Реферат: Форми розвитку виробничих систем
впровадження нової техніки (технологічного устаткування, пристроїв, оснастки для технічного обслуговування і ремонту автомобілів) і технології; підвищення рівня механізації та автоматизації процесів технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів; модернізації діючого устаткування; удосконалення форм організації виробництва і праці.
Нове будівництво передбачає єдність процесів створення активної і пасивної частин основних фондів підприємств автомобільного транспорту відповідно до проекту, в якому збалансовані обсяг робіт на технічному обслуговуванні та ремонті і технічний рівень виробничо-технічної бази.
Реконструкція грунтується на оновленні пасивної частини і підвищенні технічного рівня активної частини основних виробничих фондів. При реконструкції обсяг будівельно-монтажних робіт більший, ніж при технічному переоснащенні, оскільки поряд із демонтажем і монтажем технологічного устаткування розв'язують питання зміни об'ємно-планувальних вирішень виробничих приміщень.
Реконструкція і технічне переоснащення спрямовані на приріст виробничих потужностей, підвищення продуктивності праці ремонтних робітників, а також поліпшення інших техніко-економічних показників. Тому з поняттям «реконструкція» нерозривно пов'язане поняття «технічне переоснащення» діючих підприємств автомобільного транспорту.
У практиці розвитку діючих підприємств автомобільного транспорту технічне переоснащення як спосіб впровадження нової техніки, технології, прогресивних форм організації технічного обслуговування і ремонту автомобілів не набуло комплексного застосування з ряду причин.
По-перше, через обмеженість або відсутність принципово нової техніки для заміни на всіх технологічних процесах технічного обслуговування і ремонту автомобілів. На діючих підприємствах автомобільного транспорту здійснюється заміна фізично спрацьованого устаткування аналогічним новим і не по всіх технологічних процесах, а лише на окремих виробничих дільницях. Таке оновлення не вносить якісної зміни у виробничо-технічну базу та її технічний рівень і є екстенсивною формою розвитку.
По-друге, не розроблено організаційних заходів щодо створення умов технічного переоснащення на конкретному підприємстві. До таких заходів слід віднести передусім проект технічного переоснащення, в якому мають бути визначені мета і завдання переоснащення, технічний рівень виробництва, перелік технологічного устаткування для комплексного переоснащення, а також оцінка ефективності здійснюваних заходів.
По-третє, оновлення активної частини фондів поліпшує виробничі ї соціальні умови праці робітників, забезпечує раціональне розміщення нового устаткування в старих (діючих) виробничих приміщеннях. Отже, оновлення технологічного устаткування спричинює перебудову і перепланування будівель і споруд, тобто пасивних фондів.
Таким чином, реконструкція підприємств поєднується із технічним переоснащенням і охоплює (включає) його.
Реальна ситуація, що складається в розвитку виробничо-технічної бази, дає змогу вважати, що реконструкція є найбільш поширеною й узагальненою формою реалізації науково-технічного прогресу на автомобільному транспорті, вона охоплює процес розширення і технічного переоснащення діючих підприємств.
Орієнтація на реконструкцію діючих підприємств свідчить про те, що ця форма оновлення знаменує собою поворот у технічній політиці галузі. Реконструкція забезпечує перехід від індивідуального технічного обслуговування і ремонту в рамках замкнутого технологічного циклу окремого підприємства до розвитку спеціалізованого виробництва і кооперованих форм зв'язків між виробничими підрозділами та створення індустріальної технології технічного обслуговування і ремонту рухомого складу.
При технічному переоснащенні устаткування оновлюється за рахунок принципово нових зразків, які істотно підвищують продуктивність праці ремонтних робітників, знижують питомі поточні затрати на технічне обслуговування і ремонт автотранспортних засобів і поліпшують інші техніко-економічні показники роботи технічної служби підприємств автомобільного транспорту.
Головну роль у процесі оновлення виробничо-технічної бази авто--мобільного транспорту тривалий час відігравало нове будівництво.
Це пояснюється низкою причин: вирішальною роллю нового будівництва у збільшенні обсягу перевезень і створенні умов для полегшення працездатності автомобілів; можливістю залучення до транспортного процесу додаткових трудових, сировинних, енергетичних і матеріальних ресурсів; кращими умовами для розв'язання проблем, пов'язаних із охороною навколишнього середовища; введенням нових виробничих потужностей або створенням нових робочих місць.
Поряд із новим будівництвом неабияку роль у розвитку виробничих фондів відігравало розширення їх. Внаслідок цього вводились нові виробничі фонди, збільшувались загальна виробнича потужність і площі діючих цехів основного та допоміжного виробництв на території діючого підприємства або на додаткових площах. Процес розширення також пов'язаний із залученням додаткових ресурсів.
Тепер реконструкція і технічне переоснащення стають головною формою оновлення виробничо-технічної бази, важливою умовою інтенсифікації транспортного процесу. Пріоритет реконструкції і технічного переоснащення перед новим будівництвом і його розширенням полягає у можливості забезпечення потрібного співвідношення між зростанням продуктивності праці і затратами на неї.
Література
1. Канарчук В.Є., Курінков І.П. Виробничі системи на транспорті: Підручник. – К.: Вища шк., 1997.