Реферат: Фінансова та грошово-кредитна політика і соціальна сфера
Економічнадіяльністьубудь-якійкраїніспрямовуєтьсянате, щобнасампередзабезпечитивнутрішнюізовнішнюбезпекунаселеннятазадовольнитийогопотребиувсьомунеобхідномудляпроживання - ужитлі, їжі, одязі, речах, інфраструктурі, транспортнихзасобахтаіншому. Особливістюрозвинутихринковихекономікєїхпереважнаорієнтаціянагрупунаселеннязблизькимдосередньогорівнемдоходу - тобтонатакзванийсереднійпрошарокнаселення, якийчисельнопереважаєвсііншійоговерствиразомвзятіієголовнимспоживачемрезультатівекономічноїдіяльностітастворюєосновнебізнесовесередовищевдержаві. Економічнадіяльністьцьогопрошаркумаєназвумалоготасередньогобізнесу, напідприємстваякоговбагатьохрозвинутихкраїнахприпадаєпереважнакількістьробочихмісцьізначнийобсягвиробленоговаловоговнутрішньогопродукту. Економіка, орієнтовананасереднійпрошарокнаселення, самеієсоціально-орієнтованоюринковоюекономікою.
ЗдійснюванийкурсприскоренихперетвореньуРосії (вУкраїнітакож) полягавуформуваннівеликихкапіталівприфактичномувідстороненнівідучастівсамомупроцесіреформуванняпереважноїчастининаселення. Небулостворенонавітьпередумовдлявиникненнясередньогокласу. ПроведенняваучерноїприватизаціївРосіїтасертифікатноїприватизаціївУкраїнінепривелодоформуваннямасовогопрошаркувласників. Виниклитенденціїрегресивногохарактеру, щополягалиузниженнінауково-технічноготаосвітньогопотенціалів. Ізпроцесуздійсненнясоціально-економічнихперетвореньзсамогопочаткубулививеденіопорніелементи - попитмасовогоспоживачатаствореннязаощаджень. Некомпенсованаствореннямсередньогокласуруйнаціяранішедіючоїсоціально-економічноїсистемипрактичносталагальмомекономічногорозвитку. Значначастинанаселення, особливостаршепокоління, несприйнялаперетвореньвекономіціівиявиласьнезмозіадаптуватисьдоновихекономічнихумов.
Цяроботапереслідуєметунепроведеннядослідженьстанусоціальноїсфери, апоказу "провини" фінансовоїтагрошово-кредитноїполітикидержавивУкраїнітаРосіїзанапруженийсоціальнийстан. Томунаводятьсялишеданіпосереднійзаробітнійплаті, які, проте, достатньоюміроюхарактеризуютьсоціальніумовивцихкраїнах.
Учервні 1998 р. середняномінальнамісячназарплатаросіянстановила 1121 руб. [74]. Цебувнайвищийїїрівеньзаостанніроки, якийдорівнювавудоларовомуеквіваленті 180,8 дол. США. Усічні 1999 р. середняномінальназаробітнаплатаросіян (безкооперативів, спільнихіприватнихпідприємств) становила 1181 руб. (52,3 дол. США), учервні - 1626 руб. (66,6 дол. США), авгрудні - 2283 руб. (84,6 дол. США). Тобто, протягом 1999 р. воназросталаякурубльовому, таківдоларовомуеквівалентах. ІснуючавРФзаборгованістьпозаробітнійплаті, щопротягом 1999 р. скорочувалась (з 88 млрдруб. на 01.10.1998 р. до 68 млрдруб. на 01.04.1999 р. тадо 51 млрд. руб. на 01.11.1999 р.), всещезалишаєтьсявисокою.
ЗгіднозданимибюлетеняНБУ№12 за 1998 р., угрудні 1998 р. середняномінальназаробітнаплатапрацюючихународномугосподарствіУкраїнистановила 188,3 грн (абоприкурсі 3,427 грн/дол.СШАблизько 55 дол. США). У 1999 р. номінальназарплатазбільшуваласяівгрудніїїсереднєзначеннястановило 218,88 грнзврахуваннямта 235,31 грнбезврахуванняКСП (тобтовідповідно 43,2 і 46,4 дол. СШАприсередньомукурсігривнівцьомумісяці 5,0691 грн/дол.). Отже, вдоларовомуеквівалентізаробітнаплатавУкраїніу 1999 р. знизилася. Заборгованістьпозаробітнійплатіпротягом 1999 р. вУкраїнізменшилась, яківРосії (з 7 млрдгрннавеснідо 6,4 млрдгрнугрудні), авпершомукварталі 2000 р. - зновузбільшилася (до 6,5 млрдгрн).
Наведенівищеданісвідчатьпронадтовженевисокийсереднійрівеньдоходівпрацюючоїчасткинаселеннявобохкраїнах. Надодатокдоцьогощейзаробітнаплатавиплачуєтьсяіззатримкою.
ФормуваннявеликогокапіталувРосіїзаумовнеучастівздійсненніекономічнихперетвореньпереважноїчастининаселенняобгрунтовувалосьнеобхідністюконцентраціїгрошовихіматеріальнихресурсівтапервинногонагромадженнякапіталунапочатковихстадіяхздійсненняринковихперетворень. ПерерозподілгрошовихіматеріальнихресурсівуРосіїсправдівосновномувідбувся. Причому, їхпереважначастинаопиниласьувласностінезначноїгрупинаселення. УРосіїз’явилисьтакзвані "олігархи" - групанайзаможнішихлюдей, якімаютьсуттєвийвпливнавсісторонижиттякраїниі, надумкуЗМІ, отримализначнучастинусвоїхгрошей, "паразитуючи" набюджеті, тобтозарахунокдержави. ВУкраїніздійсненняекономічнихперетвореньвідбувалосьзасхожимсценарієм. Туттежєсвої "олігархи".
Намаганнядержавдосягтипервинногонагромадженнякапіталумаєзовсімнесподіванінаслідки. Злібералізацієюзовнішньоекономічнихвідносинпочаласьмасова "втеча" капіталузобохкраїн.
Навідсутністьсоціальноїспрямованостіекономічнихперетвореньвідтоді, якїхпочалипроводити, вказуєрізкепідвищенняабо, якйогоназивали, лібералізаціяціннапочатку 1992 р. Цятакзвана "лібералізація" булаздійсненабезпопереджувальнихзаходівщодопом’якшенняїїнегативнихнаслідківдлянаселення. Вонавідразупризвеладозначногознеціненнякоштівнаселення, включаючизаощадження, тадорізкогорозшаруваннясереджителівкраїннабагатихібіднихзізначнимзниженнямрівняспоживанняіпогіршеннямрівнятаякостіжиттябільшоїчастинигромадян. Лібералізаціяцінсуттєвоскоротилаплатоспроможнийпопитнаселення, додатковозменшенийдіяльністючисленнихпосередницькихструктур, щосталопершопричиноюзначногопадінняекономікияквУкраїні, таківРосії. Посутіцялібералізаціябулапершимнасильницькимзалученнямкредитівунаселеннядляпотребдержав. Причомувобохкраїнахцікоштинепоспішаютьповертати.
УРосійськійФедераціїв 1995 р. булоприйнятоЗакон "Овосстановлениисбереженийнаселения", авУкраїніу 1996 р. - Закон "ПродержавнігарантіївідновленнязаощадженьгромадянУкраїни". Обидвазаконодавчіактипрактичнонічогоневирішилищодовідновленнявтраченихврезультатізнеціненнязаощадженьнаселення. Посутіцізакониєлишенамірамипротакевідновлення, які, певно, виглядалибибільшпереконливо, якбипередбачуваніобсягикомпенсаційнихвитратбулибназаконодавчомурівнівіднесенідодержавнихборгів. Вживалисяйіншізаходи, щонедалипомітнихрезультатів.
Злібералізацієюцінвобохкраїнахекономіка "товарногодефіциту" відразуперетвориласьнаекономіку "дефіцитугрошей". Векономіцітоварногодефіцитувикористаннядержавоюкоштівнаселенняносилоприхованийхарактеріпроходилоуформіутвореннявимушенихзаощадженьгромадян. Авекономіцідефіцитугрошей "відбирання" коштівнаселеннямаєіприховану, івідкритуформи. Підвищенняцінспрямовуєтьсясаменавідбиранняунаселеннякоштівшляхомїхзнецінення. Примусовевідбиранняцихкоштівпроходитьчереззатримку (чинавітьприсвоєння) заробітноїплати, пенсійтаіншихвидівгрошовогозабезпеченнягромадян. Цілкомочевидно, щозатримкизарплатитаіншихсоціальнихвиплатздійснюютьсяіврамкахпідтримкивизначенихмонетарнихпоказниківнапевнихрівняхтаздійсненняантиінфляційнихзаходів. Маючиможливість "прокручувати" цікошти, їхнеплатникможематиідодатковийприбуток. Зворотноюстороноюневиплатизарплатиєскороченнябазиоподаткуванняінадходженьдобюджету.
ЯквУкраїні, таківРФзначну "відповідальність" запогіршеннясоціальнихумовнаселеннямаєнестидержавнафінансоваполітика, якатакожвключиласьдопроцесуперерозподілубільшоїчастинидоходіввінтересахвузькоїгрупигромадян. Веськомплексзаходівщодозабезпеченняфінансовоїстабілізаціїхарактеризувавсявідсутністюстимулюванняплатоспроможногопопиту, якийітакскорочувався. Спочаткуплануєтьсядосягненняфінансовоїстабілізаціїзтимрозрахунком, щовподальшомусоціальнакризаможебутиподолана. Ігнорування органічного зв’язку соціальних і економічних процесів стало не тільки призвідником соціально- економічних конфліктів, а й головним гальмом подолання економічної кризи на найближчу перспективу.
Різкізміниубюджетнійсферіщодопроцедурформуванняівиконаннядержавногобюджетуздійснювалисьбезврахуваньзмінусоціально-економічнійситуації. Системазабезпеченнярізнихсоціальнихгарантійвимагаластворенняринковихметодівїхздійснення. Протереформуваннябюджетноїсферивцьомунапрямізвелосядодоситьпростоїдії - зменшеннявитратнасоціальніпотреби. Причерговомусеквестрібюджетнихвидатківчастовпершучергускорочувалисясоціальнівитрати. Цескорочення, відякогочиненайбільшепостраждалимедицинатаосвіта, призвелодотого, щовстановленімінімальнірівнізарплатиіпенсіїфактичноневиконувалисвоєпризначеннящодозабезпеченнянижньоїмежівідтворенняжиттєдіяльностілюдськогоорганізму.
Покриттядефіцитубюджетузарахунокгрошовоїемісіїнапочатку 1990-хрр. призвелодогіперінфляціївУкраїнітаРосії. Наслідкомцьогозновусталозначнезнеціненнякоштівнаселення, яківтойперіодтакимчиномвикористовувалисьобомадержавамиякзасібвирішеннябюджетнихпроблеміперетворилисьнаджерелозбагаченнядлябагатьохкомерційнихібанківськихструктур.
ПокриттявподальшомудефіцитубюджетузарахунокрозміщеннякороткостроковихоблігаційвнутрішніхпозиквУкраїнітаРосіїпризвелодоутворенняфінансовихпірамідповнутрішніхборгах. Цесталооднієюзпричинвалютнихкризу 1998 р., входіякихвідбулосячерговезнеціненнякоштівгромадянобохдержавчерезрізкепадіннявалютнихкурсіврубляігривні. Дотогож, включеннязначнихобсягівгрошовоїмасидообігувказанихціннихпаперівтакожбулооднієюзпричиннезабезпеченняпристойногорівнясоціальнихвиплат.
Постійнезниженняобсягіввиробництва, прощосвідчитьзначнепадінняВВПвобохкраїнах, маєнаслідкомподальшескороченняподатковоїбази, що, усвоючергу, означалозменшеннябюджетнихдоходівівидатків. Дотогож, зрокуврікдоходначастинабюджетівУкраїнитаРосіїнедовиконуваласьдесьна 20 відсотків. Оскількипідприємницькіструктуримаютьпевніможливостіщодоуникненняоподаткування, удержавиз’являєтьсяспокусазбільшитиподатковінадходженнязарахунокфізичнихосіб.
НайвищанинідіючаставкаоподаткуваннядоходівфізичнихосібстановитьуРосії 30%, вУкраїні– 40%. Намірищодовведенняєдиноїставки 13% уРосіїтаставок 10% і 20% вУкраїнісвідчатьпрофактичневизнанняурядамиобохдержавіснуючогорівняоподаткуваннядоходівнаселенняякнадтовеликого.
Потрібновідзначитинегативнийвпливнадобробутлюдейзбокутакзванихнепрямихподатків (ПДВтаакцизів), значнучастинуякихбезпосередньодоводитьсясплачуватисаменаселенню, яккінцевомуспоживачубагатьохвидівпродукції. Фактичнонаселеннязмушеноплатитиодночаснодекількаподатків. Ацеозначає, щозагальнийрівеньоподаткуваннядоходівфізичнихосібєзначновищимзапередбачений.
НезабезпеченнявУкраїнітаРосіїпристойнихзарплат, пенсій, іншихсоціальнихвиплаттанаявністьзначноїзаборгованостіпонихпояснюєтьсянетількипоганимекономічнимстаном, високимрівнемоподаткуваннядоходівфізичнихосібчинедостатнімиможливостямибюджетів. Іншимчинникомтутєгрошово-кредитнаполітиказїїобмеженнямипогрошовіймасізметоюстримуванняінфляції.
Антиінфляційнаполітикаявляєсобоюкомплексзаходівдержавногорегулюванняекономіки, спрямованихнаборотьбузінфляцією. Увідповідьнавзаємодіюфакторівінфляціїпопитутаінфляціївитратсформувалисьдвіосновнілініїантиінфляційноїполітики–дефляційнаполітика (аборегулюванняпопиту) іполітикадоходів. Дефляційнаполітика - цеметодиобмеженняплатоспроможногопопитучерезгрошово-кредитнийіподатковиймеханізмишляхомзменшеннядержавнихвитрат, підвищенняпроцентнихставокзакредити, посиленняподатковоготиску, обмеженнягрошовоїмасиіт.і. Політикадоходівпередбачаєпаралельнийконтроль. Прицьомуконтролюютьсязарплатаіцінишляхомїхповногозаморожуванняабовстановленнядлянихмежзростання.
Варіантиантиінфляційноїполітикивибирались, залежновідпріоритетів. Досвідздійсненнядефляційноїполітикипоказав, щовонапризводитьдостримуванняекономічногозростання. Проведенняполітикидоходівхарактеризуєтьсяобмеженістюрезультатів. Колижставилосьзаметуприборкатиінфляціюзабудь-якуціну, паралельновикористовувалисьобидваметодиантиінфляційноїполітики.
Отже, грошово-кредитнаполітика, якодинізчинниківобмеженняплатоспроможногопопитувзагалі, відповідноєчинникомскороченняспоживчогопопитунаселення. Томупроведеннягрошово-кредитноїполітикислідрозглядатинетількиваспектіпогіршенняякостіжиттянаселеннячерезскороченнярівняспоживання, айваспектізначногопадінняобсягіввиробництвавУкраїнітаРосії. Аджезагальновідомо, щоврозвинутихкраїнахпідтримуєтьсявисокийрівеньспоживаннянаселення, щодаєзмогудляпідтриманнявисокихобсягіввиробництватоварівтанаданняпослуг.
Затримкасоціальнихвиплат, щоєоднієюзформпримусовогобезвідсотковогокредитуванняекономікиідержавизарахунокнаселення, означаєдляостанньогознеціненняцихкоштівчерезінфляцію.
Значнийдосвідпроведеннямонетарноїполітикивіншихкраїнахпоказує, щозавідсутностіекономічногозростаннякурсназабезпеченняякомоганижчогорівняінфляціїпризводитьдопідвищеннярівнябезробіття. Визнаючице, ЦентробанкРосіївиявивнамірвжеу 1999 р. розв’язуватизадачізниженняінфляціїтаінфляційнихочікуваньбезпідвищеннявідкритогоіприхованогобезробіття. Статистичніданіщодокількостібезробітнихтарівнябезробіттянаведеніутаблиці 3.1.1 [6, 75].
Таблиця 3.1.1
Дані щодо кількості безробітних та рівня безробіття у РФ та Україні ( на кінець року)
| Показники | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. |
| РФ | |||
| Кількість безробітних, млн | 7,8 | 8,3 | 9,1 |
| Рівень безробіття, % | 10,8 | 11,5 | 12,4 |
| Україна | |||
| Кількість громадян, зареєстрованих як безробітні, млн | 1,03 | 1,59 | 2,06 |
| Рівень безробіття, % | 2,33 | 3,69 | 4,30 |
Яквиднозтаблиці 3.1.1, безробіттявобохкраїнахзростає. УРосіїкількістьбезробітнихірівеньбезробіттявизначенозаметодикоюМОП, якапередбачаєврахуванняітакзваногоприхованогобезробіття. Українськіданіцьогоневраховують.
УРосійськійФедераціїІнститутомекономікиРАНпроводилисьдослідженняпроблемсоціальногоспрямуваннярозвиткугрошово-кредитноїсистемикраїни [59]. Надумкуавторівдосліджень, фундаментальніпротиріччя, яківиникливдинаміцістановленнягрошовоїсистемиРосії, маютьміцнекорінняінабуливперіодприскореноїтрансформаціїросійськоїекономікичіткуантисоціальнуспрямованість. Тіжсамісуперечності, проякійдетьсянижче, єхарактернимиідляУкраїни.
1. Вперіодрадикальнихекономічнихперетвореньнагальністьреформуваннягрошовоїсистеми, адаптованоїдоекономікитоварногодефіциту, вступилавпротиріччязнеменшвисокимступенемінерційностісамоїгрошовоїсистемиізалежністюостанньоївідтрансформаційнихзмінвідтворювальногопроцесувцілому. Напрактиціцепротиріччявиявилосьутенденціївідторгнення "революційних" перетвореньеволюційноюпосутіприродоюрозвиткугрошовоїсистеми. Уздійсненніреформуваннягрошовоїсистеминеможнабулоневраховуватизапочаткованийеволюційнийхарактеррозвиткуїїопорнихструктур: інституційноїоснови, кудивходятьсистемакредитнихінститутівісхемирегламентаціїїхдіяльності; організаційно-правовогозабезпеченняпотребгрошовогообігукраїнивнеобхіднійкількостігрошейістабільностінаціональноївалютипривиконаннірізнихфункційостанньої; системикредитнихіплатіжно-розрахунковихвідносиннавнутрішньомуізовнішньомуринках. Черезінерційністьперехідгрошовоїсистемизодногостанувіншийнемігбутиздійсненийбезсуттєвихвтраткоштівнаселенням. Крімтого, еволюційнийхарактеррозвиткугрошовоїсистемизсамогопочаткуобумовивпротидіюїїмікроструктурреформаторськимакціям "шоковоїтерапії", різкомутапрактичнонасильницькомупереведеннюіснуючихгрошовихвідносинврежимдефіцитугрошей. Однимзвиявівтакоїпротидіїсталахронічнанедовірамасовогоспоживачадодержавиякголовногогарантастабільностінаціональноївалютитадоінститутівгрошовоїсистеми. Спричинившизнеціненнязаощадженьгромадяніюридичнихосіб, різкезнеціненнярублязпочатку 1992 р. приодночаснійрізкійруйнаціїдіючоїнатойчасінституційноїосновигрошовоїсистемитаприздебільшогостихійномухарактерівиникненняновихкредитнихінститутівпризвелодоповноїдезорганізаціїгрошовихвідносин.
2. Основнасоціальнадомінантастабільностігрошовоїсистеми - воб’єктивномуспиранніостанньоїнамасовогоспоживача. Протевизначальнимфакторомуформуванніновоїгрошовоїсистеминавсіхїїрівняхбулатенденціяприскореноїконцентраціїкапіталуувузькомуколіекономічнихсуб’єктів. Різністартовіумовиіступеніадаптаційноїздатностіфізичнихтаюридичнихосібприпереважанністихійностімалипріоритетнезначенняврозподільчомупроцесі. Врезультатівідбуласьпереконцентраціякапіталунакористькомерційнихструктуртаіншихекономічнихсуб’єктів, щозсамогопочаткузнаходилисьунайкращихумовахстосовнодоступудофінансовихресурсів. Томуцілкомзакономірнимиєсоціальніконфлікти, загостреннявідносинміжгрупамиіпрошаркаминаселеннятакомерційнимигрупами, відособленнярегіонівтаїхконфліктизцентром, щовиявилисьунаявностірізнихумовприздійсненніекономічнихреформ.
3. Комерціалізаціяпроцесуприватизаціїперекреслилайоговихіднуцільовуорієнтаціюнавключеннямасовогопрошаркунаселеннядовідноснобільшвисокопродуктивноїсистемидіяльностівумовахринковихвідносин. Загостреннякризовихявищуплатіжно-розрахунковій, інвестиційній, банківськійтаіншихсферахстализакономірнимфономздійсненнякурсуприскореноїприватизаціїічітко "вписуються" вмеханізмпереділувласностівінтересахпевнихнайбільшактивнихчиадаптованихгрупабоокремихекономічнихсуб’єктів.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--