Реферат: Еволюція підходів до дослідження ефективності школи
- цілісний розвиток особистості шляхом забезпечення зростання її розумового, етичного, естетичного, емоційного, фізичного та соціального потенціалу;
підготовка учнів до вступу у світ праці, до активної ролі в економічному та громадському житті суспільства, до успішного функціонування в умовах швидких змін технологій та мультикультурного суспільства;
розвиток навичок наукового мислення, критичного осмислення дійсності та навичок розв'язання проблемних ситуацій [16, 7].
У схематичному вигляді провідні освітні проблеми та шляхи їх розв'язання можуть бути відображені таким чином (сформульовано на основі підходу, розробленого Інститутом інформаційних технологій в освіті ЮНЕСКО)[ II].
Таблиця 1.
Проблеми сучасної освіти та шляхи Їх розв'язання
ПРОБЛЕМИ |
ШЛЯХИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ |
Зміст освіти не відповідає сучасним вимогам матеріального та духовного розвитку суспільства | фундаменталізація освіти; формування системи безперервної освіти; активізація ролі освіти у формуванні цінностей демократичного суспільства екологізація змісту освіти надання змісту освіти інтеркультурної орієнтації наближення змісту освіти до реальних потреб світу праці |
Прагматична орієнтація освіти, що не має на меті (Пріоритетного розвитку особистості |
гуманістична орієнтація педагогічних технологій гнучке проблемне навчання запровадження ідеології школи діалогу культур креативні інформаційні технології |
Недостатня доступність якісної освіти для широких верств населення |
дистанційне навчання доступні бази даних телекомунікаційні технології |
Отже, провідними шляхами підвищення ефективності діяльності астеми освіти відповідно до визначених цілей є:
фундаменталізація змісту освіти;
забезпечення випереджаючого характеру всієї системи освіти, її спрямованості на проблеми майбутньої постіндустріальної цивілізації;
формування системи освіти як безперервної;
активізація гуманного та творчого начала в освіті;
формування у процесі навчання цінностей мирного співіснування та міжнародного співробітництва;
формування комунікативних навичок, вміння співпраці у колективі, прийняття відповідальності за індивідуальні та колективні рішення;
• запровадження гуманістично орієнтованих методів інноваційного та розвивального навчання на основі використання перспективних інформаційних технологій;
• забезпечення більшої доступності освіти для населення планети шляхом широкого використання можливостей дистанційної освіти та самоосвіти з застосуванням інформаційних та телекомунікаційних технологій.
Розглянемо далі сутність провідних з названих чинників. Кардинальним завданням сучасної науки взагалі і педагогіки зокрема є виявлення цілісності кожної з фундаментальних наук, а потім і цілісності всього природничо-наукового і всього гуманітарного знання, і, нарешті, створення цілісних основ фундаментальної освіти. Провідними шляхами фундаменталізації освіти є:
• зміна співвідношення між прагматичним та загальнокультурним компонентами освіти на всіх її рівнях. Пріоритетними повинні стати проблеми розвитку загальної культури людини, формування у неї наукових форм системного мислення;
• зміна змісту та методології навчального процесу, яка передбачає акцентуацію вивчення фундаментальних законів природи і суспільства, створення принципово нових навчальних курсів, зорієнтованих на формування цілісних уявлень про наукову картину світу, на формування здібності виходити на системний рівень її пізнання;
• забезпечення практичної реалізації тріади "екологічне виховання -екологічне навчання - екологічна освіта". Всі частини цієї тріади є взаємопов'язаними, всі вони складають основу формування у людства екологічного світогляду, що базується на усвідомленні необхідності збереження оптимального для життя середовища, яким є Земля [11, 10-
Нові підходи до змісту освіти вимагають якісного оновлення і побудови навчальних програм. Пошук шляхів перебудови навчальних програм є предметом постійної уваги освітян. Зокрема, на Міжнародній конференції з питань розвитку змісту освіти ( МБО, Женева, 1998), були сформульовані такі принципи їх організації: відкритий характер, варіативність, гнучкість, інтеркультурність, адаптованість до регіональних особливостей, інтегративність.
Конкретними шляхами реорганізації змісту освіти, характерними для сучасних освітніх реформ у більшості країн є:
• посилення уваги до вивчення математики, що здійснюється як екстенсивним шляхом (кількісне зростання навчального часу для вивчення дисципліни), так і інтенсивним (структурна перебудова програм курсу