Реферат: Гарантійні операції з векселями

Клієнт, який бажає пред'явити податкові векселі до авалювання, подає до банку відповідну заяву. До заяви додаються:

- оригінали векселів, які пропонуються до авалювання;

- акти прийому - передачі векселів;

- реєстри векселів.

Особа, яка має намір пред'явити до авалювання товарні векселі, подає до філії банку також документи, які підтверджують, що вексель отриманий в оплату за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги (договори та товарно-транспортні документи, інші матеріали) та інші (на вимогу банку).

Авалювання векселів банк здійснює на підставі укладеного з позичальником договору про авалювання. Договір може укладатися на певний термін (генеральна угода про авалювання) та/або авалювання визначених векселів (окремий договір про авалювання)[5].

3. Видачу гарантій на забезпечення оплати векселів

Гарантійні банківські операції з векселями полягають у наданні банком забезпечення платежу за векселем за будь-яку із зобов'язаних за ним осіб.

Гарантія на забезпечення оплати векселів складається банком обов'язково у письмовій формі. Усі гарантії вважаються безвідзивними, якщо не зазначено інше. Взагалі під гарантією платежу за векселем вважається безвідзивне зобов'язання здійснити платіж за векселем у строк за пред'явленням вимоги. Платіж має бути виконаний проти пред'явлення письмової вимоги платежу згідно з умовами гарантії.

Видача банківської гарантії — це «робота на замовлення», яка має суто індивідуальний характер. Перед тим як дати наказ на виставлення гарантії експортер консультується зі спеціалістами, оскільки необхідно враховувати велику кількість національних законодавчих особливостей і технічних нюансів у країні отримувача. Зазвичай такими спеціалістами є банки, до яких звертаються з проханням видати гарантію.

Обсяг та порядок відповідальності банку за гарантією визначається законодавством тієї місцевості, де надано гарантію, та змістом самої гарантії. Для того, щоб зобов'язання за гарантією регулювалося нормами законодавства про вексельний обіг, достатньо, щоб в ній були такі реквізити:

— повне найменування банку-гаранта;

— безумовне зобов'язання банку-гаранта про виплату гарантійної суми;

— сума гарантії;

— місце видачі.

Крім того, гарантія платежу за векселем, якщо вона обтяжена іншими обставинами та умовами про невиконання зобов'язань щодо угоди, може мати такі реквізити:

— повне найменування позичальника (особи, від імені якої видається гарантія);

— повне найменування бенефіціара (особи, на користь якої видана гарантія);

— посилання на угоду, на підставі якої видана гарантія;

— строк платежу;

— умови пред'явлення вимоги платежу;

— можливе врегулювання скорочення гарантійної суми;

— застереження про витрати.

Питання про те, за яких обставин та на яких умовах банк має виконувати гарантію, а також строк та умови її погашення визначаються змістом гарантії та чинним законодавством[4].

Банки, приймаючи рішення про надання гарантії, вимагають від клієнтів подання таких документів:

- доручення на видачу гарантії (додаток 6);

- генеральне або разове зобов’язання (додаток 7);

- завірений проект гарантії на рідній мові (один прим.) і на відповідній іноземній мові (два прим.);

- завірену копію контракту чи іншого документа, який свідчить про необхідність видачі гарантії;