МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУХТІЯРОВА ІРИНА ПЕТРІВНА

УДК: 615.24.244

Фармакологічне обґрунтування використання препарату “рексод” при цукровому діабеті

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата фармацевтичних наук

за спеціальністю 14.03.05 - фармакологія

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармакології Національного фармацевтичного університету, Міністерство охорони здоров’я України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, Деримедвідь Людмила Віталіївна.

Національний фармацевтичний університет, професор кафедри фармакотерапії

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Маслова Наталія Федорівна, ДП “Державний науковий центр лікарських засобів” МОЗ України, завідувачка лабораторії біохімічної фармакології, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник.

Горбенко Наталія Іванівна

завідувачка відділом експериментальної фармакології та токсикології Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. ДанилевськогоАМН України.

Захист відбудеться ”” лютого 2008 року о год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий “” грудня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук, професор Л.М. Малоштан

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Цукровий діабет (ЦД) визнано у світі неінфекційною епідемією, що належить до 5 головних причин смертності населення в більшості країн світу (Zimmet P.Z., 1999). За останні 10 років кількість хворих на цукровий діабет в Україні збільшилась більш ніж у 1,5 рази і складає близько 1 млн. чоловік. У той же час при активних масових обстеженнях населення на кожного раніше виявленого хворого на ЦД виявляють 3-4 нових, раніше не зареєстрованих хворих (Тронько Н.Д., 2005).

Серед значної кількості факторів, які сприяють розвитку ЦД та його ускладнень, особливе місце приділяється розвитку оксидативного стресу (Baynes J.W., Thorpe J.W., 1999). Утворення продуктів вільнорадикального окислення (ВРО) та пероксинітриту спричиняє розвиток ендотеліальної дисфункції, призводить до активації тромбоцитів та моноцитів, проліферації гладко-м’язових волокон, що викликає прогресування діабетичних ангіопатій (Балаболкин О.А., 2005). В останні роки процес ВРО розглядають у якості універсального механізму, що об'єднує основні біохімічні шляхи токсичного впливу гіперглікемії на судини (Brownlee M., 1995; Bonnefont-Rousselot D., Bastard J.P., Jaudon M.C., 2000). Залежно від місця утворення вільні радикали можуть пошкоджувати як внутрішньоклітинні структури (мітохондрії, ендоплазматичний ретикулум, ДНК та ін.), так і мембрани клітин (Пасечник И.Н., 2004).

Для запобігання ВРО- обумовлених пошкоджень при цукровому діабеті виправданим є використання лікарських препаратів, здатних коригувати розвиток цукрового діабету шляхом послаблення токсичної дії вільних радикалів кисню та продуктів ВРО. Тому в комплексну фармакотерапію ЦД включають антиоксиданти (Траєшко А.В. 2006), що дозволяє знизити надмірну активність процесів ВРО, зокрема в b-клітинах підшлункової залози та клітинах ендотелію.

Найчастіше при лікуванні ЦД та його ускладнень використовують тіоктову кислоту, кверцетин, б-токоферолу ацетат. Однак, ці антиокисники переважно гальмують перекисне окислення ліпідів і майже не впливають на ініціацію ВРО. Головна ж роль у захисті клітин на початкових стадіях ВРО від активних форм кисню відводиться ферментам супероксиддисмутаз (СОД), які перетворюють супероксидний аніон-радикал (О₂ ^· ) в менш реакційно-здатний перекис водню. На сьогодні клас ферментів супероксиддисмутаз є єдиними серед інших антиокисних ферментів, які безпосередньо гальмують вільнорадикальні реакції на так званій “нульовій” стадії. Тому, зважаючи на значну роль вільнорадикальних механізмів розвитку інсулінової недостатності та ускладнень діабету, є патогенетично обґрунтованим використання препаратів супероксиддисмутази, зокрема препарату рекомбінантної Cu-Zn СОД – рексод, у комплексній фармакотерапії ЦД.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася згідно з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету (НФаУ) “Створення нових лікарських препаратів на основі рослинної та природної сировини, зокрема продуктів бджільництва, для дорослих та дітей” (№ державної реєстрації 0198U007008), а також госпбюджетної тематики кафедри фармакології "Створення на основі супероксиддисмутази препарату для корекції цукрового діабету і його ускладнень" (№ Державної реєстрації 0198U007001).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є фармакологічне обґрунтування доцільності застосування рексод на різних етапах розвитку інсулінової недостатності. Для досягнення поставленої мети були визначені та вирішені такі завдання :

1. Теоретично обґрунтувати доцільність застосування препарату супероксиддисмутази – рексод при цукровому діабеті.

2. З’ясувати доцільність використання рексод за умов первинної інсулінорезистентності на стадії переддіабету.

3. Дослідити ефективність рексод при відносній інсуліновій недостатності.

4. Визначити ефективність рексод при абсолютній інсуліновій недостатності.

5. Встановити оптимальні комбінації рексод з традиційними цукрознижувальними препаратами та антиоксидантами за умов первинної інсулінової резистентності.

Об'єкт дослідження. Препарат рекомбінантної супероксиддисмутази –рексод.

Предмет дослідження. Фармакологічна активність рексоду тварин з відносною та абсолютною інсуліновою недостатністю.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--