Реферат: Фінансова санація та стабілізація діяльності підприємства

2.видом кризи;

3.стадією її розвитку.

Ідентифікація цих ознак дає змогу правильно діагностувати фінансову неспроможність підприємства та дібра­ти найефективніший каталог санаційних заходів.

Для вибору найефективніших форм санації, прийняття прави­льних рішень щодо усунення негативних процесів передовсім необхідно ідентифікувати причини фінансової неспроможності суб'єкта господарювання.

Фактори, які можуть призвести до фінансової кризи на під­приємстві, поділяють на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що за­лежать від підприємства).

Головними екзогенними факторами фінансової кризи с підприємстві можуть бути:

·спад кон'юнктури в економіці в цілому;

·зменшення купівельної спроможності населення;

·значний рівень інфляції;

·нестабільність господарського та податкового законодавства;

·нестабільність фінансового та валютного ринків;

·посилення конкуренції в галузі;

·криза окремої галузі;

·сезонні коливання;

·посилення монополізму на ринку;

·дискримінація підприємства органами влади та управління;

·політична нестабільність у країні місцезнаходження підприємства або в країнах підприємств — постачальників сировині (споживачів продукції);

·конфлікти між засновниками (власниками).

Вплив зовнішніх факторів кризи має здебільшого стратегічний характер. Вони зумовлюють фінансову кризу на підприємстві, якщо менеджмент неправильно або несвоєчасно реагує на них, тобто якщо відсутня або недосконало функціонує система ран­нього попередження та реагування, одним із завдань якої є прогнозування банкрутства.

Можна назвати багато ендогенних факторів фінансової кри­зи. З метою систематизації їх можна згрупувати в перелічені далі блоки.

1.Низька кість менеджменту;

2.Дефіцити в організаційній структурі;

3.Низький рівень кваліфікації персоналу;

4.Недоліки у виробничій сфері;

5.Прорахунки в галузі постачання;

6.Низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції;

7.Прорахунки в інвестиційній політиці;

8.Брак інновацій та раціоналізаторства;

9.Дефіцити у фінансуванні;