Реферат: Галузева структура металургії

В Україні на базі крупних запасів нерудної сировини і велико­го попиту на неї з боку чорної металургії значного розвитку на­була промисловість по виробництву вогнетривких матеріалів (шамотної і динасової цегли для печей, магнезитових, хромомаг­незитових виробів та ін.) і флюсів. Вона представлена 13 основ­ними спеціалізованими підприємствами.

В Донецькій області розташована переважна більшість підпри­ємств цієї галузі. Вони дають 90% всього обсягу її валової про­дукції. До найбільших з них відносяться Часів'ярський і Велико-Анадольський заводи вогнетривкої цегли, Докучаєвський флюсо­доломітний комбінат, Красногорівський і Кіндратівський дінасо-ві заводи, Микитівський доломітний завод, Артемівський комбі­нат вогнетривів.

До цієї групи підприємств належать також Запорізький завод вогнетривких матеріалів і Приазовське рудоуправління (Запорі­зька обл.), Ватутінський комбінат вогнетривких матеріалів (Чер­каська обл.), Христофорівський завод вогнетривких блоків і бе­тонів (Дніпропетровська обл.).

Найбільшими металургійними комбінатами України, потуж­ність яких становить 5 млн. т і більше металу за рік, є «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Криворіжсталь».

Значного розвитку в металургії України набули нові галузі — трубна і феросплавна. Важливим фактором, який прискорив на­рощування потужностей трубного виробництва в Україні, стало інтенсивне будівництво магістральних нафто- і газопроводів із колишнього Радянського Союзу в Західну Європу. В зв'язку з швидким зростанням попиту на труби особливо великого діамет­ра їх виробництво збільшилося не тільки на основних трубопро­катних заводах — Нікопольському і Харцизькому, а й на Новомосковському, Луганському, Дніпропетровському трубопрокат­них і Макіївському труболиварному заводах..

Виробництво феросплавів, необхідних для виплавки чавуну і сталі, забезпечується трьома феросплавними заводами — Запорі­зьким, Нікопольським і Стахановським.

В умовах швидкозростаючих потреб будівництва крупних про­мислових, транспортних і невиробничих об'єктів виникла гостра необхідність в забезпеченні їх крупногабаритними металевими конструкціями (арматурними решітками, каркасами мостових пе­реходів тощо.) З цією метою в центрах металургії і важкого ма­шинобудування — Краматорську, Дніпропетровську, Маріуполі були побудовані основні заводи металоконструкцій.

Сучасне розміщення підприємств металургійного комплексу України формувалося як в дореволюційний, так і в радянський періоди. На розміщення металургійних заводів значний вплив зробили такі основні фактори, як максимальне наближення їх до центрів і районів видобутку коксівного вугілля, а також до вели­кого джерела водопостачання і потужної залізорудної бази.

З метою максимального наближення до бази палива будували­ся заводи в Донбасі. Друга їх група розмістилась з урахуванням сприятливих залізничних зв'язків і з орієнтацією на крупне дже­рело водопостачання — р. Дніпро. На шляхах між джерелами ру­ди і палива виник також крупний металургійний центр — Маріу­поль. Із встановленням залізничного зв'язку між Донбасом і Кривбасом, а також покращанням використання палива у домен­ному процесі, яке привело до зменшення витрат коксу на виплав­ку однієї тонни чавуну, а значить, і витрат коштів на його транс­портування, виникли сприятливі умови для будівництва крупного металургійного підприємства в Кривому Розі .( На першому етапі розвитку металургії на виплавку однієї тонни чавуну витрачалось кок­су більше, ніж руди. Пізніше кількість коксу для цього значно зменшилась і наближення ме­талургійних заводів до джерел сировини стало більш доцільним. На даний час цей фактор став також менш впливовим, адже виготовлений концентрат залізної руди, збагачений до 62% вмісту заліза, раціонально доставляти і на віддалені металургійні заводи.)

Сучасний металургійний комплекс України майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запо­різькій областях, де сформувався один з найбільших металургій­них районів світу. На території цього району з урахуванням умов і особливостей розвитку і розміщення галузей комплексу виділя­ються три металургійних підрайони: Придніпровський, Донець­кий і Приазовський.

Придніпровський металургійний підрайон розташований вздовж правого і лівого берегів Дніпра — від Кременчука до півдня Дні­пропетровської і Запорізької областей. За своїм значенням цей підрайон є найбільшим виробником сталі і прокату. На його території сформувалися три крупних металургійних промвузли: Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Запорізько-Нікопольський і Криворізький.

У Дніпропетровсько-Дніпродзержинському вузлі зосереджені такі заводи: в Дніпропетровську — три металургійних, трубопро­катний, коксохімічний, металоконструкцій, а в Дніпродзержинську — металургійний комбінат, два коксохімічних заводи, в Но­вомосковську — трубний завод.

В Криворізькому вузлі знаходяться металургійний комбінат, коксохімічний завод, 5 крупних гірничо-збагачувальних комбіна­тів, понад 15 шахт, об'єднаних рудоуправліннями.

В Запорізько-Нікопольському вузлі знаходяться: в Запоріжжі — металургійний комбінат «Запоріжсталь», завод «Дніпроспецсталь», коксохімічний завод і завод феросплавів, в Нікополі — південно-трубний і феросплавний заводи. Тут же розташовані Нікопольсь­кий, Великотокмакський підрайони Придніпровського марганцево­рудного басейну з підприємствами, які видобувають руду, а також Білозерське залізорудне родовище і гірничозбагачувальний комбінат. Руда Кременчуцького родовища використовується заводами Придніпровського підрайону і транспортується переважно по Дніпру.

Донецький металургійний підрайон охоплює металургійні підприємства Донецької і Луганської областей. Це основний під­район по виробництву коксу і чавуну. На його території сформу­валися три вузли: Донецько-Макіївський, Стахановсько-Алчевський і Приторецький.

Донецько-Макіївський вузол — найбільш потужний із трьох. До його складу входять Макіївський металургійний комбінат, два коксохімзаводи і трубний завод, Донецький металургійний і два коксохімічні заводи, Авдіївський коксохімзавод, Єнакіївський металургійний комбінат, Єнакіївський і Горлівський коксохім­заводи, Харцизький трубопрокатний і канатно-дротовий заводи. До цього вузла належать також потужний комплекс вогнетривких матеріалів і флюсових вапняків (Докучаєвськ, Комсомольське, Ново-Троїцьке та ін.).

На півночі Донецької області знаходиться невеликий Прито­рецький вузол у складі Краматорського металургійного і коксо­хімічного заводів, Костянтинівського заводу «Вторчермет» і вог­нетривів. Поблизу цих заводів знаходяться крупні центри видо­бутку сировини і виробництва вогнетривких матеріалів — Часів-Яр, Артемівськ, Северськ, Райське.

На території Луганської області сформувався металургійний вузол, до складу якого входять Алчевський металургійний комбінат з його цехом у м. Алмазна і коксохімзавод, Стахановський коксохімічний і феросплавний заводи. Недалеко від цього вузла знаходиться Луганський трубний завод.

Приазовський металургійний підрайон включає дві території: місто Маріуполь з його двома металургійними комбінатами — «Азовсталь» та ім. Ілліча, коксохімзаводом, а також північну і східну частини Керченського півострова, де знаходиться залізо­рудний район і Комиш-Бурунський залізорудний комбінат, та не­величкий, частково відбудований після війни металургійний за­вод ім. Войкова. Зв'язок між цими частинами підрайону здійсню­ється морським транспортом по Азовському морю.

Незважаючи на кризовий стан, металургія України є основним постачальником валютних надходжень у державу. Вартість екс­портної продукції чорної металургії України становила в окремі роки понад 3 млрд. доларів. А її частка в загальному експорті трималась на рівні понад 40%. В країни СНД експортується більша частина металопродукції України.

Основними економічними умовами розвитку та розміщення металургії є:

потреби країни в металі, наявність його споживача;

наявність кваліфікованих кадрів;

наявність транспортних шляхів;

науково-технічний прогрес.

Чорна металургія є фундаментом індустріального розвитку багатьох країн світу. Від чорної металургії в першу чергу залежить розвиток важкої промисловості. Без металургії як виробника конструкційних матеріалів неможливий розвиток машинобудування, а в зв'язку з цим і розвиток науково-технічного прогресу, її продук­ція є основою розвитку будівництва, усіх видів транс­порту, особливо залізничного і трубопровідного. Вона має велике значення для оснащення необхідною техні­кою сільського господарства.

Чорна металургія є галуззю спеціалізації України в загальному поділі праці країн СНД. У складі колишньо­го Радянського Союзу Україна давала в 1989—1990 pp. 45,6% товарної залізної руди, 77% марганцевої руди, 45% виробництва чавуну, 34,4% виробництва сталі, 34,5% готового прокату, 33% сталевих труб. Цій галузі належить одне з провідних місць у сучасній економіці України. За даними 1997 р. на її частку припадало 23,2% вартості продукції основних галузей промисло­вості країни.

Україна належить до країн Європи і світу з найбільш розвинутою металургією. Навіть в умовах економічної кризи вона поступається за показниками виробництва основної продукції цієї галузі в Європі тільки Німеччині.

Продукція чорної металургії має велике значення у зовнішній торгівлі України, є її головною експортноспроможною галуззю.