Реферат: Форми і методи робрти з людьми похилого віку

Емоційне життя літніх людей суттєво змінюється. Частіше виникають у них негативні переживання, які здебільшого пов’язані із пристосуванням до старості й наближенням смерті. Однак і в цьому віці люди нерідко переживають позитивні емоції. [4; 335-337 ]

2.2. Значення сім’ї для людини похилого віку

З певного віку непересічною цінністю для людини стає сім’я, задля єдності і благополуччя якої вона живе і працює, обстановка в якій може додавати їй сил і відчуття усіх барв життя або пригнічувати , кидати її в депресивні стани. Особливо важливе значення має сім’я для людей похилого віку, хоч багато з них зустрічають свою старість одинокими.

Слід сказати, що старі люди більше прагнуть активної взаємодії з членами сім’ї, а усамітнення забезпечує їм особистісну свободу. Сім’я для них є опорою. Однак не завжди сім’я здатна вирішувати їхні проблеми . Нерідко опікуни є також уже не молодими людьми ( одне із подружжя ) аба людьми зрілого дорослого віку ( діти ). Їх переслідують свої проблеми, в багатьох ослаблене здоров ’я. Тому інколи люди старого віку відчувають розчарування через нереалізовані сподівання, що може зруйнувати стосунки в родині.

У зв’язку зі зниженням рівня народжуваності літні люди мають менше родичів, від яких можуть очікувати підтримки. В такому разі їхнє становище значною мірою залежить від рівня пенсійного забезпечення та добробуту в державі.

Великою радістю на старості є онуки і правнуки.У багатьох бабусь і дідусів налагоджуються з ними дружні стосунки . Ці стосунки часто відіграють домінуючу роль у спонукальній сфері людей похилого віку , дають їм відчуття особистісного та сімейного оновлення , вносять різноманітність у їхнє життя, надають йому сенсу, є ознакою довголіття, яким можна гордитися. Дідусі і бабусі виконують важливі соціальні ролі, які мають різну мотиваційну спрямованість :

1. присутність. Зумовлена прагненням бабусі і дідуся створити спокійну обстановку, особливо за наявності загрози розпаду сім’ї;

2. сімейна „ національна гвардія „. Деякі бабусі і дідусі охоче беруть активну участь у житті родини , віддаючи себе вихованню підростаючого покоління;

3. арбітри. Бабусі і дідусі прагнуть зберегти сімейні духовні цінності, підтримувати цілісність, спадкоємну єдність родини, намагаються владнати конфлікти між своїми дорослими дітьми і внуками;

4. зберігачі сімейної історії.Багато бабусь і дідусів , дбаючи про наступність між поколіннями , передають онукам сімейну спадщину і традиції. [4; 340-341 ]

3. Соціальна робота з людьми похилого віку

Соціальна робота з людьми пізньої старості і людьми похилого віку займає пріоритетне місце в системі соціалного захисту населення.

У різних суспільствах старі люди часто сприймаються крізь призму стереотипів. За результатами опитувань населення в різних країнах світу виявилось, що існують як позитивні, так і негативні уявлення про старих людей, що впливає на ставлення до них суспільства. Ці стереотипи заважають сприймати людей похилого віку деференційовано, як індивідумів, які дійсно мають між собою певні розбіжності .

Негативні стереотипи :

· більшість старих людей бідні;

· більшість старих людей не можуть звести кінці з кінцями через інфляцію;

· у більшості старих людей є житлові проблеми;

· старі люди, як правило, слабі і хворі;

· більшість старих людей живуть в соціальній ізоляції і страждають від самотності, утримуються в будинках для престарілих.

Позитивні стереотипи:

· старі люди відносяться до досить заможної частини населення, працюючи члени суспільства щедро забезпечують їх пенсіями і допомогами.

· Старі легко зходяться з іншими людьми , вони добрі і привітні.

· Більшість з них відрізняється зрілістю. Життєвим досвідом і мудрістю. Вони цікаві люди.

· Більшість старих людей вміють слухати і особливо терплячі відносно дітей.

· Більшість старих людей відрізняються добротою і щирістю щодо своїх дітей і онуків.

У соціальній роботі з людьми похилого віку вирішуються такі завдання:

· Попередження причин , які породжують проблеми літніх людей;

· Сприяння практичній реалізації прав і законних інтересів , забезпеченню можливостей самореалізації і самовиявлення людей похилого віку і попередження соціальної ізоляції , відсторонення від активного життя;

· Додерження рівності і врахування можливостей літніх людей при отриманні соціальної допомоги і послуг;