Прикладом застосування тарифного механізму як регулятора імпорту є його використання Урядом США з метою збалансування національного ринку нафтопродуктів. При падінні цін на нафтопродукти на світовому ринку США вводять значне мито на імпорт, отримуючи при цьому додаткові надходження, а також створюючи суттєві перешкоди для імпортерів дешевої нафти. В даній ситуації країни-продавці починаючи нести значні збитки як від зниження цін, так і від падіння обсягів експорту, вибирають наступну модель поведінки, зниження обсягів видобутку, тобто скорочення пропозиції на американський ринок. Таким чином, реалізується регулятивна функція мита з метою стабілізації ринку [4, с. 68].

2.Фіскальна – формує прибуткову частину бюджету. Застосування митного тарифу завжди виконує фіскальну функцію, оскільки митний тариф завжди є податком. Ефект фіску прямо залежить від митної ставки.

Якщо вона незначна, то й ефект від даного податку невеликий, а якщо розмір ставки підвищується, то й посилюється податковий ефект.

Моделі використання митного тарифу з метою виконання фіскальної функції можуть бути найрізноманітнішими. Одна з них базується на обов'язковому впровадженні мита відносно товарів широкого вжитку, при цьому ставки мита утримуються на низькому рівні з метою максимізації митних надходжень до Державного бюджету. Низькі ставки мита зменшують можливості пошуку контрабандних шляхів. У свою чергу, широке охоплення імпортним митом великої кількості товарних позицій дає можливість країні мати значні надходження до бюджету через великі обсяги товарів [5, с. 3].

3.Захисна – передбачає формування бар'єрів, що перешкоджають проникненню товарів на митну територію країни. Митний тариф за своєю суттю виконує захисну функцію навіть тоді, коли вітчизняна продукція не вступає в пряму конкуренцію з іноземними товарами. Наприклад, коли країна хоче знизити валютні витрати своїх громадян у зв'язку з проблемами платіжного балансу, влада йде на підвищення ставок мита, і як наслідок ціни на деякі іноземні товари, хоч аналогічні імпортозамінні вітчизняні товари відсутні, з метою тимчасового скорочення споживання. Отже, використання митного тарифу зумовлює одночасну дію як фіскальної, так і захисної функції. Спостерігається певна закономірність: низькі ставки використовуються для отримання фіскального ефекту а високі – для ефекту захисту.

4. Стимулююча – створює передумови для збільшення експорту.

5. Політична – здійснює економічний тиск на інші держави чи надає їм митні пільги [5, с. 5].

Будь-які дії у сфері тарифного регулювання, такі як зміни ставок мита, встановлення митних пільг щодо окремих товарів чи груп країн, мають у процесі їх реалізації політичні наслідки. Виокремлення політичної функції є недоцільним, оскільки в основі лежить, як правило, економічне підґрунтя застосування інструментів регулювання торгівлі, і відповідні міри з боку інших держав передбачають скоріше політичні наслідки, ніж цілі.

Відповідно О. Єгоров [5, с.4] виділяє шість функцій, а саме: економічну, політичну, фіскальну, регулятивну, охоронну, адміністративну. В кожній функції зазначаються аспекти застосування мита. В даному підході в основі розмежування функцій були розглянуті окремі випадки процедур митного оформлення та наслідки, а не основні завдання, які передбачаються від застосування митного тарифу.

В свою чергу Т. Мельник [7, с. 20] поряд з фіскальною, протекціоністською, регуляторною або стабілізуючою, балансуючою та торговельно-політичною функціями також виділяє контрольну, що проявляється в здійсненні державою жорсткого контролю за проходженням товарів через кордон. Оскільки, виникає необхідність в чіткій, виваженій роботі митних органів щодо ідентифікації товару, підрахунку його кількості та вартості для документального митного оформлення і сплати мита.

Деякі автори виокремлюють чотири основні функції, зокрема протекціоністську, фіскальну, балансувальну та регулюючу. Під балансувальною функцією розуміється, що мито є засобом покращення умов доступу національних товарів на зарубіжні ринки та запобігання небажаному експорту товарів [9, с 110].

Аналізуючи різні підходи до визначення функцій мит, можна сказати, що було приділено особливу увагу передумовам застосування інструментів тарифного регулювання, особливостям порядку митного оформлення, можливим наслідкам, що стосуються різних сфер життя в широкому діапазоні. Таке дроблення можна продовжувати, враховуючи існування різноманітних завдань, які реалізуються за допомогою мита. Але все ж таки їх всі можна об'єднати в три великі групи, і як результат виокремити регулятивну, фіскальну та захисну функції.

Висновки

Таким чином, мито являє собою один з головних видів митних платежів і виступає у формі обов’язкового внеску, що стягується митними органами.

Мито – це вид митного платежу, що стягується з товарів, які перетинають митний кордон держави (ввезених, тих, що вивозять або надходять транзитом). Поряд з чисто фіскальною мито виконує як стимулюючу, так і захисну функцію. Захисна функція мита припускає формування бар’єрів, що перешкоджають проникненню на територію держави товарів, більш конкурентоздатних щодо національних або в яких держава не зацікавлена.

Мито носить характер непрямого податку, то відповідно до його природи, мито є джерелом поповнення державного бюджету. Водночас фіскальна функція дуже тісно переплітається із захисною, і якщо існує ставка мита вище за нульовий рівень, то мито справляє вплив на імпортерів, який підвищується залежно від збільшення ставки мита, і як наслідок зростає захисний ефект. Також мито виконує регулюючу функцію, оскільки митний тариф в своєму складі є диференційованим залежно від товарів і від їх походження, то в результаті мито раціоналізує структуру експортно-імпортних операцій. Залежно від кінцевих цілей, що поставлені державою, використовуючи різні ставки мита залежно від ступеня обробки товарів (сировина, напівфабрикати, готові вироби), можна стимулювати ввезення одних товарів, одночасно обмежуючи ввезення інших, а також підсилити захисний ефект для певних галузей національної економіки.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами і доповненнями). // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1991. – №29. – ст. 377.

2. Закон України «Про Єдиний митний тариф» (із змінами і доповненнями). // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1993. – №19. – ст. 259.

3. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. –К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 696 с.

4. Дубініна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник. – К.: Професіонал, 2004. – 360 с.

5. Єгоров О. Функціональна система митно-тарифного регулювання на етапі інтеграції України до СОТ // Вісник АМСУ. – 2004. – №1. – С.3-12.

6. Жорін Ф.Л. Правові основи митної справи в Україні: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 241 с.

7. Мельник Т.М. Зовнішня торгівля України: стан та проблеми // Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. – №2. – С. 20-24.

8. Митний кодекс України та нормативно-правові акти, що регулюють його застосування Упоряд.: П.В. Пашко, В.П. Науменко. Зб. док. – К.: Знання, 2004. – 1173 с.

9. Митне регулювання / Голомовзий В.М., Панкова Л.А., Григор'єв О.Ю. та ін. – Львів: Львівська політехніка, 2004. – 240 с.

10.Науменко В.П., Пашко П.В., Руссков В.А. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2006. – 394 с.