Реферат: Функции Национального Банка и коммерческого банка

Слухач: Березін О.В.

група М3 2-4

Київ 2000

ПЛАН

1. Банк як фінансовий посередник.

2. Центральний банк і його функції.

3. Комерційний банк і його функції.

4. Інструменти впливу Центрального банку на здатність банківської системи до створення грошей:

а) операції на відкритому ринку;

б)регу лю вання обл ікової ставки (дисконтна пол ітика);

в) зміна резервних норм

Банківські гроші й багато інших фінансових послуг нині забезпечуються фінансовими посередниками. Фінансові посередники - це такі інституції, як банки, страхові компанії, ощадні і кредитні асоціації, які приймають депозити або кошти від однієї групи і позичають ці кошти іншій.

Найбільшу групу фінансових посередників становлять комерційні банки - фінансові інституції, що є держателями більшості чекових депозитів країни і власниками 30% активів усіх фінансових інституцій. Ощадні та кредитні асоціації і взаємоощаджувальні банки - другі, вони мають приблизно 17% всіх активів. Третьою важливою групою є страхові компанії, пенсійні й інвестиційні фонди відкритого типу.

Отже, фінансові інституції переносять кошти від кредиторів до позичальників. Тим самим вони створюють фінансові інструменти (поточні і заощаджувальні рахунки), 3 точки зору макроекономіки найважливішим інструментом є банківські гроші (або поточні рахунки), які нині переважно забезпечуються комерційними банками.

Банки — це особливі економічні інститути, головні функції яких: кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучених коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування, виконання валютних та інших банківських операцій. До банківської системи, яка, як правило є дворівневою, входятьцентральний банк і комерційні банки.

Створення і функціонування банків пов'язано з двома взаємообумовленими процесами:

1. Спеціалізація виробничо-господарської і соціально-економічної діяльності обумовлює спеціалізацію банків.

2. Концентрація виробничо-господарської діяльності і соціально-економічної діяльності веде і до концентрації фінансового капіталу. Систему банків можна представити наступним чином:

-центральні емісійні банки;

-комерційні (депозитні) банки;

-інвестиційні банки;

-ощадні банки;

-спеціальні банки (іпотечні, експортно-імпортні).

У побуд ові банків найбільш відчутна тенденція універсалізації. Тобто банки беруть на себе все ширш і функції. Наприклад, різні форми, внутрішні, зовнішні розрахунки, надання різних форм кредиту; проведення довірчих операцій за дорученням, валютних операцій і валютного контролю за дорученням держави тощо.

В концентрації банківської справи стають найбільш концентрованими функції банків. Тобто функції, які передаються від суб'єктів фінансово-господарської діяльності до банків. Наприклад, фінансування і кредитування

довготермінових вкладень, повна участь кредитних форм в обігу власних коштів, тобто коли повністю, або майже повністю зливаються інтереси суб'єктів фінансово-господарської діяльності з інтересами банків.

За формами власності банки поділяються на:

-державні;

-змішані (з участю держави);

-міждержавні;

-акціонерні;

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--