоренц К . Агрессия. - М., 1994; Ефроимсон В.П . Генетика и етика. - СПб., 1995. ст.103-109

11. Мур Дж. Принципи етики. – М., 1984.ст.306-307

12. Ayer A.J. , Language, Truth and Logic. Harmondsworth, Penguin, 1982. ст.302-305

13. Войтила К. (папа Иоанн Павел II ). Основания етики // Вопр. философии. – 1991. - № 1. ст.,28-36

14. Феофан Затворник . Начертание христианского нравоучения // Творения иже во святих отца нашего Феофана Затворника: В 2 т. - М., 1994. - Т.1. - С. 7.

15. Св. Игнатий Брянчанинов . Аскетические опити // Творения святителя Игнатия Брянчанинова: В 7 т. - М., 1991. - Т. 1 - 2; Св. Тихон Задонский . О истинном христианстве // Творения св. Тихона Задонского: В 5 т. - Изд. Псково-Печорского монастиря. – 1994. – Т. 2 - 3; Св. Феофан Затворник . Указ. соч. - Т. 1 - 2; Арх . Платон . Православное нравственное богословие. – Свято-Троицкая Сергиева Лавра. 1994. ст.2-9