Реферат: Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини, їх особливості та види

1. Поняття та особливості фінансово-правових норм

2. Класифікація фінансово-правових норм

3. Поняття фінансових правовідносин, їх суб’єкти та об’єкти

4. Види фінансових правовідносин

1. Поняття та особливості фінансово-правових норм

Фінансово-правові норми

Норма в перекладі з латинського означає правило, точне розпорядження, зразок. Тобто, норма являє собою відомості про належну поведінку в тих чи інших умовах (норми моралі, технічні норми).

Фінансово-правові норми - це загальнообов'язкові приписи компетентних органів державної влади з приводу мобілізації, розподілу й використання фондів коштів, що виражені в категоричній формі й забезпечені силою державного примусу.

Це первинні елементи, які включають фінансове право, їм властиві всі загальні риси правової норми, але вони мають і характерні для даної галузі права особливості.

Загальні риси фінансово-правової норми як правової норми:

— міститься в нормативно-правових актах;

— стає обов'язковою для всіх учасників регульованих суспільних відносин, визначає їх права та обов'язки;

— реалізація цієї норми, визнаної державою, забезпечується її примусовою силою.

Головна особливість фінансово-правових норм полягає в тому, що вони носять державно-владний, імперативний характер. Вимоги до учасників фінансово-правових відносин виражаються в категоричній формі. Держава визначає правила поведінки юридичним особам, громадянам в області фінансової діяльності.

Таким чином, під фінансово-правовою нормою необхідно розуміти встановлене державою і забезпечене нормами державного примусу строго визначене правило поведінки в суспільних фінансових відносинах, що виникають в процесі утворення, розподілу і використання державних грошових фондів, з наданням учасникам цих відносин юридичних прав і покладенням на них юридичних обов'язків.

Компоненти норми фінансового права:

Гіпотеза визначає умови, обставини, при яких можуть виникнути фінансові правовідносини і які вказують на учасників цих правовідносин.

Диспозиція - "серцевина" норми, містить розпорядження про те, як повинні діяти учасники фінансових відносин, тобто визначає їх права і обов'язки.

Санкція - це міра відповідальності, що застосовується до порушників фінансово-правових норм.

Класифікація фінансово-правових норм:

Зобов'язуючі норми права регулюють активну поведінку суб'єктів, тобто вимагають конкретних дій, і встановлюють права та обов'язки. Цей характер притаманний більшості фінансово-правових норм, що є відображенням методу фінансового права - методу владних розпоряджень.

Забороняючі фінансово-правові норми регулюють пасивну поведінку суб'єктів фінансових відносин і вказують не здійснювати дій, що порушують фінансову дисципліну і законність.

Уповноважуючі норми наділяють правом здійснювати певні юридичне значущі дії; встановлюють право на здійснення певних самостійних дій у визначених межах.

Матеріальні норми закріплюють матеріальний, грошовий зміст юридичних прав і обов'язків учасників фінансових відносин.

Процесуальні норми встановлюють порядок діяльності і застосування норм матеріального права.

В фінансовому праві немає чіткого поділу на матеріальну і процесуальну частини: більшість інститутів в єдності концентрують їх разом. Однак процесуальні норми більше проявляються в бюджетному праві.

Фінансове право як галузь права має свої первинні елементи, якими є фінансово-правові норми.

2. Класифікація фінансово-правових норм

Класифікація фінансово-правових норм необхідна для розуміння особливостей фінансово-правового регулювання та рівня розвитку фінансового законодавства.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--