Реферат: Функції Національного банку України
1. Виконання банками відповідних нормативів.
2. Наявність фінансових інструментів (державних цінних паперів різного виду, векселів суб'єктів господарювання).
Операції з підтримки ліквідності банківської системи проводяться:
щоденно (без обмеження обсягів ресурсів на підставі оголошеної о 10 годині їх вартості);
щотижня (до 14 днів з оголошенням або без оголошення обсягів ресурсів та їх вартості);
один раз на місяць (до 180 днів з оголошенням або без оголошення обсягів ресурсів та їх вартості).
Усі операції здійснюються в автоматичному режимі відповідно до програмного забезпечення, що дає змогу не зважати на різні суб'єктивні фактори при проведенні тендерів.
Мобілізаційні інструменти. Якщо необхідно вилучити з обігу надлишкову грошову масу, Національний банк використовує такий монетарний інструмент, як депозитний сертифікат НБУ, який має право обігу на первинному та вторинному ринках лише серед банків. До мобілізуючих інструментів належать також операції зворотного РЕПО, тобто продаж Національним банком зі свого портфеля на певний період державних цінних паперів з умовою їх зворотного викупу.
Наявність у портфелі Національного банку значної суми реструктуризованих урядом до 2010 року боргових зобов'язань спонукала розробити порядок їх відносного знерухомлення та використання в ролі фінансового інструменту. Це порядок двостороннього котирування цінних паперів. За необхідності Національний банк України продає цінні папери, які знаходяться в його портфелі, з обов'язковою гарантією їх викупу у власника в будь-який час. У процесі регулювання обсягів грошової маси в обігу впродовж 2001 року такий порядок виявився ефективним.
Проблемні питання. Не можна погодитися з деякими аналітичними висновками, які публікуються в засобах масової інформації та робляться в окремих урядових структурах, що використання депозитних сертифікатів і двостороннього котирування реструктуризованих державних цінних паперів створює конкуренцію для Міністерства фінансів щодо розміщення облігацій на первинному ринку. Національний банк застосовує зазначені мобілізаційні інструменти в періоди, коли з монетарної точки зору є загроза розкручування інфляції через надлишкову грошову пропозицію.
Не можна погодитися і з пропозиціями щодо збільшення Національним банком обсягів рефінансування. НБУ щоденно в оперативному режимі відстежує стан грошово-кредитного ринку і за необхідності надає кошти для підтримки ліквідності банківської системи, використовуючи для цього різноманітні канали (валютний, фондовий, кредитний). Якщо є потреба у збільшенні ліквідності через систему рефінансування банків, які беруть участь у тендері, НБУ збільшує запропоновану тендерну ставку.
Проте ось уже два роки додаткові грошові потоки надходять в економіку переважно через валютний канал. То чи варто збільшувати обсяги рефінансування?
Постійно пропагується теза, ніби ресурсів, які Національний банк надає банківській системі, недостатньо. У зв'язку із цим слід ще раз акцентувати увагу на функціях центрального банку. Національний банк не є джерелом постачання ресурсів банкам для подальшого їх вкладення в ті чи інші активні операції. Центральний банк - кредитор останньої інстанції, він підтримує короткострокову ліквідність банків лише в площині регулювання грошово-кредитного ринку [5, с.25].
Ресурси банків - це передусім їхні власні та залучені кошти фізичних і юридичних осіб - представників різних галузей та різних форм власності.
Отже, можна зробити висновки, що за відсутності розвинутого ринку як державних, так і корпоративних цінних паперів наявність інструментів, про які йдеться, дає змогу Національному банку певною мірою управляти грошово-кредитним ринком. Національний банк має в своєму розпорядженні всі монетарні інструменти як для підтримки ліквідності банків, так і для мобілізації коштів у разі виникнення надлишкової грошової маси. За умови подальшого ефективного реформування структури вітчизняної економіки, бюджетної політики, законодавчого забезпечення прав банків-кредиторів ситуація на грошово-кредитному ринку має змінитися в бік поліпшення взаємозв'язку між ставками Національного банку та ставками банків, між процентними ставками за залученими й розміщеними коштами.
3. Результати діяльності НБУ щодо виконання своїх завдань
Монетарна база у 2006р. зросла на 17,5% (у грудні - на 10,6%) за рахунок збільшення чистих зовнішніх активів внаслідок додатних інтервенцій на міжбанківській валютній біржі на $0,9 млрд. та зовнішніх надходжень ($1,9млрд) Кошти на рахунках Уряду протягом року дещо збільшились (на 0,2 млрд. грн. до 18,6 млрд. грн), незважаючи на їх суттєве зменшення у грудні (на 3,6 млрд. грн) [11, c.12].
Рис.1 Динаміка монетарної бази та грошової маси у 2005 – 2006 рр.% кумулятивно, Джерело: НБУ Розрахунки: Мінекономіки
Таблиця 1
Динаміка основних показників грошового ринку
Джерело: НБУ
У 2006 році загальний обсяг операцій рефінансування банків становив 8331,8 млн. грн., з них кредити овернайт - 5572,6 млн. грн. (у грудні 593,1 млн. грн. та 41,3 млн. грн. відповідно). Обсяг мобілізаційних операцій за 12 міс. становив 6760 млн. грн. (у грудні - 550 млн. грн).
Рис.2 Динаміка депозитів населення в іноземній та національній валюті у 2005 - 2006 рр., Джерело: НБУ
Рис.3 Динаміка ставки міжбанківського кредиту та коррахунків банків в національній валюті у 2004 - 2006рр., Джерело: НБУ
Грошова маса у 2006 р. зросла на 34,7% (грудні на 7,1%), що було пов’язано із мультиплікативним ефектом від збільшення кредитування (за 2006 р. на 71% - це найбільший показник за роки економічного зростання, у грудні на 5,9%). Протягом року продовжувався процес ремонетизації економіки: рівень монетизації зріс з 36,23% до 41,54%. Зменшенню швидкості обертання грошей з 2,66 до 2,25, яке уповільнювало інфляційне навантаження на економіку, сприяло відновлення ролі капіталоємних галузей (металургія, машинобудування) в структурі економічного зростання, що підвищило попит на кредити з відповідним збільшенням потреби в платіжних засобах на одиницю ВВП [11, c.15].
Протягом року обсяг готівки поза банками збільшився на 24,5% і його питома вага в структурі грошової маси зменшилась до 28,7% проти 31% на початок року, що було спричинено дещо більшим зростанням грошової маси. У грудні готівка зросла на 9% (таке значне зростання було зумовлено суттєвим збільшенням соціальних видатків Державного бюджету наприкінці року).