Реферат: Етикет ділового мовлення
- змінюйте тон голосу – він повинен то підвищуватися, то знижуватися, якповерхня моря. Раптове підвищення чи зниження тону голосу виділяєслово чи фразу на загальному тлі;
- змінюйте темп мови – це додає їй виразність;
- робіть паузу до і після важливих думок.
До цього варто додати і важливість використання особливих інструментів –комунікаційних ефектів:
- ефект візуального іміджу – як правило, спочатку люди сприймають його по зовнішньому вигляду, і це первісне враження накладає відбиток наподальші взаємини. Тому підприємець повинен узяти на озброєння естетикуодягу, поставлену міміку, загострене почуття такту, щоб випромінюватичарівність, елегантну манеру спілкування, впевнений і доброзичливийпогляд і т.п.;
- ефект перших фраз – закріплює чи коректує первісне враження у людей. Уперших фразах повинна бути зосереджена цікава інформація, з елементамиоригінальності, що відразу залучає до себе увагу;
- ефект аргументації – мова повинна бути обґрунтованою, переконливою,логічною.
- ефект інтонацій і пауз – інтонації і паузи сприяють 10-15 % збільшенню інформації, викликаючи у співрозмовників асоціації і пропозиції;
- ефект художньої виразності – це грамотна побудова пропозицій, правильні словоударения, використання риторичних прийомів – метафор, гіпербол і т.п. Як затверджував Вольтер, прекрасна думка втрачає свою ціну, якщо вона дурно виражена;
- ефект релаксації (розслаблення) – тому, хто вміє вчасно пожартуватипощаститьу переговорах більше, ніж тому, хто не вміє церобити. Гумор створює природну паузу для відпочинку людей, зближає інабудовує на доброзичливий лад.
Варто враховувати також, що є ряд факторів які негативно впливають наведення справ:
- дискомфорт фізичного середовища: непривабливість приміщення, незручністьсидінь, несвіже повітря і т.п.;
- заклопотаність співрозмовників якимись службовими чи особистимисправами, розладнаність морально психологічного стану;
- амбіції, заздрість, недоброзичливість;
- неграмотність мови виступаючого, невиразність фраз і т.д.;
- некомпетентність співрозмовника;
- неприйняття іміджу співрозмовника.
Діловий стиль спілкування орієнтований на позитивний (конструктивний)результат. Діловий стиль виключає придушення чужої позиції. Основнепитання ділового стилю спілкування можна сформулювати так: позиціїсторін визначаються відношенням до обговорюваної проблеми (спірномуположенню) чи відношенням до опонента.
Хочете перемагати в суперечці – вмійте аргументувати.
«Читайте» свого співрозмовника по міміці і жестам.
Психотерапія в спілкуванні: не перемогти суперника, а домогтися йогорозташування.
Намагайтеся не висувати необґрунтованих пропозицій і аргументувати своїдії. Аргументацією називають дійсність, що зв'язана з доказом,обґрунтуванням, твердженням, чи спростуванням критикою.
У повсякденному житті кожна людина в процесі спілкування затверджуєвласне «я», свою оцінку тих чи інших явищ, своє відношення до них.Завдяки досвіду, знанням, здібностям у людей складаються різні поглибині і ступеню розробленості особисті принципи і правила, щодозволяють вважати щось доведеним, а щось сумнівним. Але це буває доти,поки в суперечці не зустрінеться опонент, що володіє теорією і практикоюаргументації, усім її арсеналом, або коли власна аргументація не станеоб'єктом критики, чи спростування просто серйозного розгляду.
Потрібно відзначити, що практика аргументації, звичайно, багатша ірізноманітніша будь-якої теорії, однак теорія повинна провести елементсистематичності і прогностичності результатів.
Зміст спілкування будь-якої людини полягає в тій реакції, що вінвикликає. А для того щоб одержати потрібну реакцію необхіднопідготуватися до спілкування з партнером.
РОЗДІЛ 2. ПРАВИЛА ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ
Культура поведінки в діловому спілкуванні неможлива без дотримання правил словесного етикету, який зв’язаний з формами і манерами мови, словниковим запасом, тобто з усім стилем мови, прийнятим в спілкуванні даного кола ділових людей. Існують історично вироблені стереотипи словесного спілкування. Ними користувались раніше українські (польські) підприємці, а сьогодні їх використовують культурні українські і зарубіжні ділові люди. Це слова ”пані”, “панове”, “шановне товариство”.
В діловій розмові потрібно уміти дати відповідь на будь – яке запитання. Навіть на найпростіше, яке задають щоденно по декілька разів “Як справи?”, завжди потрібно пам’ятати про почуття міри. Нічого не відповісти неввічливо; буркнути “нормально” і пройти повз теж неввічливо, якщо не грубо; почати довго розповідати про справи – прославитись занудою. В таких випадках діловий етикет приписує відповідати приблизно наступне: ”Дякую, нормально”, “Дякую, поки скаржитись гріх”, в свою чергу поцікавитись: ”Сподіваюсь, у вас вседобре?”. Такі відповіді нейтральні, вони заспокоюють усіх.
Але у чехів, словаків, поляків та югославів на запитання “Як справи?” діловий етикет не забороняє коротко розповісти про труднощі, поскаржитись на дороговизну. Але говорять про це бадьоро, підкреслюючи, що ділова людина долає труднощі, адже їх немало в їх справі, але вона знає як з ними впоратись, і пишається цим.