Реферат: Еволюція управлінського (господарського) обліку

Революційні зміни в ролі управлінського обліку спостерігаються у 90-х роках ХХ століття. Про це свідчать дослідження американського Інституту управлінських бухгалтерів та міжнародної федерації бухгалтерів.

По-перше, управлінський облік дедалі частіше розглядають як складову процесу стратегічного управління. Це пов’язано передусім із посиленням ролі стратегічного управління за умов глобальних змін у технологіях та системах управління.

Якщо раніше управлінський облік був зорієнтований на управління виробництвом, то тепер він невпинно перетворюється на стратегічний управлінський облік.

Сучасний управлінський облік, використовуючи зовнішню та внутрішню інформацію, забезпечує потреби не тільки виробництва, а й маркетингу, управління дослідженнями та інших функцій бізнесу. Він здійснює аналіз діяльності з урахуванням як поточних, так і довгострокових цілей, розробляє методи отримання, збору інформації про вирішальні фактори успіху: якість, інновації, час тощо.

З огляду на це головною метою управлінського обліку є допомогти компанії досягти її стратегічних цілей. Досягнення стратегічних цілей означає задоволення потреб клієнтів, акціонерів та інших учасників господарської діяльності (постачальників, персоналу тощо).

Отже, можна констатувати, що управлінський облік пройшов чотири основні стадії: зародження, формування, розвиток та інтеграцію з іншими функціями управління.

Утім, інтеграція управлінського обліку у систему управління підвищує вимоги до компетентності бухгалтера і гнучкості інформаційних систем обліку.

В СРСР, до складу якого входила Україна, терміна «управлінський облік» не застосовували. Значна частина показників (фінансових і не фінансових) поточної внутрішньої звітності базувалася на даних оперативного, а не бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік був, по суті, фінансовим обліком, спрямованим на контроль за збереженням соціалістичної власності й виконанням державних планів. Використовували також для управління з метою скорочення витрат і підвищення рентабельності.

За радянських часів у публікаціях вітчизняних авторів, присвячених зарубіжному обліку, управлінський облік розглядали переважно з ідеологічних позицій, тобто як засіб підвищення експлуатації трудящих і приховування прибутків капіталістами.

Найсерйознішим дослідженням методів управлінського обліку була в ті часи книжка професора М. Чумаченка «Облік і аналіз у промисловому виробництві США», видана 1971 року.

На початку 90-х років ХХ ст. російською мовою було видано низку підручників зарубіжних авторів з управлінського обліку та контролінгу (К. Друрі, Ч. Хорнгрена та Дж. Фостера, Р. Ентоні та Дж. Риса, Р. Манна, Е. Маєра то ін.)[4, ст.40-41].

Пізніше, завдяки ознайомленню із зарубіжним досвідом, були опубліковані підручники, посібники та монографії з управлінського обліку українських і російських авторів, зокрема М. Пушкаря, С. Голова і В. Єфіменко тощо.

Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив зростання потреби в обліковій інформації, необхідної для управління підприємством. Тому термін управлінський облік з’явився в ухваленому 1999 року ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», як синонім внутрішньогосподарського обліку. При цьому стаття 8 Закону передбачає, що підприємство самостійно розробляє систему і форми управлінського обліку.

Сьогодні слід говорити про систему бухгалтерського обліку, яка не обмежується грошовим вимірником, системою рахунків і подвійним записом,реєстрацією лише фактів минулого. У зв’язку з цим, безумовно, має рацію М. Чумаченко, який писав: «Бухгалтерський облік ставить своїм завданням описувати, пояснювати, передбачати факти і одночасно спрямовувати наші дії. В цьому він спирається на чотири види моделей: описові, пояснювальні, прогностичні та моделі прийняття рішень».

У свою чергу, не слід вважати управлінський облік складовою контролінгу або розглядати контролінг як складову бухгалтерського обліку.

Відмінності в змісті та структурі інформації, що використовується інвесторами, податковими і статистичними органами, управлінським персоналом підприємства, розроблення й удосконалення специфічних методів перетворення інформації.

Тому управлінський облік слід розглядати як підсистему обліку, яка забезпечує фінансову та не фінансову інформацію, необхідну для прийняття рішень, спрямованих на досягнення стратегічної мети підприємства.

ВИСНОВОК

Аналіз досліджень вчених, які приділяли значну увагу в своїх роботах висвітленню проблем обліку в управлінні підприємством, показав, що: по-перше: управлінський облік виник в результаті розвитку та удосконалення виробничого обліку; по-друге, до функцій управлінського обліку включається набагато ширше коло вирішуваних завдань, що пов'язано з сучасними потребами інформаційного забезпечення керівництва підприємств.

Очевидно, що трактування поняття «управлінський облік» необхідно здійснювати з позиції системного підходу, як методологічної концепції, побудованої на прагненні відобразити повну картину досліджуваного об'єкта як системи, єдиного суцільного цілісного організму із врахуванням всіх важливих для даного дослідження внутрішніх елементів, зв'язків і взаємодій між ними та зовнішніх зв'язків з іншими об'єктами та оточуючим середовищем.

Список використаних джерел

1. Левицька С. «Управлінський та внутрішньогосподарський облік: завдання, мета, чинники ефективного впровадження» // Бухгалтерський облік і аудит №2 – 2009р.

2. Палій В.Ф. Управлинческий учет – новое прочтение внутрихозяйственного расчета // Бухгалтерский учет - №7 – 2000

3. Чумаченко М. Управлінський облік в Україні // Бухгалтерський облік і аудит №6 – 2001

4. Корецький М.Х., Дацій Н.В., Пельтек Л.В. Управлінський облік: Навч.посібник – К.: центр учбової літератури, 2007 – 296с.

5. Гарасим П.М., Журавель Г.П., Хомин П.Я. Курс управлінського обліку: Навч.посіб. – К.: Знання, 2007 – 314с.