Реферат: Газові мережі: класифікація та їх трасування
СУГ
«
7300 (1750)
При наявності в оселі газової плити та відсутності централізованого гарячого водопостачання і газового водообігрювача при газопостачанні:
природним газом
«
4600 (1100)
СУГ
«
4240 (1050)
За числом ступіней тиску, застосовуваних у міських газових мережах, вони класифікуються на:
— одноступінчаті, що подають споживачам газ одного тиску (для невеликих населених пунктів);
— двоступінчасті, що подають газ двох тисків — середнього і низького, чи високого до 6 кгс/кв.см і низького (у середніх містах);
— триступінчасті, що подають газ трьох тисків — високого до 6 кгс/кв.см, середнього і низького (у великих містах);
— багатоступінчасті, що подають газ чотирьох тисків — високого до 12 кгс/кв.см, високого до 6 кгс /кв.см, середнього і низького (у найбільших містах).
Для трубопроводів газових мереж застосовуються суцільнотягнені і шовні труби, виготовлені з низьколегованих сталей.
Газові мережі населених місць звичайно влаштовуються у виді системи замкнутих кілець чи контурів, що забезпечує безперебійність газопостачання при відключенні окремих ділянок газопроводу. Усі міські газові мережі, як правило, укладаються в грунт. На територіях промислових і комунально-побутових підприємств застосовується переважно наземна прокладка газових мереж. Підземні сталеві газові мережі, як і магістральні газопроводи, захищаються від грунтової корозії і блукаючих струмів протикорозійною ізоляцією; застосовуються також електричні методи захисту (катодна, дренажна, протекторна тощо). Діаметри газопроводів визначаються гідравлічним розрахунком з урахуванням усіх споживачів у години максимальної витрати газу. Глибина закладення міських мереж, що прокладаються в землі, залежить від рівня промерзання грунту і ступені осушки газу, що транспортується.
За діючими правилами газопроводи вологого газу повинні укладатися нижче середньої глибини промерзання грунту, а осушеного газу можуть розміщатися в зоні мерзлого грунту на відстані не менш 0,8 м від верха труби до поверхні землі (у зв’язку з необхідністю запобігання газопроводу від руйнування транспортним навантаженням). Внутрібудинкові газові мережі прокладаються із сталевих труб, вони складаються зі стояків, що транспортують газ у вертикальному напрямку звичайно по усій висоті будинку, і внутріквартирних газопроводів, що подають газ від стояків до окремих газових приладів. Газові стояки, як правило, прокладаються в сходових клітках, коридорах і кухнях; не допускається прокладка стояків у житлових кімнатах і санвузлах.
Вибір системи газопостачання в місті залежить від характеру споживачів газу, яким потрібний газ відповідного тиску, а також від довжини і навантаження газопроводів. Чим різноманітніше споживачі газу і чим більш велику довжину і навантаження мають газопроводи, тим складніше буде система газопостачання.
У більшості випадків для міст із населенням до 500 тисяч чоловік найбільше економічно доцільної є двоступінчаста система. Для великих міст із населенням більш мільйона чоловік і наявністю великих промислових підприємств кращою є трьох- чи багатоступінчаста система.
У табл. 3 наведено класифікацію газопроводів, що входять у систему газопостачання.
Таблиця 3. Класифікація газопроводів, що входять у систему газопостачання
Газопроводи |
Класифікаційні показники |
Зовнішні (вуличні, внутріквартальні, двірські, міжцехові) і внутрішні (розташовані усередині будинків й приміщень) |
Місцезнаходження відносно планування поселення |
Підземні (підвідні), надземні (надводні), наземні |
Місцезнаходження відносно поверхні землі |
Розподільні, газопроводи-введення, вступні, продувні, сбросні, імпульсні, а також міжпоселкові |
Призначення в системі газопостачання |
Розподільні, газопроводи-введення, вступні, продувні, сбросні, імпульсні, а також межпоселкові |
Тиск газу |
Металеві (сталеві, мідні й ін.) і неметалічні (поліетиленові й ін.) |
К-во Просмотров: 211
Бесплатно скачать Реферат: Газові мережі: класифікація та їх трасування
|