Реферат: Етно-національні ідентичності і легітимність влади в Україні

А недовіра, критичні (навіть різкі) оцінки влади, які постійно засвідчують соціологічні опитування (і наше в тому числі) щодо різних владних структур можуть бути спричинена такими факторами як бажання поміняти державних лідерів, змінити політичні сили, що визначають політику, вплинути на зміну політичного курсу тощо. Хоча зрозуміло, що дані про довіру/недовіру опосередковано говорять нам дещо і про визнання влади народом та про рівень її авторитетності. Довіра прокладає шлях до легітимізації а недовіра, навпаки, — до делегітимізації режиму.

IV

Політично-ідеологічні орієнтації етно-національних груп Львівщини та їх громадянська налаштованість. Найбільше спільного між етно-національними групами Львівщини — в сприйнятті економічної і політичної реальності: глибини кризи, безвідповідальності влади тощо. Ми їх не характеризуємо в цій статті через брак місця. Водночас в ідейно-політичних орієнтаціях наявні значні розбіжності. Істотною, зокрема, є різниця між двома найбільшими етнічними спільнотами Львівщини у їх ставленні до політичних партій певного спрямування, хоч можливо вона й не є настільки великою, як про неї зазвичай думають.

Українці надають перевагу національно-демократичному (45,35%), націоналістичному (17,35%), та соціал-демократичному напрямам (11,27%); 13,51% із них заявили, що для них жоден напрям не є близьким. До правих течій виявляє прихильність 66,99% українців Львівщини, у тому числі — до право-радикальних — 1,07%; до лівих течій — 13,69%, у тому числі до ліво-радикальних (комуністів) — 0,72%.

Найбільше росіян назвали близьким до своїх переконань соціал-демократичний напрям (20,34%). Достатньо прихильників (принаймні на рівні суб’єктивних оцінок) виявилось також у національно-демократичного (18,64%) та соціалістичного напрямів (8,47%). Для 22,03% росіян жоден політичний напрям не є близьким. Загалом до лівих течій виявляє прихильність 33,89% росіян Львівщини, з них більше половини — до соціал-демократів; до правих течій — 30,5%, з них більше половини — до національних демократів; прихильників право-радикальних ідей — 0,00%. Несподіванкою виявився однаковий відсоток росіян, які назвали себе прихильниками політичних течій націоналізму та комунізму (по 5,08%).

Отже, головна відмінність ставлення російської та української етнічних груп до політичних напрямів полягає в опозиції: демократичний націоналізм — соціал-демократизм , які є двома основними політичними орієнтирами для двох найбільших етнічних спільнот, а також у переважанні право-центристських орієнтацій в українській громаді і лівоцентристських — у російській. Серед українців майже немає прихильників комунізму, серед росіян — радикального націоналізму; опорою лівих політичних течій на Львівщині є усе ж таки російська громада, хоч прихильників комуністичної ідеології та політики на Львівщині небагато й серед росіян.

При усій неповноті цих показників, можемо усе ж стверджувати, що специфікою Львівської області (як можливо й усієї Галичини) є те, що російська спільнота, попри її зовнішню анти-націоналістичну налаштованість (її можуть виявляти найбільш радикально налаштовані 5% прихильників комунізму плюс якась частина або й усі соціалісти), має дещо інше ставлення до націоналізму, ніж те, що базується на стереотипах радянської пропаганди.

V

Культурно-психологічні чинники національної інтеграції і розуміння проблем становлення громадянської нації в Україні. Фактор поліетнічності, притаманний Україні, як і більшості сучасних націй-держав, при правильному і толерантному розв'язанні міжетнічних суперечностей, не повинен створювати перешкоди на шляху утвердження єдиної політичної нації на засадах громадянства. Проте нині ситуація в Україні така, що представники етно-національних груп переважно вважають себе частиною не української нації, а своїх етнічних націй. Ідея громадянської нації, яка нібито популярна серед національних меншин, є невизначеною щодо свого культурного стрижня, а значить на практиці не може ефективно втілюватись у життя.

Вивчаючи соціологічний матеріал Львівщини під кутом зору міжетнічних розмежувань, легко помітити, що найбільше відбиваються на розмежуванні двох основних етнічних груп Львівщини: українців та росіян — фактично ті самі ознаки, які ділять Україну на Схід і Захід, Правобережжя та Лівобережжя. Так, М. І. Белецький і А. К.Толпиго прийшли до висновку, що головними диференціюючими факторами є ставлення до відновлення СРСР, відродження української нації, перетворення російської мови на другу державну мову [7]. В. Зіммерман пише: “Найбільшого удару по припущенню щодо незаперечного існування політичної спільноти в Україні завдають ставлення українців до незалежності…” [4, с.47]. За даними нашого опитування, виразними лініями поділу є ставлення представників різних етнічних до груп до розпаду СРСР, до незалежності української держави та до відродження української нації.

Таблиця 3. Ставлення представників різних етнічних до груп до розпаду СРСР.

Питання: В цiлому pозпад СРСР був для Укpаїни позитивною подiєю?	Українці	Росіяни	Інші	Усі опитані
1 Повнiстю згiдний	56,62	27,12	42,11	54,92
2 Швидше згiдний	26,83	33,90	21,05	27,08
3 Швидше не згiдний	7,96	18,64	26,32	8,75
4 Повнiстю не згiдний	3,13	10,17	5,26	3,50
9 ВВ/HВ	5,46	10,17	5,26	5,75

Розпад СРСР вважають більшою або меншою мірою позитивним явищем для України 83,45% українців і 61,02% росіян Львівської обл. Не погоджуються з цією думкою 11,09% українців і 28,8% росіян. Серед росіян значний відсоток (у два рази більше, ніж серед українців), тих, що коливаються. Слід при цьому однак враховувати, що позиція росіян, яка тут істотно відрізняється від позиції українців, ще більше відрізняється від позиції росіян в інших регіонах України, особливо на півдні та сході держави. А позитивне ставлення до розпаду СРСР 82% відсотків усіх опитаних обумовлює специфічний клімат області, її провідну роль в процесах національного відродження.

По-різному дивляться представники української та російської спільнот і на те, як, навкруг якого ядра має консолідуватись українська нація (табл. 4)

Таблиця 4. Уявлення населення Львівщини про головний націотворчий елемент
української нації.

Твердження: Ядpом укpаїнського наpоду є укpаїнська нацiя	Усе населення	Українці	Росіяни	Інші
1 Цiлком погоджуюся	62,58	64,31	37,29	42,11
2 Частково погоджуюся	20,17	19,68	28,81	26,32
3 I так, i нi	10,33	9,66	22,03	10,53
4 Частково не погоджуюся	1,92	1,88	3,39	0,00
5 Цiлком не погоджуюся	2,92	2,42	5,08	21,05
6 ВВ/HВ	2,08	2,06	3,39	0,00

16% українців і майже 34% росіян Львівщини не вважають українську (в даному випадку, зрозуміло, етнічну) націю ядром українського народу або не мають з цього питання певної відповіді, кажучи “і так, і ні”. І це одна з найбільш гострих проблем формування громадянської нації в Україні. Процеси національної консолідації не набудуть сили доти, доки в повітрі витатиме дилема: формувати громадянську націю навкруг українського етнічного ядра чи пристати на пропозиції, що постійно лунають з Південно-Східного регіону країни щодо офіційного визнання двомовності, а значить і фактичної двонаціональності держави. Як справедливо зазначає Тарас Кузьо, другий шлях навряд чи допоміг би зміцнити українську націю й державу, бо замість формування політичної нації, що охоплювала б усе громадянство, це призвело б до постання "двох Україн" зі своїми етнічними націоналізмами, до неминучих сепаратистських тенденцій, про що свідчить розвиток Бельгії або Канади [3].

Загалом же складається враження, що у свідомості значної частини людей домінують уявлення, пов'язані з колишнім трактуванням нації в СРСР як етнічної спільноти. Стійкість таких уявлень підсилюється відмінностями в ідеологічних та зовнішньополітичних орієнтаціях різних етнічних груп. Важливо однак, що з’являються, принаймні на Львіщині, перші ознаки формування загальнонаціональної ідентичності , а отже й переспективи становлення політичної нації на засадах громадянства.

VІ

Етно-національні ідентичності на Львівщині ("паспортна" й реальна ідентичність). Якою ж є картина етно-національних та етно-культурних (мовних) ідентичностей на Львівщині, якою мірою офіційна (за паспортом) національна приналежність збігається з етно-соціальною та етнно-культурною самоідентифікацією респондентів? Про це говорять дані таблиць 5 і 6.

Таблиця 5 . З якою соцiально-етнiчною гpупою Ви себе ототожнюєте?

*всього опитано 1200	Усі опитані*	українці (1118)	росіяни (59)	інші (19)	Нац. не має знач. (4)
1 З укpаїнцями	93,92 (1127)	98,39	30,51	47,37	0,00
2 З pосiянами	3,58 (43)	0,72	55,93	0,00	50,00
3 З pадянськими людьми	0,75 (9)	0,18	5,08	21,05	0,00
4 З поляками	0,25 (3)	0,09	0,00	10,53	0,00
5 З поpядними людьми будь-якої нацiональностi	0,17 (2)	0,09	1,69	0,00	0,00
6 З євpеями	0,08 (1)	0,00	0,00	5,26	0,00
7 З вipменами	0,08 (1)	0,00	0,00	5,26	0,00
8 З латишами	0,08 (1)	0,00	0,00	5,26	0,00
9 ВВ/HВ	0,92 (11)	0,45	6,78	0,00	50,00
10 З татаpами	0,08 (1)	0,00	0,00	5,26	0,00
11 З космополiтами	0,08 (1)	0,09	0,00	0,00	0,00

Таблиця 6. До якої мовноетнiчної гpупи Ви себе вiдносите?

*всього опитано 1200	Усі опитані	українці	росіяни	інші	Нац. не має знач.
1 До укpаїномовних укpаїнцiв	91,58 (1099)	97,14	5,08	47,37	25,00
2 До pосiйськомовних укpаїнцiв	3,08 (37)	1,88	23,73	5,26	25,00
3 До pосiйськомовних pосiян	1,83 (22)	0,00	35,59	5,26	0,00
4 До укpаїномовних pосiян	2,17 (26)	0,36	35,59	0,00	25,00
5 До укpаїномовних полякiв	0,25 (3)	0,00	0,00	15,79	0,00
6 До польськомовних укpаїнцiв	0,08 (1)	0,00	0,00	5,26	0,00
7 До укpаїномовних вipмен	0,08 (1)	0,00	0,00	5,26	0,00
8 До укpаїномовних латишiв	0,08 (1)	0,00	0,00	5,26	0,00
9 ВВ/HВ	0,83 (10)	0,63	0,00	10,53	25,00